Академия наук

Ліквідність як показник оцінки фінансового стану підприємства

Автор: Кісіль О.В., магістр, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Науковий керівник: Балашова О.В., канд. екон. наук, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Фінансовий стан підприємства та його оцінка є одними з головних показників  управління його фінансовими ресурсами за певний проміжок часу. До того ж при достатньому забезпеченні ресурсами, власними або залученими, можна оцінити змогу підприємства здійснювати господарську діяльність та мати змогу розраховуватися по своїм зобов’язанням.

Одним із головних показників, що можуть характеризувати фінансовий стан підприємства, є ліквідність. Під цим терміном розуміють змогу підприємства розрахуватися по своїм зобов’язанням за допомогою коштів або майна, що міститься на балансі у будь-який момент часу та при будь-яких обставинах. На макрорівні термін «ліквідність» розуміється, як здатність фінансових ринків або загальної величини ліквідних активів фінансового простору [3].

Дослідження та аналіз теоретичних аспектів ліквідності розглянуто в роботах українських і зарубіжних вчених-економістів, таких як:  Альохін Б.І., В., Бланк І.А, Васина А.А, Дедіков О.І. Дєєва Н.М., Савицька Г. В, Шеремет А.Д., Кузнєцова Л.В., Ковальов В.В та ін.

Метою даного дослідження є проведення аналізу оцінки показників ліквідності та їх вплив на фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити у розрізі  короткострокової та довгострокової перспектив. У першому випадку головним критерієм оцінки фінансового стану підприємства може бути його ліквідність, яка розуміє під собою такий обсяг активів, котрий дозволяє у зазначені терміни та в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями.

Однією з головних проблем будь-якого господарюючого суб’єкта, незалежного від його сфери діяльності, розмірів та напрямку є дефіцит грошових коштів [1]. Саме тому варто приділяти окрему увагу такому показнику, як ліквідність, бо вона займає одне з провідних місць у оцінці фінансового стану підприємства.

Виявлено, що існуюча система аналізу ліквідності підприємства за допомогою коефіцієнтів включає в себе складну систему розрахунків, яка занадто нагромаджена і не завжди потрібна при вирішенні короткострокових завдань підприємства.

Аналіз ліквідності балансу полягає у тому, щоб порівняти активи, котрі згруповані за ступенем убиваючої ліквідності, у розрізі з короткостроковими зобов'язаннями по групам пасивів, котрі об’єднуються за строками терміну їх погашення.

До першої групи активів відносять грошові кошти та фінансові вкладення на короткий термін, що представляють собою найбільш мобільну частину ліквідних коштів. До другої групи входять готова продукція, товари та дебіторська заборгованість, перетворення яких у наявні кошти потребує деякого часу. Третя група включає найменш ліквідні активи, до яких можна віднести запаси. Ліквідність даної групи залежить від того, наскільки вчасно буде відвантажений той чи інший вид продукції, від швидкості та вірності оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу, а також від якості та попиту на даний вид продукції, змогу протистояти потенційним конкурентам, від платоспроможності покупців, форми проведення розрахунків та багатьох інших факторів. І до останньої групи відносять активи, що важко реалізуються та використовуються в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу.

Для аналізу ліквідності балансу статті бухгалтерського балансу пасиви розподіляють наступним чином. До першої групи відносять  найбільш строкові зобов’язання або негайні пасиви, що включають у себе кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги. До другої групи належать короткострокові зобов’язання, котрі містять у собі короткострокові кредити, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями та видані векселі.

Третя група містить у собі довгострокові зобов’язання, котрі включають довгострокові кредити банків та інші довгострокові зобов’язання. Та останню групу пасивів складають власні кошти або постійні пасиви, котрі належать до першого розділу пасиву балансу, доходи майбутніх періодів, забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Щодо безпосередньо аналізу ліквідності підприємства, то він включає в себе складну систему розрахунків, а також порівняння отриманих показників зі значеннями, які відповідають нормативним, та здійснюється у три етапи.

Перший етап аналізу включає у себе порівняння активів, котрі об’єднані за ступенем ліквідності з пасивами, що згруповані за ступенем терміну їх погашення, а також ризик недостатньої ліквідності. Результатом цього етапу є встановлення тенденцій змін структури балансу за декілька періодів [4].

Під час другого етапу аналізу ліквідності підприємства доречно проводити розрахунок фінансових коефіцієнтів, які її характеризують. До таких показників відносяться наступні: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Загальний коефіцієнт ліквідності можна представити як відношення всієї суми поточних активів, з урахуванням запасів і незавершеного виробництва, до загальної суми короткострокові зобов'язань, і його нормативне значення може різнитися у межах 1,5 – 2,0. Коефіцієнт покриття або коефіцієнт поточної ліквідності відображають, як величину, що показує відношення суми поточних активів до загального розміру короткострокових зобов'язань, та показує розмір забезпечення поточними кредиторськими зобов'язаннями за рахунок поточних активів. Нормативне значення даного коефіцієнта дорівнює 2,0. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує яка частина поточних активів за винятком величини запасів і дебіторської заборгованості може покриватися за рахунок поточних зобов'язань. Норматив цього коефіцієнту складає 0,8 – 1,0. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається як відношення найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань, та показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство має змогу погасити протягом найближчого часу. Його нормативне значення не повинне переходити за  0,2.

Третій етап включає у себе розрахунок додаткових показників, таких як величина власних оборотних коштів, показник маневреності власних обігових коштів, коефіцієнт покритті запасів та інші [2].

Отже, узагальнюючи вищесказане, можна сказати, що головною ціллю даного аналізу ліквідності підприємства є оцінка цих показників, а також виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності вчасно й у зазначені терміни, а також пошук таких напрямків діяльності, завдяки яким можна досягти зміцнення фінансового стану підприємства та такого показника, як ліквідність.

Якщо величини розрахованих коефіцієнтів будуть різнитися з їх нормативними значеннями, то можна прийти до висновку, що підприємство не в змозі самостійно впоратися з несприятливими фінансовими наслідками, які виникають під час його господарської діяльності, що в свою чергу може спричинити за собою те, що в подальшому воно не матиме змоги розраховуватися по всім своїм  фінансовим зобов'язання у зазначений термін.

Проведення аналізу ліквідності займає важливе місце під час оцінки  фінансового стану підприємства. Це обумовлює те, що підприємство має заздалегідь планувати свої витрати й надходження таким чином, щоб контролювати їх, що в подальшому дозволить йому використовувати свої кошти для своєчасних розрахунків з кредиторами в особі клієнтів, покупців, замовників, постачальників, банків та ін.

Література:

1. Васина А.А. Финансовая диагностика и оценка проектов / А.А. Васина.– С-Пб.: Питер, 2004. – 448 с.

2. Дєєва Н.М. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник / Н.М. Дєєва, О.І. Дедіков. – К.: ЦУЛ, 2007. – 328 с.

3 Корнівська В.О. Ліквідність у термінах економічної теорії: посткризові орієнтири розвитку / В. Корнівська // Економічна теорія. – 2013. – № 2. – С. 16 – 27.

4. Савицька Г.В. Економічний аналіз: навчальний посібник / Г. В. Савицька – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.