Социальная педагогика - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Социальная педагогика
Дезадаптованість як одна з причин девіантної поведінки студентської молоді
 
Автор: Оленюк Ірина Іванівна, магістр, Педагогічний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
 
Молодь — це соціально-демографічна група, вікові критерії якої охоплюють межі 15-35 років, що знаходиться у процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу. Виокремлюючи студентські роки як специфічний період життя людини, слід звернути увагу на те, що студентство має свої спільні інтереси, традиції, світогляд. Ця соціальна група характеризується особливим способом життя, умовами навчальної праці і побуту та своєрідною роллю у розвитку суспільних відносин. Цей період пов'язаний передусім з навчанням у вузі, з опануванням багатьох нових дисциплін, необхідних для професійного становлення особистості, адаптацією до нового для більшості навколишнього середовища [1, 239].
Сучасний етап розвитку українського суспільства характерний тим, що осередками здобуття вищої освіти й надалі залишаються великі міста. Це зумовлює значні міграції молоді, що прагне здобувати освіту з різних населених пунктів, в тому числі й віддалених сільських місцевостей. У процесі соціалізації вони зустрічаються з низкою відмінностей міського середовища від звичного їм раніше способу життя, умов праці, норм поведінки, форм спілкування. В залежності від індивідуальних властивостей кожної особистості ці відмінності сприйматимуться по різному. Нездатність адаптуватися, відсутність досвіду поведінки у новому середовищі «вчорашніх учнів», невміння диференціювати негативні впливи оточення часто може призводити до асоціальної, антисоціальної поведінки особистості. Студент залишається сам на сам перед «обличчям» великого міста, що викликає тривожність та невпевненість як у правильності своїх дій так і у завтрішньому дні – саме таким моментом часто й користуються інші, намагаючись втягнути особистість в скоєння різного роду злочинів та правопорушень, взамін пропонуючи студенту, бажане, хоча й хибне відчуття «свого серед своїх». Таким чином, в суспільстві мають місце великі кількісні показники наркоманії, суїцидів, злочинності, як і під впливом алкогольного сп’яніння, так і спричинені «викривлено мотивованою» поведінкою студентської молоді. Так, згідно з даними МВС за останні роки розповсюджувачами наркотиків є в основному молоді люди старші 29 років, які не працюють і не навчаються. Крім того, їх діяльність часто носить організований характер. З січня по липень 2013 року органи внутрішніх справ направили до суду 21 кримінальне провадження щодо діяльності організованих злочинних наркоугруповань. У 2012 р. за злочини, пов'язані з наркотиками, притягнуто до відповідальності 29 тисяч осіб, з них близько 300 – неповнолітні [3].
Гострою проблемою залишається проблема суїциду серед студентів, оскільки «вища освіта повинна дорівнювати вищому вихованню» то більшість студентів проживають окремо від батьків, що зменшує можливість контролю за їх поведінкою. Виокремлюють такі причини суїцидальної поведінки студентської молоді як тиск на успіхи в навчанні з боку батьків, авторитарний вибір батьками майбутньої професії без врахування думки дитини, розчарування та нерозділене  кохання, нестача соціальної підтримки, що є необхідною, особливо на перших етапах навчання та усвідомлення нових соціальних ролей [2, 214].
Причиною багатьох правопорушень є також непомірне вживання спиртних напоїв. Установлено, що майже всі випадки хуліганства були здійснені студентами у стані сп’яніння. Як правило, алкоголь виступає провокуючою обставиною [5].
Окрім загальновідомих девіацій, характерними для студентської молоді можуть бути також специфічні девіації, а саме порушення дисципліни, невчасна підготовка навчального матеріалу, платний спосіб здачі сесій, пропуски занять без поважної причини, використання шпаргалок на іспитах, тощо. Так причиною вище перерахованих порушень у поведінці можуть бути як індивідуальні властивості особистості так і ті, що спричинені процесом пристосування до нових норм, умов життєдіяльності [4].
Враховуючи вище сказане, можна зробити висновки, що в процесі адаптації та соціалізації студентської молоді до нових умов навколишнього середовища негативні фактори можуть посилювати свій вплив, оскільки молода людина в силу нових обов’язків, завдань покладених на неї не може достатньою мірою диференціювати цей вплив. Наслідком цього можуть бути різного роду відхилення в поведінці, як асоціальні так і антисоціальні, тобто такі, що приносять шкоду не лише людині, але й суспільству загалом.
 
Література:
1.Богданова І. М. Соціальна педагогіка: Навч посіб. — К.: Знання, 2008.  343 с. — (Бібліотека соціального педагога).
2.Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков: социально-психологические и психиатричиские аспекты/В. Т. Кондрашенко – Минск: Беларусь, 1998. – 342 с.
3.Гордієнко С. До 80% вуличних злочинів в Україні скоюють наркомани. Дзеркала тижня. Україна. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dt.ua/UKRAINE/do-80-vulichnih-zlochiniv-129614_.html
4.Девіантна поведінка студентської молоді. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://bukvar.su/psihologija/page,4,84054-Deviantnoe-povedenie-studencheskoiy-molodezhi.html
5.Стан та структура злочинності в Україні (станом на 20 листопада 2012 року).  Офіційний веб-сайт МВС України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mvs.gov.ua

Категория: Педагогические науки | Добавил: Иван155 (19.03.2014)
Просмотров: 443 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]