Методология и методы социологических исследований - Социологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Социологические науки

Методология и методы социологических исследований
Світ-системний аналіз як альтернатива традиційному суспільствознавству
 
Автор: Снєгірьов Микита Олександрович,магістрант, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
 
У сучасному соціумі розвиток соціальних наук досяг того рівня, коли результати наукових досліджень незавжди відповідають суспільним запитам, а саме здатність теоретико-методологічної бази, в своїй сукупності, надати цілісну історичну картину розвитку суспільства: описати логіку історико-соціальних процесів та зробити прогнози щодо можливих варіантів розвитку подій в соціумі. Для вирішення цієї проблеми виникає концепція світ-системного аналізу, що була запропонована ІммануіломВаллерстайном.
Започаткував концепцію видатний історик ФернанБродель. [1] Проте виділив світ-системний аналіз, як метадисциплінарну альтернативу традиційній соціальній, саме І. Валлерстайн. До нього проблему розглядали представники німецької школи політекономії Фрідріх Ліств, пізнішеГустав фон Шмоллер, який значно вплинув на ідеї Макса Вебера. Представники німецької школи «Анналів» М. Блок, Л. Февр до яких відноситься і Ф. Бродель. Серед сучасних дослідників, варто зазначити таких, як А. Г. Франк, С. Амін, Дж. Аррігі, Т. дусСантус таА. Фурсов.
Історичні корені поставленої проблеми мають свій початок саме в період інституалізації дисциплін в XIX ст. на основі ліберальної ідеологічної догми, що має в корені шизоморфні структури, котрі радикально протиставлять суб’єкт та об’єкт, де суб’єкт атомізується, а об’єкт нескінченно ділиться до перетворення в ніщо[3]. Так народжується "проект Модерну”, який породжує такіпротиставлення: 1) ринку і держави; 2) сучасностіта історичного минулого; 2) цивілізованого Заходу і решти «нецивілізованого» світу.
Такий ідеологічний підхідне міг не відобразитися унауці, і в першу чергу,у гуманітарній площині,де приймається на віру твердження про те, що вся соціальна дійсність може існувати в трьох окремих сферах: політичній, економічній, соціокультурній. Кожна із соціальних наук має своюлогіку і вони можуть досліджувати суспільство ізольовано. Таке бачення світу мало відображення у інституалізації дисциплін у науковому просторі із формуванням власних теорій та методів досліджень. Проте різниця між ними є значно більшою, ніж різниця між самими дисциплінами. І. Валлерстайн, проводивши порівняльний аналіз допустимих теорій, методів, теоретичних засад, дав підстави стверджувати, що вони є невірними на практиці та те, що при їх збережені, вони реалізуються в якості бар’єрів для подальших досліджень, аніж базою для розвитку[5].
Сьогодні "накладення” і "перекриття” дисциплін все більш зростає, і тому настав час вирватися з цієї "інтелектуальної трясовини”, визнавши що всі вони, по суті, - одна наука про людське суспільство, а саме, соціально-історична наука.Наприклад, результати дослідження функціонування економічної сфери не можуть дати зрозумілу інтерпретацію на основі лише того, що належить до ринкової сфери: будь-яка виробнича система організована як мережа різноманітних соціальних відносин, яка в свою чергу є прямим втіленням певної ціннісно-культурної матриці, що в свою чергу, передбачає і реалізуються через певні політичні процеси. Навіть "економічні” ринки є скоріше соціально-політичними утвореннями, а, наприклад, справжній рівень цін на продовольство чи нафту напряму залежить від багатьох соціально-політичних обставин в рамках інтересів певних соціоісторичних організмів (держав). Вся політична діяльність служить меті забезпечення економічних переваг або потреб, не нехтуючи інструментами соціокультурного впливу. [2]
Окрім цього, ще однією причиною утворення тієї системи, що ми маємо зараз, це існування дискусії між прихильниками номотетичного методу та ідеографічного. Ми вважаємо, що це є ключовим моментом в розумінні неспроможності сучасного підходу на практиці описати історичну соціальну дійсність. Оскільки маючи в розпорядженні «унікальне» явище ми не можемо його словесно описати (ідеографічний метод) тому, що будь-яке явище існує в рамках певного діапазону часу, для визначення меж якого необхідні певні критерії, що можуть бути виведені з певних узагальнень (номотетичний метод). Проте узагальнення не можуть взятися без попереднього збору «унікальних» явищ. І на цьому коло замикається.
На основі проведеного аналізу, для вирішення цієї логічної рекурсії на евристичних основах, ми приймемо твердження, що світ виступає як певне системне та структурне ціле, закони розвитку якого визначають траєкторії руху всіх окремих національних суспільств і держав[4].За одиницю аналізу ми беремо соціально-історичну систему, що має логічний початок і кінець в просторі часу. І що найбільш важливо має історичну логіку, що відрізняється від інших систем. Такі утворення мають назву світ-системи.Для визначення історичних(часових) та просторових меж такої світ-системи ми застосовуємо спочатку ідеографічний підхід збираючи історичні факти, без їх інтерпретації, фіксуючи лише статистичні відхилення від загального тренду на всіх рівнях (соціальному, економічному, соціокультурному). Такі відхилення вказують на зміну одного якісного стану світ-системи на інший. Просторові межі ми визначаємо за ступенем взаємодії географічно розділених соціальних організмів: від племен та міст-держав до національних утворень, союзів та імперій.
Визначивши межі можна приступати до номотетичного методу дослідження, де ми використовуємовесь арсенал методів, наробіток вчених, які досліджують цикли в соціумі або, частіше, в економіці, такі як: К. Поланья, Й. Шумпетер и Н. Кондратьев. Таким чином ми констатуємо певні закономірності, які враховуються для дослідження вже окремих соціальних(інститутів), економічних (криз, успіхів) та політичних (спосіб організації та взаємодії суспільства із державою) явищ.Важливо відмітити дисципліни, що ми відносимо до тих, що мають утворити базу світ-системного аналізу, проте не в своїй сукупності, а синергетичній цілісності. А саме: економіка, соціологія, політологія, антропологія(культурологія та лінгвістика) та геополітика(симбіоз географії та політології). Таким чином ми маємо міцний альянс із різноманітних наукових методів, які ми маємо направити на дослідження нами визначеної світ-системивідповідно до історичної логіки подій.В достатній мірі використавши наявний потенціал науки, ми можемо розробляти дієві з позиції реалізму соціоінженерні проекти в рамках діючої суспільної моделі.
 
Література:
1.Бродель Ф. Материальнаяцивилизация, экономика и капитализм, XV—XVIII вв. / Пер. с фр. Л. Е. Куббеля; вступ. ст. и ред. Ю. Н. Афанасьева. 2-е изд. М.: Весь мир, 2006. ISBN 5-7777-0358-5
2.Валлерстайн И. Социальноеизменениевечно? Ничтоникогда не изменяется? // Социологическиеисследования. - 1997. - №1.
3.Дугин А. Г. Социологиявоображения (введение в структурнуюсоциологию). — М.: Академический проект, Трикста, 2010. — 564 с. ISBN 978-5-904954-03-1, 978-5-8291-1245-5
4.Уоллерстайн И. Общественноеразвитиеилиразвитиемировойсистемы? // Вопросысоциологии. - 1992. - № 2. - С.77-88.
5.Wallerstein I., "World-System Analysis,” in A. Giddens& J.H. Turner, eds., SocialTheoryToday (Cambridge: PolityPress, 1987), 309-24
Категория: Социологические науки | Добавил: Administrator (23.01.2014)
Просмотров: 558 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 2
2  
Дуже цікава теорія І. Валлерстайна. Чеснокажучи, вона для мене є абсолютно новою. Мені здається, що таке ставлення до
світу, може змінити світобудову. О так, прочитаючи перший раз, звичайно, все
одразу ж збагнути доволі складно, але  притягує.І хочеться більше про «проект Модерну», думаю, що таке нове сприйняття може
зберегти світ від занепаду.

1  
Если я правильно поняла, то Эммануил Валлерстан предложил рассматривать процессы, происходящие в обществе не отдельно по дисциплинам, а в комплексе политики, экономики, социальных изменений?
Достаточно интересно, ведь полученные исследования с небольшими видоизменениями нужны для прогнозов, что будет через 100, 200 лет, так как все в истории повторяется.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]