Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 29.05.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки
Германские языки
Особливості функціонування прагматичних маркерів у сучасній англійській мові
 
Автор: Гузак Аліна Миколаївна, асистент кафедри англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
 
У сучасній лінгвістиці спостерігається підвищення інтересу до використання прагматичних маркерів у різновидах дискурсу. Існують різні підходи до визначення терміну "прагматичний маркер”, однак ще не було розроблено єдиної дефініції даного поняття. Разом з традиційним, широким тлумаченням поняття як вставного слова/конструкції [9; 931-952], модальної частки [10], вигуку [8; 257] – існують і інші визначення.
Метою даної статті є розгляд різноманітних підходів до аналізу прагматичних маркерів. Ці одиниці об’єднані спільною властивістю – слугувати зв’язуючими елементами дискурсу. У більшості робіт, присвячених прагматичним маркерам, детально аналізуються семантичні, синтаксичні та прагматичні властивості цих одиниць (А.Е.Левицький, A. Foolen, B. Fraser, C. Kroon, G. Redeker, D. Schiffrin). Однак питання, пов’язані з особливостями вживання прагматичних маркерів є недостатньо розкритими й вимагають свого вирішення. Це потребує вивчення прагматичних характеристик досліджуваних елементів. А тому нагальною потребою є вироблення нового підходу щодо прагматичних маркерів, який полягає у синтезі когнітивного та прагматичного начал, єдності когніції та комунікації (В.З.Дем’янков, О. П. Воробйова, R. Beaugrande, W. Dressler), адже сутність частин мови неможливо описати, виходячи тільки з концептуальних або лише дискурсивних визначень (О. С. Кубрякова). Саме ця проблема й визначає актуальність нашого дослідження, оскільки вивчення прагматичних маркерів з когнітивного та прагматичного поглядів допоможе уявити картину функціонування цих одиниць у цілому й сприятиме інтерпретації когнітивних процесів у дискурсі.
Прагматичний маркер – це слово або конструкція, що функціонує, перш за все, як структурна одиниця мовлення [3; 183-189]. Для слухача/читача прагматичні маркери сигналізують про зміну фокусу уваги та інтенцій мовця, є активним внеском до дискурсу та сигналізують про розмежування певних тем та ухиляння від них[1; 136-137].
Прагматичні маркери позначають локальне або глобальне відношення між сегментами дискурсу [7; 80-82]. Їх когерентна функція реалізується на трьох структурних рівнях дискурсу: семантичному, прагматичному і топікальному. Відповідно, виділяються семантичні маркери, які співвідносять дві суміжні пропозиції, прагматичні маркери, які є виразниками зв’язку між двома суміжними мовленнєвими актами, і топікальні маркери, які утворюють глобальні когерентні відношення і виступають засобами тематичної організації дискурсу.
На семантичному рівні прагматичні маркери зосереджують увагу реципієнта на логічній або хронологічній послідовності подій і поділяються на п’ять груп: причинні, наслідкові, протиставні, доповнювальні та темпоральні. На прагматичному рівні вони сигналізують каузальні та контрастивні прагматичні зв’язки між висловами [2; 198-202]. Прагматичні маркери здатні модифікувати іллокутивну силу мовленнєвого акту в бік посилення або послаблення ступеня його категоричності. На топікальному рівні прагматичні маркери поєднують дистантно розташовані сегменти і профілюють зв’язок між макропропозиціями. Стратегія їх вжитку  фокусує увагу читача/слухача на найбільш вагомих, виділених з погляду автора/мовця сегментах інформації, що полегшує процедуру відбору читачем/слухачем ключової в даному контексті інформації.
Протікання дискурсу характеризується наявністю двох фаз: наративною фазою та фазою активної дискусії. Відповідно до класифікації прагматичних маркерів, виділяються локальні наративні, локальні інтерактивні стратегії тексту. Відповідно до функціональних характеристик, прагматичні маркери, які реалізують глобальні стратегії когерентності, поділяються на маркери актуалізації та відтінення топіка. В свою чергу, серед першої групи маркерів виділяють маркери, реалізуючі стратегії інтродукції та реінтродукції теми; маркери другої групи реалізують стратегії відхилення від теми дискурсу, стратегії її парадигматизації та коментування.
Прагматичні маркери демонструють необмеженість своїх функцій на одному з трьох рівнів. Існує тенденція до їх поліфункціональності, тобто переходу з одних рівнів до інших. Як правило, домінує лише один тип зв’язку, що є найбільш релевантним у контексті спілкування.
У тексті прагматичні маркери реалізують стратегії встановлення дискурсної межі, виступаючи сигналами розрізнення фігури та фону, тобто виділених та другорядних інформаційних сегментів. Оскільки зміст виділеного сегмента характеризується динамічністю, він визначається як траєктор/фігура. Зміст відтіненого сегмента відповідає коментареві, тому трактується як орієнтир/фон. Функція прагматичного маркера полягає у відбитті зв’язку між структурами відношення, маркуванні ментальної території між траєктором та орієнтиром.
Найбільш вживаними прагматичними маркерами є: actually, basically, anyway, and yeah, yeah, I mean, let's see, like, oh, now, okay, see, so, well, you know, you see, you know what I mean тощо [4]. Цей перелік не є вичерпним.
Необхідно звернути увагу на те, що вище вказані одиниці є прагматичними маркерами тоді, коли вони функціонують в контексті. Проте інколи буває дуже важко розпізнати прагматичні маркери, оскільки вище вказані одиниці можуть мати літературне значення.
Отже, дана категорія утворює окрему групу мовних одиниць – носіїв особливого, процедурного значення, сутність якого виявляється при співвіднесенні висловлювання, яке місить прагматичний маркер, з іншими висловлюваннями, розташованими контактно або дистантно відносно певного вислову. Як правило, домінує лише один тип зв’язку, що є найбільш релевантним у контексті спілкування. [5; 238] Прагматичні маркери демонструють необмеженість своїх функцій, тому існує тенденція до їх поліфункціональності (переходу з одних рівнів до інших).
На відміну від ситуацій, комуніканти спільно конструюють реальність у взаємодії. Відповідно до цього, у  такій фазі домінує прагматичний зміст висловів комунікантів, нерідко з елементом спонукання.
Співрозмовники зосереджені на дієвому, динамічному аспекті взаємодії, тому використані ними прагматичні маркери сигналізують не семантичний, а прагматичний тип відношення – зв’язки між мовленнєвими актами. Таким чином, прагматичні маркери оперують, відповідно, на прагматичному рівні дискурсу. [6; 65-84]
Функціональні характеристики семантичних та прагматичних маркерів різняться у базових аспектах. Перші профілюють логіко-семантичні відношення між пропозиційним аспектом суміжних висловлювань. Концептуальним профілем других є індикація відношень між ілокутивними інтенціями, що виражаються у висловах.
Залежно від виду сигналізованого ними зв’язку, парадигма прагматичних маркерів поділяється на три групи:
üмаркери підстави;
üмаркери висновку;
üмаркери контрасту.
У даній статті проаналізовано особливості функціонування прагматичних маркерів у художньому дискурсі, зокрема у творах зарубіжних письменників ( W. Saroyan, W. S. Maugham, E. A. Poe) та наукових статтях, взятих із журналу "Stomatology for English Readers”.
У випадку відношень підстави зв‘язок між мовленнєвими актами здійснюється конекторами because, after all, since, for.
Наприклад: The truth of the matter was that neither Miss Shenstone nor Mr. Monsoon had anything like a satisfactory answer to any question of that sort, for they had always accepted what they found in the text-books. ("The Failure of Friends” by William Saroyan)
У прикладах відношень висновку – so, then, thus, in that case, in any case тощо.
Наприклад: There are three of us, so it gives us nearly three hundred a year each. ("The Creative Impulse" by W. S. Maugham)
Виходячи з кількісного аналізу, можна сказати, що найбільш частотними із групи каузальних дискурсивних конекторів є маркери because і so.
Прагматичний маркер because і його функціональні синоніми after all, since, for є сигналами введення другорядних, підтримуючих актів, які надають підставу (мотивацію) для головних актів, що мають у прагматичному плані більш виділений статус і містять директивну або констативну інтенцію.
Прагматичний конектор so та синонімічні йому елементи then, thus, in any case, in that case, therefore функціонують в ролі засобів введення спонукальних мовленнєвих актів, які мають статус головних, тобто виражають дію і ґрунтуються, на актах, що виконують функцію орієнтації для головних актів і мають, відповідно, підрядний статус.
Прагматичні маркери but, however, though, on the other hand, still, yet, on the contrary сигналізують стратегії відношень контрасту між мовленнєвими актами і утворюють окрему групу прагматичних маркерів контрасту.
Наприклад:
1) This, however, did not trouble me; it would not be heard through the wall. ("The Tell-Tale Heart" by E. A. Poe)
2) Yes, he has been trying to calm down himself: but he had found all in vain. ("The Tell-Tale Heart" by E. A. Poe)
Пріоритетним вибором мовців є одиниці because, so, but, які є прототиповими прагматичними маркерами. Маркери since, under these conditions, on the contrary, on the other hand на противагу, використовуються мовцями надзвичайно рідко [4]. Таке явище обумовлюється їх нехарактерністю для стилю розмовного дискурсу. Більшою мірою ці прагматичні маркери функціонують у формальному, письмовому дискурсі.
Наприклад:
1) The process of eruption does not come to an end nor does the formation of dentine and cement cease, because the cells producing these tissues may become activated by certain stimulating influences. ("Stomatology for English Readers")
2) Problems and pains from such things as impacted teeth will remain. But usually adults and children alike will go to the dentist only to get teeth inspected. ("Stomatology for English Readers”)
В залежності від ступеня соціальної дистанції між комунікантами в ситуації, вибір каузальних прагматичних маркерів варіюється. Так, наприклад, у статусно-нейтральних бесідах домінують маркери because, after all, so, then. Натомість, в статусно-маркованих діалогах мовець з відносно вищим соціальним статусом вдається до використання елементів for, since, thus, in that case, therefore, under these conditions. Мовець-носій нижчого соціального статусу використовує переважно because, after all, so, then.
Щодо дискурсивних маркерів контрастивного відношення між мовленнєвими актами, то тут вибір конкретного елемента також залежить від ступеня соціальної дистанції між партнерами. Елементи on the other hand, however домінують у формальних ситуаціях у мовленні носіїв відносно вищого соціального статусу і практично не фіксуються в статусно-нейтральних розмовах [4].
Наприклад:
1) In the seventeenth century treatment of dental diseases was provided on the one hand by surgeons, and on the other hand by traditional healers. ("Stomatology for English Readers")
2) Many outstanding Russian scientists and progressive public figures, however, emphasized the extreme necessity of the improvement of oral health care organization. ("Stomatology for English Readers")
Мовний засіб контрасту though характерний для мовців-носіїв нижчого статусу в ситуації статусної асиметрії партнерів і вживається як стилістично знижений засіб контрасту у невимушених бесідах.
У виборі дискурсивного конектора but не простежується залежність від соціальних факторів обмеження. Ця прагматична одиниця широко використовується в різних контекстах.
Таким чином, домінантні позиції займають елементи because, so, but, що переконує в їх високому потенціалі зв’язуючої дії. З огляду на обмеженість діапазону їхньої дії та сферу вжитку маркери прагматичного рівня належать до складу сигналізаторів локальних інтерактивних стратегій когерентності тексту.
Отже, можна відзначити, що прагматичний маркер but володіє високою частотністю вживання і може функціонувати як на семантичному, так і на прагматичному рівнях [2; 198-202]. Як прагматичний конектор but зв’язує мовленнєві акти відносинами контрасту, а також може виконувати ряд інших функцій, не пов’язаними з контрактивними відносинами.
Таким чином, вибір конкретного маркера мовцем у мовленні регулюється концептуальною базою цього елемента, а також соціально-психологічними параметрами комунікації – соціальним статусом комуніканта та ступенем психологічної дистанції між адресатом та адресантом. Практично неможливо вичерпно перерахувати всі прагматичні маркери, вживані в англійській мові у зв’язку з їхньою багатофункціональністю та складністю їх розпізнавання. Крім того, прагматичні маркери є суб’єктивними з діалектичної точки зору та виражають індивідуальні інтенції. Авторські вирази також можуть слугувати як прагматичні маркери.
 
Література:
1.Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д.Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С.136-137.
2.Засєкін С.В. Семантичні та прагматичні маркери структури англомовної бесіди // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія "Філологічні науки”. – 2000. – № 2. – С. 198-202.
3.Засєкін С.В. Когнітивно-прагматичні аспекти інтерпретації та перекладу англомовних дискурсних маркерів // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк: Волинський академічний дім. – 2000. – Вип. 2. – С. 183-189.
4.Корчун А.М. Прагматичні маркери в політичному дискурсі // Матеріали студентської наукової конференції "Щорічна студентська наукова конференція Чернівецького національного університету присвячена 600 – річчю м. Чернівці.” – Чернівці: Рута. – 2008. – С. 337.
5.Кубрякова Е.С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике (обзор) // Дискурс, речь, речевая деятельность: функционирование и структурные аспекты. Сб. обзоров. М.: ИНИОН, 2000. – С. 238.
6.Bach K. The Semantics-Pragmatics Distinction: What is it and why it matters. // In Ken Turner (ed.), The Semantics/Pragmatics Interface from Different Points of View. – Dordrecht, Kluwer Academic Publishers, 1999. – Pp.65 – 84.
7.Khudoliy A. Lexical Markers of Pragmatically Oriented Journalistic Texts.-In: Communication in the Global Age.-Lviv: Kyiv, 2005.- p.80 – 82
8.Sperber D., Wilson D. Relevance: Communication and cognition. - Oxford: Blackwell, 1986. - 257p.
9.Fraser B. What are Discourse Markers? // Journal of Pragmatics. - 1999. - №31. - p. 931 – 952.
10.  Redeker G. Review article: Linguistic Markers of Discourse Structure. Linguistics. – Amsterdam: Benjamins1991. – №29 (6). – 1139 – 1172pp.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (13.04.2012)
Просмотров: 1049 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]