Общее языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 07.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Общее языкознание

Тенденції розгортання матриці концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА
 
Автор: Мінькова Ганна Юріївна, викладач, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
 
Дослідження концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА базується на теоретичних засадах низки основних шкіл когнітивної лінгвістики, котрі досліджують інформаційні конструкти, виявлені в семантиці одиниць мови й мовлення, а саме шкіл фреймової семантики, когнітивної граматики та конструкційної граматики. При дослідженні інформаційних конструктів вчені [Fillmore Ch. J., 1975, 1981, 1987; Goldberg A., 1995; Жаботинська С. А. 2000, 2003; Langacker R. W. 1999, 1987] звертаються до структур бази даних мислення, до когнітивних операцій або ж до результату синтезу того й іншого. Представники цих шкіл оперують в своїх дослідженнях такими базовими термінами: «домен», «концепт», «концептосфера», «когнітивні операції», «когнітивні моделі», «фреймова структура», «базові фрейми» тощо.
Під концептосферою, слідом за С. А. Жаботинською, в нашому дослідженні розуміється фонова інформація, взята в цілому, а під доменом конституент матриці концептосфери. Матрицею концептосфери є певна конфігурація базових фреймів [Жаботинская С.А., 1997]. А доменом, виходячи з цього, вузол сіті або ж її фрагмент (фрейм), що включає декілька вузлів та відношення між ними. Загальна структура концептосфери являє собою сіть доменів, кожен з доменів є сіттю парцел, кожна з парцел є сіттю концептів, і кожен концепт це – сіть ознак, що його характеризують.
Виходячи з положення, що концепт, як елемент концептосфери, не є прив’язаним до конкретного мовного знака [Адоніна Л.В., 2007], зауважимо, що слово „Mensch", обране іменем концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА, не співпадає зі значенням, що закріплене за ним, як за мовним знаком, з метою комунікації, а є набагато ширшим [Попова З.Д. Стернин И.А., 2005].
Формування матриці концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА в німецькій мові відбувається завдяки двом іменникам – „der Mensch" та „das Mensch".
Концептуалізована сема «людина» на початку свого функціонування в мові – простий концепт, що складається з сіті характеризуючих його ознак, поступово об’єктивується в понятійну категорію «ХТОСЬ – Mensch (людина)» і, зайнявши центральне місце в предметно центричному фреймі концепту MENSCHEN/ ЛЮДИНА в ролі актанта, починає обростати концептами, актуалізуючись в понятійних категоріях частиномовних систем.
Протягом певного часу кількість характеризуючих концепт MENSCHEN/ ЛЮДИНА ознак примножується і розподіляється на три групи «загально людських», «жіночих» та «чоловічих», формуючи вузли у власній міжфреймовій сіті, які активують основу для появи власних концептів MANN/ ЧОЛОВІК, WEIB/ ЖІНКА та MENSCHEN/ LEUTE/ ЛЮДИ.
В центрі генерованих сукупністю концептів вузлів активуються актанти - MANN/ ЧОЛОВІК, WEIB/ ЖІНКА та MENSCHEN/ LEUTE/ ЛЮДИ, які, як свого часу і концепт MENSCH/ ЛЮДИНА, об’єктивуючись в понятійну категорію «ХТОСЬ», займають центральне місце в предметно центричному фреймі власних концептів і в ролі актанта також починають обростати новими концептами, актуалізуючись в понятійних категоріях частиномовних систем.
В загальній структурі тепер вже складного концептуального комплексу MENSCH/ ЛЮДИНА вони перетворюються на домени, а центральний для них концепт MENSCH/ ЛЮДИНА стає концептосферою MENSCH/ ЛЮДИНА.
Тобто даний етап дослідження дозволив детально роздивитись базовий ядерний шар концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА і виділити в його структурі основу-ядро, ближню зону – власні концептуалізовані семи та дальню зону - домени MANN/ ЧОЛОВІК, WEIB/ ЖІНКА та MENSCHEN/ LEUTE/ЛЮДИ.
Визначення в структурі концептосфери при описуванні матриці мовного вираження доменів, як зауважує Р. Ленекер, є недостатнім; важливо з’ясувати, як вони взаємозв’язані один з одним і як забезпечується підхід до них [Langacker R.W., 1999].
Сучасну семантику „der Mann" і зараз супроводжують архаїчні конотації. Так актуальними для пояснення значення цього іменника, так само як і в часи давньоверхньонімецького та середньоверхньонімецького періоду розвитку мови є дві семи: перша з них - „der Mensch ohne Rücksicht auf das Geschlecht", і друга за часом концептуалізації - „nur der Mann ist ein im Vollbesitze menschliches Wesen".
На рівні лексико-семантичного поля концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА конституенти „Mann" та „Mensch" поєднуються між собою посередництвом таких різновидів типу зв’язку «входження» як пересічення та синонімічний [Васильев Л.М., 1990]. Іменник Mensch" на цьому етапі отримує свій лексико-семантичний варіант „Mann", котрий стає ядровим складником поля.
Слово dasz weib" поєднує в собі всі значення, що витікають зі слів hausherrin" та ehefrau", але найголовнішою є сема «дієва» - die Geschäftige". Це перша концептуалізована сема, котра входить до кваліфікативної схеми предметного фрейму домену WEIB/ЖІНКА.
„Weib", найчастіше загальна назва для всіх істот, не чоловічої статі, для „Frau, Jungfrau, Magd, Mädchen, Dame", кожної жіночої особи "eine jede Person weiblichen Geschlechts". Концептуалізація цієї семи припадає на 1757 рік [DWB]. У подальшому, процеси концептуалізіції лексичної семантики, активували появу у складі домену WEIB/ЖІНКА парцел: FRAU, JUNGFRAU, MAGD, MÄDCHEN, DAME, які пізніше, утворили свої домени.
Семантичні корені німецького „Leute", третього складника, віднаходяться в багатьох європейських мовах, проте важливим є те, що в концептосистемах цих мов в періоди до 1050 та приблизно по 1500 роки мають місце процеси концептуального відшарування доменів в концептосфері MENSCH/ЛЮДИНА. Відбувається формування складних ментальних угрупувань: паралельно закладаються основи майбутніх головних предметно центричних фреймів доменів MENSCH/ЛЮДИНА, MANN/ЧОЛОВІК та домену LEUTE/ЛЮДИ.
Каталізатором зазначених концептуальних процесів є розходження семантики, що тісно пов’язана із зростанням контекстів вживання вказаних ядерних лексичних одиниць. Так, відшарування домену LEUTE/ЛЮДИ спричинено концептуалізацією першої семи іменника „Leute" „Glieder eines Volkes" - «члени якогось народу», що зумовило об’єктивацією квантитативної схеми його предметного фрейму.
У подальшому концепти генеруються послідовно, відповідно до появи нових форм. Першою концептуалізації зазнає сема іменника „Leute" - „Menschen", наступною є форма liut" із семою «люд», потім відповідно „Glieder eines Volkes" - «члени якогось народу», форми der liut" та daʒ liut" у значенні Volk", форми „die liute" обо diu liute" у значенні Menschen" та „Mann".
На рівні лексико-семантичного поля концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА ядерний складник „Leute" за семою «члени якогось народу», «люди», поєднується з ядерними одиницями „Mensch" та „Mann" посередництвом таких різновидів типу зв’язку, як гіперо-гіпонімічний зв’язок. Тобто вказані концепти об’єктивуються в контекстах, в котрих мова йде про декількох людей /народ.
Подальше детальне вивчення структури матриці концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА потребує виділення парцел, малих вузлів, складників доменів MANN/ЧОЛОВІК, WEIB/ЖІНКА та MENSCHEN/LEUTE/ЛЮДИ. Але на даному етапі дослідження «роздивитись» ці структури неможливо, бо вони складають ближню периферію центральних доменів.
Таким чином, виявлена на початку дослідження концептосфери MENSCH/ ЛЮДИНА закономірність між зростанням кількості контекстів вживання та розширенням семантики іменників „der Mensch" та „das Mensch" є логічним підґрунтям для припущення, про те, що зростання контекстів вживання іменників „der Mann", „ das Weib" та „die Leute" у мові художньої літератури додадуть нових концептів до вже існуючих доменів, що, у свою чергу, викличе появу нових доменів та обумовить подальше розгортання досліджуваної концептосфери.

Категория: Филологические науки | Добавил: Иван155 (02.05.2013)
Просмотров: 570 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]