Дошкольная педагогика - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 03.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Дошкольная педагогика
Теоретичні аспекти формування мотиваційної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі
 
Автор: Кириченко Анжеліка Сергіївна, студентка Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І .Я. Франка
 
Перехід до шкільного навчання докорінно змінює весь її спосіб життя. У цей період в її життя входить навчання – діяльність обов’язкова, що потребує системної організованої праці. Ця діяльність ставить перед дитиною завдання послідовного, цілеспрямованого засвоєння знань.
З боку суспільства дитину починають розглядати як людину, що вступила на першу сходинку громадянської зрілості (О.М. Леонтьєв, Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін).
У дитини з’являються обов’язки, які покладає на неї суспільство. Ці обов’язки , від виконання яких будуть залежати майбутнє місце дитини в житті, її суспільна функція і роль, а звідси і зміст усього подальшого життя.
Підготовка дітей до школи як цілеспрямований процес здійснюється в дошкільних установах відповідно з їхньою програмою, а також у родині, де вона реалізується по – різному. Завдання дитячого садка – розкрити батькам значення дошкільного періоду в загальному розвитку дитини, розповідати їм, як формувати потрібні якості і звички.
Метою даної статті є визначення оптимальних шляхів формування мотиваційної готовності та їх вплив на підготовку дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі.
У роботах Л. І. Божович зазначено, що пізнавальні і соціальні мотиви учіння, достатній розвиток довільної поведінки та інтелектуальної сфери найістотніше впливають на успішність навчання в школі.
У роботах Е. Е. Кравцової при характеристиці психологічної готовності дітей до школи основний акцент робиться на ролі спілкування, як засобу соціалізації особистості дитини.
Прагнучи поступово ввести маленьку дитину у світ знань,  В. О. Сухомлинський, працюючи з дітьми 6-ти років, шукав найбільш ефективні шляхи підготовки їх до навчання в школі. Саме школа під блакитним небом допомагала дітям бачити і відчувати прекрасне, розвивати й збагачувати словник, розвивати творчу уяву, мислення, уміти порівнювати, фантазувати, спілкуватися з однолітками, дорослими.
Основним досягненням у житті дитини є її готовність до навчання в школі. У цей період закладається основа її психічного здоровя, характеру, здібностей, особливості самосвідомості. Дитина приходить у школу з певною мотивацією. Розвиток мотивації шкільного навчання передбачає формування уявлень дошкільника про те, яким буде навчання в школі, знань про те, яким буде її завтрашній день і підготовку дитини до нього, як до радісної події. Тому дорослим потрібно з’ясувати зміст і характер стихійних уявлень дитини про школу та коригувати їх. Показником готовності до шкільного навчання виступає вміння дитини свідомо підкоряти свої дії заданому правилу при послідовному виконанні словесних наказів дорослого.
Отже, мотиваційна готовність – це бажання вчитися, ставлення до школи і навчання як до серйозної діяльності.  Як правило, в афективно – потребній сфері дитини, що вступає до школи, представлені різні мотиви учіння, але будь – який один може домінувати. У разі домінування соціальних мотивів учіння дитина прагне в школу, щоб зайняти в суспільстві нову позицію, позицію школяра. Пізнавальна потреба виражена у нього слабо, а тому в школі його перш за все цікавлять не знання, які дає вчитель, а строгого виконання ролі учня, заданою новою соціальною позицією. Така структура мотиваційної сфери дозволить учневі успішно справлятися зі своїми обов’язками до тих пір, поки для нього буде приваблива соціальна позиція школяра.
Розглянемо найбільш оптимальні шляхи формування мотиваційної готовності дітей до навчання в школі:
- проведення режимних процесів, що привчають дитину до самостійності, дисциплінованості;
- екскурсії у школу, за допомогою яких важливо познайомити дітей не тільки зі шкільним обладнанням, але й розкрити режим життя учнів; ( за домовленістю з учителем можна побувати на шкільному уроці, познайомитися з черговими, класним куточком, газетою).
- проведення і організація гри « У школу» що стане надійним засобом прояву дитячих уявлень про школу;
- ознайомлення з деякими правилами поведінки учня;
-  аналіз дитячих робіт ( в яких особливу увагу потрібно приділяти тому, як виконане завдання, діти повинні знати, за якими критеріями дорослий оцінює їх);
- відвідування школи, проведення аналогії між школою та дитячим садком (намагатися, щоб знання дітей були пронизані світлим почуттям очікування зустрічі зі школою);
- організація спільних свят і розваг для дітей старшої групи та першокласників;
- відвідування вчителем школи ДНЗ.
Отже, мотиваційна готовність полягає у бажанні дитини вчитися, її ставленні до школи і навчання як до серйозної діяльності в якій переплітаються дві основні потреби, що рухають її психічний розвиток: пізнавальна потреба, яка найбільш повно задовольняється в навчанні, і потреба у соціальних відносинах, характерних для статусу школяра.
Література:
1.Алексєєва М. І. Мотиви навчання учнів. Радянська школа, 1974.
2.Готовність дитини до школи. Упорядник: Л. Богуславська. К.: Радянська школа, 1989. – 230 с.
3.Изучение мотивации поведения детей и подростков. Под. ред. Божович Л. И., Благонадежной М. М.: Педагогика, 1972. – 351 с.
4.Маркова А. С. Формирование мотивации учения. М.: Просвещение, 1994. – 192 с.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Иван155 (25.04.2013)
Просмотров: 537 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 2
2  
Проблема, піднята у статті, є надзвичайно важливою. Але, в той же час, не слід забувати, що навчання у школі не можна ідеалізувати. Дошкільники повинні розуміти, що нові можливості, які вони отримують, тісно переплітаються з серйозними обов’язками. Це допоможе вберегти їх від можливих розчарувань, пов’язаних з невиправданими очікуваннями.

1  
У наш час це надзвичайно важливо - заохочувати майбутніх учнів до навчання. Я пішла до школи у радянські часи, чомусь тоді всі діти хотіли до школи. У чому була причина? Досі залишається загадкою. Наведені у статті шляхи формування мотиваційної готовності дітей до навчання в школі видаються дієвими. Головне, має бути тісний зв'язок між дитсадком і школою.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]