Общее языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 05.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Общее языкознание

Відбиття гендерних особливостей у німецькомовному публіцистичному тексті (на матеріалі журналу «Spiegel»)

Автор: Антошкіна Марія, студентка, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

 

Аналіз мови публіцистики другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. свідчить про наявність очевидного зниження мовного стандарту, що супроводжується активним вторгненням елементів розмовного мовлення: відбувається зміна нормативної основи літературної мови; у сфері публічної комунікації переважає використання усних каналів комунікативного зв’язку.

Актуальність теми дослідження полягає у проведенні лінгвістичного дослідження на межі кількох напрямків гендерної лінгвістики в галузі публіцистики. Не дивлячись на те, що на Заході гендерні дослідження вже давно завоювали увагу дослідників з різних галузей науки [9], для нашої країни цей напрямок залишається відносно молодим [7, с. 5].

Об’єктом дослідження став вплив гендерного фактору на зміст публіцистичних повідомлень, предметом виступили матеріали німецького суспільно-політичного журналу «Spiegel» [10].

Публіцистичний стиль посідає особливе місце у системі стилів літературної мови, оскільки у багатьох випадках він мусить обслуговувати тексти, створені у межах інших стилів [2, с. 26]. Видатний французький лінгвіст Ш. Баллі писав, що «наукова мова – це мова ідей, а художнє мовлення – мова почуттів» [1, с. 281]. До цього можна додати, що публіцистика – мова і думок, і почуттів.

У центрі уваги гендерних досліджень знаходяться культурні соціальні фактори, які визначають відношення суспільства до чоловіків та жінок [4, с. 50], поведінку індивідів тієї та іншої статі, стереотипні уявлення – все те, що переводить проблематику напрямку з галузі біології у сферу соціального життя [6, c. 31 – 38].

У мовознавстві намітилися три підходи до вивчення цього феномену: перший підхід зводиться до трактування виключно соціальної природи мови жінок і чоловіків та пояснюється особливостями перерозподілу соціальної влади у суспільстві; другий – соціопсихолінгвістичний підхід – обґрунтовує «жіноче» та «чоловіче» мовлення особливостями мовленнєвої поведінки статей; представники третього напрямку роблять наголос на когнітивному аспекті розбіжностей у мовній поведінці статей загалом [5].

Термін «гендерний стереотип» тлумачиться як фіксований ментальний «малюнок», результат відображення у свідомості «типового» фрагменту реальності, певний інваріант ділянки картини світу [8, с. 10].

В ході аналізу виявлено наступні гендерні маркери. Чоловікам притаманне використання: 1) воєнної, спортивної, мисливської лексики (patrouillieren, Krieg, Gewalt, Bewegung gegen den Krieg, militärische Einrichtungen, Top, Rüstungskontrolle, offiziellen); 2) абстрактних іменників (наприклад, Angst, Abhängigkeit, Gier, Verantwortungslosigkeit, Wahl, Alter); 3) слів з найменшим емоційним забарвленням, одноманітних стилістичні засобів (neue, der Strom, schlecht); 4) поєднання офіційної та емоційно маркованої лексики; 5) термінів, уточнень, професіоналізмів (Wirtschaft, Gesundheitspflege, Globalisierung); 6) пейоративної лексики;

Жінкам притаманне використання: 1) вставних слів, означень, обставин та додатків (наприклад, додатки – Mütter, Frauen, Schwestern, Töchter, Lernende, Arbeiter, Bürgerinnen und Bürger und die Führung; означення –Zugriff, Gesundheitspflege, Jobs, Kredit;  вставні слова – jedoch); 2) стилістично піднесених форм, кліше, книжної лексики; 3) конотативно нейтральних слів та фраз, евфемізмів; 4) метафор та фразеологізмів під час описування почуттів; 5) вживання конструкції з подвійним запереченням.

Отже, мова чоловіків позначена стриманістю та розсудливістю, мова жінок більш образна та прикрашена. Аналіз авторства статей у журналі «Spiegel» показав кільісне переважання не тільки чоловіків в ролі авторів, а й у ролі керівників відділів та підрозділів видання, тобто гендерна тотожність конструюється перш за все у соціальній сфері.

 

Література:

  1. Балли Ш. Французская стилистика /Ш. Балли . – М., 2001. – С.281.
  2. Беневоленская Т.А. Композиция газетного очерка. – М., 1986. – С. 26 – 27.
  3. Горошко О.И. Особенности мужского и женского речевого поведения (психолингвистический анализ): автореф. дис. … канд. филол. наук / О.И. Горошко. – М.: МГУ, 1996. – 21 с.
  4. Кирилина А. Лингвистические гендерные исследования / А. Кирилина, М.Томская // Отечественные записки. – 2005. – №2. – С. 89 – 101.
  5. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории комуникации / В.В. Красных. – М.: ИТДГК “Гнозис”, 2001. – 270 с.
  6. Ласкова М.В. Гендер и язык /М.В. Ласкова // Филол. вестн. Ростов, гос. ун-та – Ростов н/Д, 2002. – №3. – С. 31 – 38.
  7. Тураева З.Я. Художественный текст и пространственно-временные предложения / З.Я. Тураева // Семантико- стилистические исследования текста и предложений. – М., 1980.
  8. Халеева И.И. Гендер как интрига познания / И.И. Халеева // Гендер как интрига познания / Сб. статей. – М.: Рудомино, 2000. – С. 9 – 18.
  9. Tromel-Platz S. Feminismus und Linguistic / S. Tromel-Platz // Feminismus. Inspektion einer Herrenkultur. Ein Handbuch. – Frankfurt/Main, 1983. – S. 33 – 51.
  10. SPIEGEL ONLINE. – Режим доступу: //  http://www.spiegel.de/
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (21.05.2015)
Просмотров: 423 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]