Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 20.08.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки
Германские языки
Відтворення комунікативної структури речення в перекладі
Автор: Казіна Вероніка Юріївна, студентка Національний авіаційний університет
І в англійській, і в українській мовах порядок слів виступає, поруч з інтонацією, основним засобом вираження його комунікативної структури тобто, такої, що виявляється і залежить від ситуації комунікації. При цьому, як правило, висловлення розпочинається з того, що вже є «відомим», або теми, і завершується чимось комунікативно «новим», комунікативно найбільш значущим, або ремою. Той факт, що для обох названих мов порядок слів насамперед служить вираженню комунікативної структури речення, дає підстави припускати, що саме за допомогою цього засобу можна досягти адекватного відтворення комунікативної структури у перекладі.
Метою нашої статті став аналіз випадків зміни порядку слів у перекладі художньої прози, що носять регулярний характер для пари мов англійська-українська. Наш емпіричний матеріал свідчить про те, що у перекладі з англійської українською мовою збереження позицій лексем реалізується в основному завдяки двом перекладацьким прийомам: синтаксичному уподібненню і змінам у семантико-синтаксичній структурі повідомлення.
До першого вдаються, як правило, за умови паралелізму комунікативних структур повідомлення в оригіналі та перекладі, який виражається насамперед однаковим порядком релевантних для вираження смислу повідомлення лексем, наприклад:
In the fall, a few brave souls sneak into the woods to harvest apples [4; 6]. – Восени відчайдухи роблять вилазку у ліс по парочку стиглих яблук [5; 9].
І в оригіналі, і в перекладі представлено схему «детермінант – підмет –присудок – обставина – прямий додаток», де підметом є агент дії, а присудок виражений дієсловом на позначення активної дії, перехідної, що, в свою чергу, зумовлює наявність прямого додатку. Таким чином, у перекладі використано аналогічну структуру, збережено набір повнозначних слів і порядок їх слідування, що за В. Н. Коміссаровим і є випадком синтаксичного уподібнення [1; 250].
У цьому зв'язку можна згадати також випадки перекладу англійських речень з рематичними підметами, в яких застосовано конструкцію there is/are. При перекладі таких речень прогресивний порядок розгортання висловлення не змінюється. На перше місце в реченні тексту перекладу виноситься обставина, а підмет-рема зберігає свою кінцеву позицію після присудка. Присудком таких речень виступає тематичне дієслово, яке найчастіше перекладається українським дієсловом «бути» або іншими дієсловами зі значенням існування або переходу з одного стану до іншого [3; 54]. Наприклад:
There are several other weak spots in the fence, but this one is so close to home I almost always enter the woods here [4; 5]. – У паркані є й інші пристойні щілини, але ця так близько від дому, що я майже завжди вислизаю в ліз крізь неї [5; 8].
Використання прийому синтаксичного уподібнення може супроводжуватись певними трансформаціями на рівні різних членів речення. Це, звичайно, виводить такі випадки з числа тих, що повністю підпадають під визначення синтаксичного уподібнення, оскільки, як правило, характеризується зміною числа повнозначних слів або їх лексико-граматичного оформлення [2; 140]. Як приклад можна назвати додавання тематичних елементів, зокрема, підмета, зумовлене нормою мови перекладу, як-от:
But most are not hold enough to venture out with just a knife [4; 6]. – Та більшість із них недостатньо відважні й не стали б ризикувати, маючи в руках тільки ніж [5; 8].
Використання цього перекладацького прийому може також супроводжуватися випадками синтаксичного згортання та розгортання пропозицій, як правило, при вираженні другорядних членів речення. Згортання і розгортання пропозицій не впливає на порядок компонентів висловлення у перекладі порівняно з оригіналом, оскільки така трансформація сама по собі не вимагає зміни у загальному порядку слів. Додавання чи вилучення лексем відбувається в основному за рахунок компонентів, відомих з контексту, а відтак, тематичних, що при збереженні позиції трансформованого компонента висловлення не впливає на його роль у комунікативній структурі речення, наприклад:
I watch as Gale pulls out his knife and slices the bread [4; 8]. – Я уважно дивилася за Гейлом, поки він виймав ніж і краяв хліб [5; 11].
Most businesses are closed by this time on reaping day, but the black market’s still fairly busy. We easily trade six of the fish for good bread, the other two for salt [4; 11]. – В день Жнив на ринку завжди людно, тож ми легко вторгували буханець хліба за шість рибин, а ще дві обміняли на сіль [5; 15].
Отже, при наслідуванні семантико-синтаксичної схеми вихідного повідомлення в перекладі можна зберегти порядок слів, навіть якщо на рівні окремих членів речення доводиться вдаватись до певних лексико-граматичних трансформацій. Використання цього способу перекладу можливе тоді, коли у вихідній і цільовій мовах схеми, що вживаються для опису конкретних ситуацій, є схожими.
В інших випадках доводиться вдаватись до зміни семантико-синтаксичної схеми висловлення. Так, зміна порядку слів у перекладі з англійської мови українською може відбуватися і при відтворенні речень з регресивним порядком розгортання комунікативної структури висловлення, тобто висловлення, де рема займає початкову позицію в реченні і, відповідно, збігається з підметом. У такому разі під час перекладу порядок розгортання висловлення, як правило, змінюється з регресивного на прогресивний: підмет-рема переноситься в кінець речення, тобто інвертується, таким чином, інформаційна структура висловлення лишається незмінною, як-от:
A tub of warm water waits for me [4; 13]. – На мене чекала ванна із гарячою водою [5; 19].
Проте, в українських перекладах можна зустріти випадки збереження препозиції реми до теми. Збереження в перекладі послідовності рема-тема, навпаки, підвищує експресивність висловлення і робить його стилістично маркованим, тому найчастіше вживається у контекстах, сприятливих для інтонування логічного центру, як-от:
My bow is a rarity, crafted by my father along with a few others that I keep well hidden in the woods, carefully wrapped in waterproof covers [4; 6]. – Мій лук – справжній раритет, один із тих, що були змайстровані ще моїм батьком, – я надійно заховала всі луки в лісі, обачно загорнувши їх у водонепроникну тканину [5; 9].
Таким чином, при відтворенні англійських висловлень з рематичним піком на початку висловлення є серйозним чинником, що може вплинути на перекладацьке рішення, виявляється доцільність надання висловленню емфатичного або, навпаки, нейтрального звучання. Емфаза меншою мірою притаманна українському науковому мовленню, як наслідок, у перекладі відбувається зміна порядку лексем порівняно з оригіналом.
Отже, порядок слів виступає основним засобом, що служить відтворенню комунікативної структури висловлення в перекладі з англійської мови українською. Згідно з результатами нашого аналізу, збереження порядку слів у перекладі досягається завдяки кільком прийомам. По-перше, синтаксичному уподібненню, яке може ускладнюватись додатковими трансформаціями на рівні окремих членів речення, проте не зачіпає основної семантико-синтаксичної схеми повідомлення і не впливає на розподіл комунікативних ролей всередині висловлення, оскільки реструктуризація в основному стосується тематичних компонентів. По-друге, завдяки зміні семантико-синтаксичної схеми повідомлення шляхом трансформацій, зумовлених вибірковістю вихідної та цільової мов щодо ознак предметної ситуації. У цьому випадку в перекладі відбувається комунікативна інверсія, яка полягаю в тому, що тема і рема змінюють своє місце в реченні, тоді як співвідношення між комунікативними і граматичними структурами залишається незмінним.

Література:
1. Комиссаров В. Н. Теория перевода. (Лингвистические аспекты) / В. Н. Комиссаров. – М.: Высшая школа, 1990. –250 с. 2. Корбозерова Н. Н. Синтаксические трансформации при переводе прозы / Н. Н. Корбозерова, А. А. Мушистина // Теорія і практика перекладу : Респ. міжвід. наук. зб. / КДУ. – К. : Вища школа, 1988. – Вип. 15. – С. 139–145.
3. Черняховская Л. А. Смысл текста и переводческий процесс / Л. А. Черняховская // Прагматика языка и перевода : сб. науч. трудов. – М. : МГПИИЯ им. М. Тореза, 1982. – Вып. 193. – С. 51–62.
Джерела матеріалу дослідження:
4. Collins S. The Hunger Games / Suzanne Collins. – New York: Scholastic Press, 2008. – 311p.
5. Коллінз С. Голодні ігри: Роман / Сюзанна Коллінз: переклад з англ. У. Григораш. – К. : КМ Publishing, 2010. – 384 с.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (19.03.2013)
Просмотров: 963 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]