Теория и методика управления образованием - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 05.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика управления образованием

Принципи організації та здійснення моніторингу в навчальному процесі школи

Автор: Романенко Юлія Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

Для забезпечення ефективності моніторингу результатів навчання учнів у школі важливим стає ряд вимог, яким повинна задовольняти зворотна інформація: повнота, адекватність, об’єктивність, точність, своєчасність, доступність, безперервність, структурованість і специфічність для кожного рівня моніторингу. Усі названі вимоги ми розглядаємо як основні властивості моніторингу. Ними визначаються і різні організаційні форми моніторингу. У навчальному закладі доцільно використовувати такі види моніторингу навчання хімії: за цілями освіти (стратегічні, тактичні, оперативні); за етапами навчання (вхідні чи відбіркові, тематичні чи проміжні, вихідні чи підсумкові); за тимчасовою залежністю (ретроспективні, попереджувальні, поточні, підсумкові); за частотою процедур (разові, періодичні, систематичні); за охопленням об’єкта спостереження (локальні, вибіркові, суцільні); за організаційними формами (індивідуальні, групові, фронтальні); за формами об’єктно-суб’єктних відносин (зовнішні чи соціальні, взаємоконтроль, самоаналіз); за використовуваним інструментарієм (стандартизовані, матричні тощо) [10, с. 127].

Моніторинг результатів навчання учнів шкіл передбачає такі основні етапи дослідження у формі контролю: вхідний (нульовий); поточний (оперативний, діагностичний, корегуючий); тематичний (періодичний); заключний (підсумковий). Таким чином, увесь контроль за результатами навчання учнів можна розглядати вчителю як етап системи моніторингових досліджень, результати яких можна систематично (як протягом навчального року, так і з року в рік) накопичувати, узагальнювати, аналізувати за розробленою методикою, що спонукає вчителя до керування навчальним процесом, а також прогнозування його результатів. А це, на наш погляд, вже більше, ніж контроль [2].

Базуючись на тому, що данні, отримані під час моніторингу, можна використовувати для спостереження, оцінювання, діагностики, контролю, прогнозування, управління, ми сформулювали наступні принципи організації та здійснення моніторингу у навчальному процесі школи:

1. Принцип цілеспрямованості та мотивації трактується як досягнення мети моніторингових досліджень через визначення діагностичних цілей навчання, які формуються за способами дій на різних пізнавальних рівнях учнів і вимірюються інструментарієм.

2. Принцип системності та систематичності трактується як здійснення моніторингових досліджень за компонентами моделі моніторингу (концептуальний, мотиваційно-змістовий, процесуальний, результативно-оцінний, регулювальний) у системі навчання. Процесуальність моніторингу вимагає системності і регулярності за умов використання як традиційних, так і нетрадиційних форм контролю знань.

3. Принцип диференціації та індивідуального підходу до учнів закладено в інструментарії моніторингу. Корекція засвоєння знань учнями передбачає диференційований та індивідуальний підбір засобів навчання.

4. Принцип дієвості, вимогливості й ефективності полягає в тім, що усі моніторингові дослідження мають єдину схему поетапних процесуальних дій за визначеними вимогами, і вони спрямовані на ефективність навчання учнів. Процесуальність моніторингових досліджень інваріантна їх змістовим сферам. Дії учнів визначені діагностичними цілями та еталоном засвоєння знань з тієї чи іншої теми.

5. Принцип гласності реалізується через систему заходів (створення еталона засвоєння знань, методики корекційних заходів, технологічних та діагностичних карт, листів та інше), що дозволяє довести результати моніторингу до учнів з метою порівняння прогнозованих результатів навчальної діяльності з реально отриманими та здійснення необхідної корекційної роботи.

6. Принцип корекції. Систематичне планування та виконання корекційних дій на основі аналізу помилок, самокорекції, самоаналізу та наближення учнів до еталона засвоєння знань, умінь, навичок.

7. Принцип гуманістичного підходу реалізується через мету впровадження моніторингу в навчальний процес установи, яка полягає передусім у сприянні розвитку учнів засобами навчальних предметів, їх здібностей.

8. Принцип наукової обґрунтованості, точності, повноти і конкретності висновків, рекомендацій і пропозицій. Наявність еталона засвоєння знань з кожної теми, критеріїв оцінювання, шкали конвертації тестових балів, показників рівня навчальних досягнень учнів, шкали визначення ступеня фактичного досягнення цілей навчання учнів, науково обґрунтованих вимірників, стандартних умов організації та проведення контролю знань та умінь учнів та циклічної схеми корекції засвоєння знань учнями дає науково обґрунтовані, точні, повні і конкретні висновки, рекомендації і пропозиції учням щодо навчання матеріалу предмета.

Таким чином, ми сформулювали принципи організації та здійснення моніторингу в навчальному процесі школи. Перспективним є визначення ефективних індикаторів, об’єктивних критеріїв оцінювання.

 

Література:

1. Шишов С.Е. Школа: мониторинг качества образования [Текст] / С.Е. Шишов, В.А. Кальней. – М.: Пед. общ-во России, 2000. – 320 с.

2. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах [Текст] / Ю.А. Романенко. Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 439 с. – Бібліогр.: C.  343-367. ISBN 966-639-261-5

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (24.04.2015)
Просмотров: 366 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]