Германские языки - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Германские языки

Англомовні запозичення в історії німецької мови

Автор: Доценко Вікторія Андріївна, Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

 

Останнім часом в німецькій мові з’являється все більше англійських слів. Англійська мова збагатила німецьку численними синонімами та новими поняттями. Англіцизми – це англійські слова або вирази, які були запозичені іншими мовами, у нашому випадку німецькою мовою. Запозичення – це один з найважливіших шляхів збагачення мови, іншими словами – це перехід елементів однієї мови в іншу як результат їхньої взаємодії. Запозиченні англомовні слова – це лексичні одиниці, узяті із англійської та американської літературної мови. В історії будь-якої мови є фази її запозичення, тобто етапи розвитку мови.

Будь-яка фаза запозичення пов’язана зі змінами в політичній, економічній, культурній, соціальній сфері. Поштовхом до впровадження англіцизмів стали політичні, економічні, культурні або соціальні зміни в Німеччині під впливом англійської та американської культур.

Згідно картографічних наведень видавництва DUDEN історія англомовних запозичень в німецькій мові поділяється на два етапи: індустріальна революція кінця XIX – початку XX століття та час після Другої світової війни.

До XIXст. запозичення з англійської мали для німецької мови другорядне значення. Ними були окремі слова у галузі мореплавання, наприклад Lotse, Schoner. Першими містами англомовної лексики стали  Гамбург і Геттінген – центри німецької торгівлі.

Історія англіцизмів, які були запозиченні до XIX ст., нараховує декілька десятків лексичних одиниць, що значно поступається за кількістю запозиченням з інших європейських мов. Існують англіцизми, які збереглись в окремих професійних лексиконах. Так, наприклад, мовою кухні вважалась французька, але в XVIII ст. ця сфера поповнились англіцизмами Beefsteak, Rump steak, Roast beef. Англійська мова вже тоді претендувала на монополію в європейському суспільстві у сфері розваг, про це свідчать англіцизми Bowle, Klub, boxen, Golf та ін. Запозичення англомовних лексичних одиниць проходило переважно через професійну та спеціальну лексику. Ця тенденція збереглася в німецькій мові до кінця XX сторіччя.

Основними причинами для впровадження англіцизмів в німецьку мову в період першого етапу історії англомовних запозичень (кінець XIX початок XX ст.) були промислово-економічні розвиток у світі. Боротьба англійських робітників за найкращі умови праці відбилась на лексиці, яка була запозичена в німецькій мові у другій половині XIXст.: Boykott, Streik та ін.

Поява таких слів як parken, Parkplatz, tanken, Tank, Parkhaus, Tankschiff  відбулася внаслідок винаходу автомобіля американцем Генрі Фордом у 1908 році.

З 1924 року до складу німецької мови ввійшли такі англіцизми як: Radio, Klosett, Hotel, Lift та ін.

Відмінною ознакою англомовних запозичень була їх графо-морфологічна адаптація до системи німецької мови. Внаслідок цього ми бачимо, що слова Waggon, Lokomotive, Detektiv, Komfort, komfortabel отримують французький наголос на останній склад.

В кінці XIXст. в Англії розвиваються політична, технічна та торгівельна сфери і з’являються наступні запозичення: City, Bankomat, negativ, positiv, Ventilator; журналістика: Yellow Press, Reporter, Interview, Comic. На початку XXст. в німецьку мову впроваджуються британізми: Sprint, sprinten, Spurt, spurten.

Під час Першої світової війни запозичуються нововведення з військово-морської справи: U-Boot, Dreadnought.

Політичні події після Другої світової війни знайшли відбиток у словниковому складі німецької мови. Це відбулося завдяки тому, що населення окупованої Німеччини контактувало з представниками британської та американської армій, а також під час здійснення плану Маршала щодо співробітництва західної та німецької промисловостей. В цей час реалізується масовий наступ американської та британської культури у багатьох сферах суспільного життя, що впливає на формування свідомості громадян німецькомовних держав за допомогою художніх фільмів та тиражування платівок англо-американської музики.

Науково-технічна література того часу видавалась англійською мовою, тому науковці переймали термінологію без змін, щоб зберегти точність і вузькість поняття. Тож запозичення цього етапу відносяться до інтернаціональних, бо більшість мовних нововведень вживалися  також в інших державах європейського континенту. У засобах масової інформації з’являються такі англо-американізми як: CD, Charts, Comics, Jingle, Headline, Hit, News, Playback, Serial, Show, Special, Spot, Trailer. Всі ці запозичення дуже легко запам’ятовуються, тому вони є дуже зручними для використання у засобах масової інформації.

Тож ми бачимо, що в німецькій мові присутність англіцизмів спостерігається практично в усіх галузях суспільного життя: політиці, кіно, спорті, телебаченні, економіці, культурі. Запозичення англіцизмів німецькою мовою зумовлено глобалізацією англійської мови, появою нових понять, культивуванням американського способу життя у засобах масової інформації. Запозичення – це результат мовних та культурних контактів, які грають важливу роль у розвитку словникового складу мови.

 

Література:

  1. Кобенко Ю. В. "Волны" англоязычных заимствований в истории немецкого языка/ Ю. В. Кобенко //Вестник Томского государственного университета, 2007. - № 298 (май). - С. 36-39.
  2. Морозова И.Г. Современные заимствования как отражение языковых изменений в условиях глобализации / И.Г. Морозова // Иностранные языки. Теория и практика, 2009.- № 2. - C. 25—31
  3. Морозова И.Г. Распространение англоязычных заимствований как следствие активного взаимодействия современных языков в условиях глобализации/ И.Г. Морозова // Культура народов Причерноморья, 2009. - № 168. - C. 114-117
  4. Сунцова М. С. Английские лексические заимствования в немецком языке // Россия: пути развития в XXI веке : материалы открытой итоговой научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава ИЭУП (г. Казань) 12 мая 2004 г. – Казань, 2004. – С. 79–80.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (22.03.2014)
Просмотров: 622 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]