Германские языки - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 09.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Германские языки

Реалізація етнолексем у міфологічних сценаріях в англомовних казках (на матеріалі шотландських казок)

Автор: Анжела Колодрубська, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

У мовознавстві завжди особлива увага приділяється проблемам концептуалізації та мовного відображення дійсності, виділенню ментальних структур, що є основою одиниць мови та мовлення, типологізації та інвентаризації концептів, звʼзку мови та етно-національних культур у різних стереотипних ситуаціях. У контексті цих досліджень вивчення міфу, міфологічного хронотопу, міфологічної картини світу і мовних засобів утілення міфу не втрачають актуальності. Навпаки, міф, який за своєю природою є «казковим», «оманливим», «нереальним», знаходить відображення в різних сферах буття й діяльності окремих індивідів і цілих лінгвоспільнот – як у мистецтві, так і сферах побутових відносин, і навіть науково-пошукової діяльності.

Оскільки ми зараз працюємо над дослідженням англійських етнолексем міфологічного походження у англомовних казках, доцільно визначити роль таких лексем.

Міфологема визначається як квінтесенція міфу/казки та форма його існування в культурі [5; 74]. Вона виявляється стійким рекурентним конструктором колективної народної фантазії, що узагальнено, чуттєво-конкретно й персоніфіковано відображає дійсність. Звідси, первинний концепт-міфологема визначається нами як квант інформації, що відображає певний аспект первісного прородо-центричного варіанту світоустрою. Концепт-міфологема є базовим елементом міфологічного простору, при чому зміст його первинного варіанту є результатом образно-асоціативної рефлексії, що не передбачає вторинної інтерпретації та символізації. Культорологічна іпостась концепту-міфологеми реалізується, перш за все, у процесі реміфологізації, тобто, при інтерпретації змісту первинних концептів-міфологем, включенні їх до етнокультурних стереотипних сценаріїв, унаслідок чого відбувається нашарування оцінних і цінних сем на понятійний сегмент змісту концепту, при чому останній набуває аломорфних етнонаціональних рис [4; 52].

У нашому дослідженні ми розглядаємо реалізацію етнолексем у міфологічному сценарії в шотландських казках на матеріалі збірки “Scottish Folk and Fairy Tales” chosen and edited by Gordon Jarvie.

Визначення поняття етнолексеми синонімічне дефініції етнографічного слова-реалії, оскільки на позначення поняття «реалія» в лінгвістиці вживається багато синонімів: «локалізм», «побутове слово», «етнографізм», «слова з культурним компонентом», «фонові та конотативні слова», «безеквівалентна лексика», «етнолексема» тощо. Проте всі вони позначають не одне і те саме, тому ватро окреслити межі й точки дотику таких понять, як «без еквівалентна лексика» та «реалія». С. Влахов і С. Флорін дають таке визначення поняттю «реалії»: «Словом реалія (від лат. realis – «речовий», «дійсний») позначають предмет, річ, що матеріально існує або існувала, часто повʼязану з поняттям життя» [2; 7]. Схоже трактування поняття Р. Зорівчак: «Реалії – це моно- і полісемні одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для обʼєктивної дійсності мови-сприймача» [3; 118]. Отже, очевидно те, що поняття «етнолексема» інтерпретується у різних кореляціях з етнокультурним простором. Лексика кожної мови в етнокультурному просторі відображає емпіричне багатство етносу і його пізнання оточуючої дійсності.

Звідси, наводимо приклади реалізації англійських етнолексем у шотландських казках. Вони вербалізують такі класифікації:

  • Міфо-вітальні – 55 % (Doo/Dove, paddock, merman, seal, water kelpie, chestnut horse, Brownie, fleet-footed horse, Elf, Fairies, white doe/deer, a talking trout, Giant, a talking Whale, a sea serpents, a talking eagle – Golden top);
  • Артефактні – 25% (a magic bridle, a Cross,  a can, a magic wand, a little bird, mantle, an apple, a stick, salt water, an iron pot);
  • Знакові – 15 % (Закляття:
  • Grew and grew

To a milk-white Doo,

That took its wings,

And away it flew.

  • ‘Sair back, and sair banes,

Drivin’ the Laird o’Morphie’s stanes!

The Laird o’Morphie’ll never thrive

As lang as Kelpie is alive.’

  • If ye call me imp or elf,

I warn you look well to yourself;

If you call me fairy,

Ye’ll find me quite contrary;

If good neighbour you call me,

Then good neighbour I will be;

But if you call me kindly sprite,

I’ll your friend both day and night.

  • Емотивно-телеономні – 5 % (prophecy, truth, wealth, glory).

Звернемо увагу на те, що знакові концепти-міфологеми реалізуються у плані синтаксеми переважно римованої за формою, тоді як міфо-вітальні та артефактні концепти-міфологеми можуть бути вербалізовані й у плані лексем.

Наразі виявлено, що у шотландській казці переважають міфо-вітальні концепти-міфологеми. Це можна пояснити тим, що по-перше, Шотландія багата своїм фольклором на міфічних істот, які живуть переважно у воді та по-друге, важливою роллю магічних/міфічних істот у структурі казки як жанру.

Окреслені властивості концептів-міфологем дають змогу вести мову про міфологічні сценарії. За твердженням Мірча Еліаде, сучасна людина все ще відчуває потребу періодично реактуалізувати міфологічні сценарії, які у своїй більшості десакралізуються[1; 156].

Сценарна організація міфологічного простору детермінована тезаурусною природою його конституентів: у змісті концепту-міфологеми знаходиться інформація про фрагмент універсуму, а також інформація про типові взаємодії цього інформаційного блоку з іншими концептуальними структурами. Сценарій традиційно визначається як різновид репрезентації свідомості, що реалізується в ході інтерпретації тексту, при чому його елементи утворюють тематичні структури, що видобуваються з памʼяті на основі стандартних, стереотипних значень, котрі приписуються термінальним елементам. Звідси, міфологічний сценарій визначається як конструкт, що є наслідком взаємодії вербалізованих концептів-міфологем і контекстуального висунення певного набору узуальних етнонаціональних ознак відповідних денотатів, «підказаних» власне формою знако-носія – номінативної одиниці, яка реалізує концепт-міфологему [4; 43].

Міфологічний сценарій, потрапляючи в соціокультурне середовище, починає відігравати роль своєрідних орієнтирів, і суспільство, всюди стикаються з репрезентами міфологічних сценаріїв, несвідомо (а часто – і свідомо) слідуючи підказкам.

Використовуючи класифікацію міфосценаріїв, запропоновану М. Гріффіном, наводимо приклади сценаріїв у англомовних казках:

1. Трансформація: а) перетворення людини в міфічну істоту і навпаки: on the spot where the little creature had sat, stood the handsomest young Prince that had ever been seen; … Seal catcher was transformed into a nice, hairy, brown seal; …And the moment that the Princess did so off jumped her own pretty head, and on jumped that of a sheep.

2. Переміщення: переміщення в реальному просторі: (in a prison) a little lad carrying the can, who had come to beg ale for his sick mother rose up before Laird.

3. Вплив на інші фрагменти світу без їх перетворення: атакуючі дії, що мають на меті примус до виконання дій: the only way to force water kelpie to work was to take off the magic bridle which water kelpie wore and put it on again.

4. Реструктурування: відновлювальна процедура: … the touch of his (seal catcher) hands appeared to work like magic and the old seal sprang up, as well as ever.

Як бачимо, цілісність міфологічного простору як системи зумовлена специфічною природою його конституентів, зміст яких становить організована сукупність пропозицій, що корелюють з еліптизованим етно-культурним текстом у внутрішній формі номінативних одиниць на їх позначення і зумовлює включення цих же концептів-міфологем у сценарії.

 

Література:

  1. Элиаде М. Священное и мирское / Мирча Элиаде. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – С. 156.
  2. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М. : Международные отношения, 1980. – С. 7.
  3. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад / Р. П. Зорівчак. – Львів : Вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1989. – С. 118.
  4. Колесник О.С. Лінгвокультурні особливості розгортання міфологічних сценаріїв / О.С. Колесник // Записки з романо-германської філології. – Вип. 24. – Одеса : Фенікс, – 2009. – С. 42-56.
  5. Хамитов Н. В. Освобождение от обыденности: искусство как разрешение противоречий жизни / Н. В. Хамитов. – К. : Наукова думка, 1995. – 118 с.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (18.04.2014)
Просмотров: 640 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]