Журналистика - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Журналистика
Актуальні проблеми дитячої періодики
 
Автор: Каращук Людмила Василівна, бакалавр, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
 
Процес становлення української дитячої періодики був досить складним і залежав від багатьох чинників соціально-політичного, історичного та культурного характеру, таких як: набуття Україною незалежності, підвищення ролі наукового пізнання у навчальному процесі, тощо. Дитяча періодика відображає розвиток тієї чи іншої країни та суспільства загалом з боку їх культурного, морального, демократичного розвитку. Тому вона є дуже важливою складовою літератури.
Спочатку необхідно дати визначення поняттю «дитяча періодика». Це масив періодичних видань, створених спеціально для дитячої читацької аудиторії з урахуванням вікової диференціації, психофізіологічних можливостей, когнітивних потреб та особливостей сприйняття [13].
Сьогодні в Україні спостерігаємо низку мовних проблем, які залежать від низького рівня культури. Однією з причин цієї ситуації є те, що в суспільстві забули про роль читання у становленні особистості.  Адже воно є значущим чинником, без якого неможливо підняти культурний та освітній рівень України. Велику роль у цьому також відіграє дитяча періодика. Але  значна частина книг та журналів для дітей у наш час знаходяться не на дуже високому рівні. Тут є провина не лише видавців, а й держави, яка не надає достатньої підтримки цій сфері. Як сказав свого часу дитячий письменник Всеволод Нестайко в інтерв'ю газеті "День": "Невже не розуміють наші владні структури, що незалежність України, як не дивно, залежить від української дитячої літератури. Якщо діти не читатимуть книжок українською мовою – вони не знатимуть рідної мови, не стануть українцями, і їм та незалежність буде до ґудзика" [12, с. 6]. Справді, без якісної і продуманої літератури для дітей нація не матиме майбутнього.
Стандарти, що регламентують випуск дитячих видань в Україні, а саме  ДСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги [9]; ДСанПіН 5.5.6-084-02. Державні стандартні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей [8]; ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України [10]; ГОСТ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення [6] застаріли й мають чимало вад.
Суспільство в цілому і видавнича галузь зокрема постійно розвиваються, тож і вимоги повинні вдосконалюватись. Наприклад, у стандарті ГСТУ29-62002 видання для дітей поділяються всього на чотири вікових групи:
– І група – видання для дітей віком до 5 років включно;
– ІІ група – видання для дітей віком від 6 до 10 років включно;
– ІІІ група – видання для дітей віком від 11 до 14 років включно;
– ІV група – видання для дітей віком від 15 до 18 років включно [14].
Недоцільно дітей п’яти років включати у групу разом з дітьми двох чи трьох років. Так само й у віці 6 - 10 років діти значно відрізняться за освітнім рівнем та психофізіологічними ознаками.
Чимало проблем стосуються саме дитячої періодики. Сучасний ринок дитячих періодичних видань можна вважати насиченим і навіть перенасиченим. За останній рік з’явилось понад 20 нових видань. Виходить не тільки загальнодержавна, а й регіональна дитяча періодика. Проте більшість видань одноманітні, схожі між собою рубрикацією, завданнями, конкурсами. Частина дитячої періодики – переклад відомих і розкручених російських видань. Інша частина – кальки популярних європейських та американських дитячих коміксів. Отже, виникає перша проблема – одноманітності дитячих видань. Найпопулярнішими серед дітей на сьогодні є такі україномовні видання: "Пізнайко”, "Котя”, "Барвінок”, "Малятко”, "Стежка”, "Юний натураліст”, "Країна знань”, "Вулик”, "Однокласник”, "Дзвіночок”, "Казковий вечір”, "12плюс”, "Веселочка”, "Яблунька”, "Ліхтарик”, "Долонька”, "Артклас”, "Соняшник”.
Інша проблема – низька якість. У дитячій періодиці на сьогодні спостерігається дуже багато видань, які зникають так само швидко, як і з’являються. Це пов’язано, перш за все, з комерційним аспектом видавничої справи. Авторам небезпечно і невигідно співпрацювати з такими виданнями-одноденками, тому вони так неохоче контактують із дитячими виданнями. Саме через цей фактор якість періодики для дітей – невисока, особливо це стосується інформаційного наповнення журналів. Дуже мало періодичних дитячих видань, спрямованих на виховання маленьких читачів у патріотичному дусі, на прищеплення почуття гордості за свою країну та націю. Недостатньо журнальних і газетних текстів, матеріали яких відображали б психологічні, культурні, соціальні, ідеологічні особливості українців. Незначний масив медіа-публікацій присвячено історичній, краєзнавчій, географічній тематиці, що давало б дітям можливість пізнати країну, в якій вони живуть, її минуле і сучасне [14, С. 69-72].
Отже, серед актуальних проблем дитячої періодики можна виділити такі: одноманітність, низька якість видань, нерозуміння потреб аудиторії та інші. До того ж недосконалість законодавчої бази впливає на розвиток та якість дитячої періодики. Щоб уникнути цих проблем, фахівці галузі мають забезпечувати належний рівень своїх видань, а держава – різними способами сприяти вирішенню цієї проблеми. Адже за своєю психологією діти значно більшою мірою схильні сприймати друковане слово як повчальну норму, ніж дорослі. У зв’язку з цим, дуже важливо надати юному читачеві можливість розвиватися з допомогою якісних видань.
 
Література:
1.ГОСТ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання: Терміни та визначення. – К. : Держстандарт України, 1995.
2.Давидченко, Т. С. Дитячі періодичні видання в Україні:контент-аналітичне дослідження змісту [Текст] / Т. С. Давидченко. – Наукові записки інституту журналістики, 2010. – с. 176-181.
3.ДСанПіН 5.5.6-084-02. Державні стандартні правила і норми. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей. – К., 2002.
4.ДСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. – К. : Держстандарт України, 2002. – 18 с.
5.ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К. : Держстандарт України, 1995. – 48 с.
6.Нестайко В. Незалежність України залежить від української дитячої літератури [Текст]  // День. –  2003. – 29 січ. – № 16 (1517). – С. 6.
7.Огар, Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки: навч. посібник [Текст] / Е. І. Огар. – Л.: Аз-Арт, 2002. – С. 159.
8.Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. – К. : Держінформ України, 2002. – 18 с.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (23.07.2013)
Просмотров: 1173 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 3
3  
Поднятые в статье проблемы являются очень актуальными в современных реалиях, ведь детский журнал выполняет не только образовательную, но и воспитательную функцию, прививает любовь к родному слову. Поэтому так важно приобретать журналы высокого качества, в которых кроме ярких картинок и простых головоломок, содержится еще и полезная информация.

2  
Не може погодитись з автором, про одноманітність української періодики. Зокрема, "Малятко" призначений для най молодшеньких, тоді як "Барвінок" для дітей шкільного віку. Більш того, ці видіння мають свою історію. Згідна, з Всеволодом Нестайком, людиною, яка на власному досвіді показала як україномовна дитяча література стає культовою.

1  
Я же хочу отметить относительно популярности других журналов-ододневок, которые получают временную широкую популярность через крупные СМИ, к примеру, относительно "машинок", "коней", "кукол" и т.п. Данные журналы, за высокую стоимость, популярны из-за яркого оформления (зачастую только внешнего), тогда как никакой пользы (даже малейшей) не несут для ребенка. Но есть и положительные аспекты, на локальном уровне, к примеру, выпуски газет для детей от авторитетного местного СМИ.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]