Академия наук

Соціальне підприємництво як інноваційна бізнес-модель у сфері фізичної культури і спорту

Автори:

Свистунов Сергій Вікторович, к.філос.н.

Світлична Софія Олександрівна, студентка групи ДВ27 спеціальності «Менеджмент і маркетинг у спорті», Національний університет фізичного виховання і спорту України

Анотація. Розглянуто соціальне підприємництво (СП) у сфері фізичної культури і спорту (ФКіС) як альтернативний варіант вирішення проблем пов’язаних зі здоров’ям і фізичним потенціалом населення країни.

Ключові слова: фізична культура і спорт, соціальне підприємництво.

Вступ. Сфера фізичної культури і спорту відіграє важливу роль при вирішенні завдань соціально-економічного характеру, так як є специфічним соціально-культурним напрямком, що позитивно впливає на важливі показники економічного благополуччя країни [1; 217].

Результати дослідження та їх обговорення. Соціальний та економічний ефект від реалізації програм розвитку масової ФКіС беззаперечний. Визнання фізичної  культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя є однією із засад, на яких ґрунтується Державна політика у сфері ФКіС, відповідно до 4-ї статті Закону України «Про фізичну культуру і спорт» [2; 4]. Саме за рахунок рухової активності та спорту школярі, студенти та працівники будь-якої сфери діяльності набувають і розвивають у собі такі якості, як цілеспрямованість, самодисципліна, самоконтроль і самоспостереження, вчаться пригнічувати в собі лінь і душевну слабкість, тренуючи при цьому як силу волі так і м’язи [1; 215].

У свою чергу, підприємницька діяльність (бізнес) у сфері ФКіС веде за собою мільйони людей, які відновлюють свій трудовий і емоційний потенціал, активно відпочивають і перемикаються на інші види роботи, отримують нові знання та вміння стосовно фізичної активності, раціонального харчування та ведення здорового способу життя в цілому. У даному аспекті спортивний бізнес виступає найважливішим елементом процесу відтворення якісної робочої сили, розвитку і зміцнення трудових ресурсів [1; 216].

Однак, як програми розвитку у сфері ФКіС, що ґрунтуються на державних інтересах, так і комерційні підприємства, що функціонують на основі спортивної діяльності, окрім соціально-культурного збагачення населення та формування здорової нації, мають першочергові власні цілі – політична доцільність та прибуток, відповідно.

У результаті проведених досліджень було визначено, що унікальним вирішенням проблем як у сфері ФКіС так як і в інших сферах діяльності на благо суспільства, виступає соціальне підприємництво, як альтернатива виключно державному і комерційному сектору, за умови  акумуляції всього найкращого з них. Такий вид підприємницької діяльності має в своєму арсеналі інструменти, котрі використовуються для вирішення найбільш болючих проблем людства [3; 20]. Сфера фізичної культури та спорту займається вирішенням питань пов’язаних зі здоров’ям людини, які вже протягом довгого часу виступають проблемою глобального масштабу.

Соціальне підприємництво – це впровадження способу мислення, процесів, інструментів та технологій звичайного підприємництва для діяльності на благо суспільства та екології. Соціальні та екологічні проблеми, являються глобальними і не вирішуються за допомогою разових акцій, вони можуть бути подолані лише в тому випадку, якщо система, яка допускає ту чи іншу проблему (наприклад, голод) буде послідовно змінюватися на краще. Саме такий тип системних змін, який призводить до довгострокових переваг і є основним об’єктом роботи соціальних підприємців [3; 17; 21].

Ключовими моментами в СП є досягнення суспільного добробуту і створення для цього сприятливих можливостей. Воно  дає поштовх до стимулювання соціальних змін, а сам результат та його тривала дія приводять до позитивних зрушень у житті суспільства [4; 1].

Із вище наведеного можна стверджувати, що СП позиціонується у ролі інноваційної бізнес-моделі будь-якої сфери діяльності важливої для вирішення проблем суспільства, у тому числі для сфери ФКіС, від якої залежить безцінне здоров’я нашої нації.

В Україні поняття «соціальне підприємництво» не існує в розумінні світового досвіду, оскільки, насамперед, на законодавчому рівні немає відповідного нормативно-правового забезпечення СП. Однак, це лише поштовх для майбутніх змін у країні, бо у нас є велике поле для діяльності та розвитку соціальних можливостей.

Враховуючи широкий спектр існуючих проблем пов’язаних зі здоров’ям населення, можна визначити п’ять основних напрямків роботи з соціальними можливостями сфери ФКіС у формуванні здорового способу життя (ЗСЖ), які першочергово потребують впровадження СП в Україні: освітня платформа для різних груп населення у сфері ФКіС та ЗСЖ; допомога у веденні активного способу життя працездатної частини населення; сім’я і здоровий спосіб життя; якість занять фізичною культурою у школах та фізичним вихованням у вищих навчальних закладах; спортивні споруди.

Визначені загальні напрямки соціальних можливостей сфери ФКіС можуть слугувати орієнтирами для соціальних підприємців, як суб’єктів сфери ФКіС так і будь-якої іншої сфери, котрі хочуть зробити свій внесок у формування здорової нації та у розвиток системи фізичної культури і спорту України.

На сьогоднішній день, усі суб’єкти сфери ФКіС, котрі функціонують на території нашої держави, так чи інакше мають соціальні можливості для внесення свого вкладу у вирішення соціальних проблем, проте не кожен користується цією можливістю на благо суспільства. У свою чергу жодна фізкультурно-спортивна організація не є соціальним підприємством у повному розумінні цього поняття.

Висновки. Вирішення проблем пов’язаних зі здоров’ям і фізичним потенціалом населення країни потребують негайних зрушень. І сфера фізичної культури і спорту є тим важелем, який, як свідчить досвід європейських країн, вирішує найбільш адекватно це завдання. Соціальне підприємництво, на нашу думку, як інноваційна бізнес-модель у сфері фізичної культури і спорту є найбільш прийнятною формою реалізації цих змін.

Література:

1. Титов, П.А. Влияние физической культуры и спорта на социально-экономическое развитие / П.А. Титов // Вестник МГТУ – М.: 2010. – Том 13, №1. С. 215 – 217.
2. Про фізичну культуру і спорт: закон України від 24 грудня 1993 року № 3808-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994.– № 14. – 05 квітня. – Ст. 80.
3. Кикал Джил. Социальное предпринимательство: миссия – сделать мир лучше / Джилл Кикал, Томас Лайонс : пер. с англ. П. Миронов. – М.: Альпина Паблишер, 2014. – 304 с.
4. Сотула, О.В. Соціальне підприємництво як інноваційна модель розвитку економіки: [Електрон. ресурс] / О.В. Сотула // Ефективна економіка. – 2011. – № 4. – С. 1-4.    – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1988.