Административное право и процесс; финансовое право; информационное право - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Административное право и процесс; финансовое право; информационное право
Види юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства
 
Автор: Пекар Ростислав Нар’янович, здобувач наукового ступеню в галузі права Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ
 
Стаття 111 Податкового кодексу України передбачає, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності – фінансова, адміністративна, кримінальна [2, п. 111.1 ст. 111]. Якщо тлумачити дану статтю буквально, то виявляється, що перелік видів відповідальності є вичерпним.
Разом з тим, не можна ігнорувати положення діючого законодавства, які об’єктивно передбачають різні види відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування.
Слід зазначити, якщо працівник юридичної особи порушить законодавство з питань оподаткування, то в такому випадку до нього може бути застосована також матеріальна відповідальність. Матеріальна відповідальність становить собою обов’язок однієї сторони трудового договору – працівника або роботодавця відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом розмірі і порядку [1, с. 450].
Підставою матеріальної відповідальності є:
– наявність прямої дійсної шкоди (нестача і знищення цінностей; витрати, понесенні на відновлення майнового стану та інше);
-   протиправність дії або бездіяльності однієї із сторін трудового договору (невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків);
-   причинний зв'язок між протиправним порушенням обов’язку і майновою шкодою;
-   вина працівника, власника або уповноваженого ним органа [1, с.455-457].
Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначав, що відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. На сьогоднішній день даний закон вже втратив чинність, але п. 4.2. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» передбачає, що відмова службової (посадової) особи прийняти декларацію тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.
Аналізуючи положення діючих нормативно-правових актів можна прийти до висновку, що за порушення законодавства з питань оподаткування може бути застосована і цивільно-правова відповідальність. Так, стаття 1173 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Дії органів влади можуть бути у формі адміністративних актів (також нормативних), а також безпосередніх дій при застосуванні примусових заходів (примусове вилучення, застосування фізичної сили, зброї тощо), проте відповідні дії повинні здійснюватися в межах їх компетенції [3, с. 760].
Наприклад, якщо орган державної податкової служби незаконно скасовує реєстрацію платника податку на додану вартість, і такі дії спричиняють певні втрати майнового характеру платнику податків, то він може вимагати відшкодування завданої йому шкоди. В свою чергу орган державної податкової служби несе цивільно-правову відповідальність згідно із ст. 1173 Цивільного кодексу України.
За вчинення правопорушень у сфері оподаткування до особи (фізичної або юридичної) можуть бути застосовані: фінансова, адміністративна, кримінальна, цивільно-правова, дисциплінарна та матеріальна відповідальність. До юридичних осіб за вчинення податкових правопорушень можуть бути застосовані виключно – адміністративна та фінансова відповідальність.
 
Література:
1. Болотіна Н.Б. Трудове право України : Підручник. – 2-ге вид., стер. – К. : Вікар, 2004. – 725 с.
2. Податковий кодекс України : за станом на 02.12.2010 р. : прийнятий 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. - № 13. – ст. 112
3. Цивільний кодекс України : Коментар. Видання друге із змінами за станом на 15 січня 2004 р. / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 856 с.
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (14.11.2013)
Просмотров: 472 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Считаю, что в Украине необходимо взять модель наказания за налоговое право европейского уровня. Например: если налоговая обнаруживает правонарушение (включая и многомиллионные), то нарушитель обязан передать сумму, вместе с большими штрафными санкциями и "отделаться" максимум условным. Если возвращать не собирается - то срок.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]