Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)

Оптимізація комунікаційних механізмів в інноваційній діяльності

Автор: Тринадцятко Богдан Ігорович, студент 4-го курсу, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Комунікаційні механізми складають підґрунтя для ефективного функціонування будь – якої організації. В сучасних умовах основою конкурентоспроможності організації ­є ефективне виконання інноваційних процесів в середині організації. Інноваційний процес за Б. Твіссом­– це перетворення наукових знань, ідей, розробок на нововведення, яка несе в собі користь суспільству. В основі інноваційного процесу покладений комплекс заходів, взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих, які складають систему інноваційної діяльності підприємства. Для забезпечення ефективної реалізації інноваційного процесу необхідне дослідження і оптимізація комунікаційних механізмів інноваційних процесів.

Управлінська практика показує, що створення надійної системи обміну інформації є однією з найскладніших проблем безпосередньо в інноваційній діяльності. Саме тому постає необхідність їх оптимізації на кожному етапі його проведення.

У практичній діяльності виділяють такі механізми здійснення інноваційних процесів[1]:

  • Лінійна модель здійснення інноваційного процесу: поетапне виконання робіт зі створення інновацій. Така модель не відображає взаємодію суб’єктів інноваційної діяльності на різних стадіях створення інновацій.

Така модель має вигляд :

Рис. 1. Лінійна модель інноваційного процесу

  • Кібернетична модель інноваційного процесу : першим таку модель запропонував угорський дослідник Б. Санто. Дана модель відтворює інноваційну діяльність як комплексну систему, при якій елементи процесу утворюють підсистеми, які в свою чергу перебувають у зв’язку і взаємодії з багатьма зворотними зв’язками.

Рис 2. Кібернетична модель інноваційного процесу

Для здійснення інноваційного процесу доцільно розглянути загальновідомі організаційні структури інноваційних комунікацій.

Серед загальновідомих організаційних структур інноваційних комунікацій виділяють в першу чергу[2]:

  • Матрична модель: організація управління технологічними комунікаціями трансферу інновацій.

Рис. 3 Матрична модель структур інноваційних комунікацій

  • Адаптивно – матрична модель: модель органічно враховує всі етапи інноваційного циклу та учасників інноваційного ринку (держава, інвестор, винахідник, групи НДДКР, інноваційні групи, малі підприємства та споживачі).

Акцентуємо нашу увагу саме на другій моделі, котра, на нашу думку більш комплексно враховує суб’єктів та об’єктів інноваційного процесу та має ширше поле свого застосування.

Кожний етап процесу інноваційної комунікації потребує деталізації [2]:

  • С1 – у винахідника виникла ідея, розвиток якої він може сам самостійно забезпечити.
  • С2 – схема відносин включає наступних учасників: винахідник – інвестор – група НДДКР – інноваційна група.
  • С3 -  обмеженість можливостей держави у розвитку науково-технічної сфери вирішується за рахунок малих наукових підприємств.
  • С4 – замовником нововведення є інвестор.
  • С5 – держава є замовником та інвестором.
  • С6 – замовником є виробниче підприємство, де залучення споживача до розробки інновації є вагомим фактором.

Дієву систему інноваційних комунікацій важко уявити на практиці не тільки без виконання завдань управління інформаційними зв’язками в організації, як от: планування системи комунікацій, збір і розподіл інформації, звітування про виконання проекту і т.д. В першу чергу, ми маємо на увазі програмне забезпечення, що покликане автоматизувати процес, до них належать: ARTASoftware, EpicorSoftware, MicrosoftProjectProfessional, OracleE-BusinessSuite, PeopleSoftProjectManagement, Primavera, SAPProfessionalServicesAutomation. Перераховані основні програми є звичайно не безкоштовними, що стає справжнім викликом для малих організацій, котрі не можуть витримати додаткові витрати на оптимізацію комунікаційних процесів. Проте, рішення цьому є менш потужне та функціонально наповнене ПЗ, серед якого слід виділити: EasyProjects.NET, eGroupWare, GanttProject, OpenProj, RedmineTrackStudioEnterprise та ін.[3; 58-60].

Таким чином, на сьогоднішній день ефективне управління будь-яким інноваційним проектом, на нашу думку, потребує не тільки «правильного» вибору організаційної структури інноваційних комунікацій але й інтегрованості додаткового програмного забезпечення на всіх етапах даного процесу з метою оптимізації інформаційного забезпечення для прийняття рішень.

 

Література:

 

  1. Мельник І.Ю. Бояринова К.О. Інноваційний процес: наукові підходи та проблеми реалізації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-14.pdf
  2. К.О. Бояринова Організаційна структура інноваційних комунікацій та її мотиваційні механізми. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://library.donntu.edu.ua/fem/vip87/87_11.pdf
  3. Управління інноваційними проектами. Навчальний посібник. О. О. Міцура, О. М. Олефіренко. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 92 с.
Категория: Экономические науки | Добавил: Иван155 (21.06.2014)
Просмотров: 481 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]