Академия наук

Особливості психологічного супроводу освітнього процесу

Автори:

Калюжна Є.М., к. психол. н.,Запорізький національний університет

Терещенко В.Г., студентка, Запорізький національний університет

Одним із актуальних завдань роботи психолога в освітніх організаціях на сьогодні вважається психологічний супровід освітнього процесу, розвитку і становлення як особистостей вихованців дитсадків та учнів школи. Вважаємо за необхідне розглянути основні напрями психологічного супроводу, що здійснюється психологом у дошкільному закладі та школі.

У вітчизняній психології супровід розглядається як системна інтегративнатехнологія соціально-психологічної допомоги особистості та як один із видів соціально-психологічного патронажу (Г.Бардієр,  М.Бітянова, А.Волосніков,  А.Деркач, Є.Казакова, Є.Козирєва, Л.Мітіна та інші).

Поняття «супровід» вживаєтьсядля позначення недирективної форми надання психологічної допомоги, спрямованої  не  просто на  підсилення  або удосконалення, а на розвиток самосвідомості особистості; допомоги, яка  запускає механізми  саморозвитку і активізує  власні  ресурси  людини [2].

Багато дослідників відзначають, що супровід  передбачає підтримку природно розвинутих реакцій, процесів і станів  особистості. Більш того, успішно організованийпсихологічний супровід  відкриває перспективи  особистісногозростання, допомагає людині увійти до тієї «зони розвитку», яка їй поки що недоступна.

На думкунауковців[1], психологічний супровід є системою професійноїдіяльності психолога, спрямована на усвідомлення соціально-психологічних умов для успішного навчання і психологічного розвитку дитини в ситуаціях шкільної  взаємодії.Аналіз психологічної літератури дозволяє стверджувати, що на сьогоднішній день супровід – це особлива форма здійснення пролонгованої  соціальної та психологічної допомоги. На відміну від корекції,вона передбачає не «виправлення недоліків і перебудову», а пошук  прихованих  ресурсів розвитку людини, опору на власні можливості і створення на цій основі психологічних умов для відновлення її зв'язків із соціальним оточенням.

Досліджуючи психологічний супровід особистісного розвитку молодших  школярів, науковці систематизували характеристики усіх його учасників:вчителів, психологів, адміністрації, батьків, а також їх функціональні обов’язки і можливі сфери діяльності (О.Александровська, М.Бітянова, Є.Казакова,  Є.Козирєва, Ю.Фьодорова та ін.).

Супроводжуючу діяльність спеціалістадоцільно розглядати з позицій створення умов для забезпечення навчального процесу у відповідностіз індивідуальними  можливостями кожного школяра, особливостями розвитку його особистості. Психологічний супровід ,як  організована  взаємодія  супроводжуючого і супроводжуваного, регулюється рядом принципів, які передбачають пріоритет інтересів супроводжуваного, безперервність,мультидисциплінарність, формуванняєдиного неупередженого ставлення до дитини збоку всіх учасників супроводу, постійний інформаційний обмін між ними з чітким   усвідомленням своєїчастини  діяльності і ліній взаємодії.

Аналізуючи  систему  психологічного  супроводу  молодшого  школяра,  вчені відмічають, що шкільний психолог повинен вибудуватисупровідтаким  чином, аби він був спрямований більшою мірою на профілактику, на розвиток позитивногоресурсу дитини [3].

Проблемами, що вирішуються за допомогою психологічного супроводу, є такі:адаптація, становлення самооцінки, супровід дітей із відхиленнями та вадами розвитку, супровід обдарованих дітей, попередження виникнення конфліктних ситуацій, забезпечення і формування здорового способу життя,  створення комфортного психологічного клімату в класі, підтримка дітей,що пережили кризову ситуацію.

До видів супроводу, здійснюваного психологом, відносяться:медична реабілітація, психолого-педагогічна реабілітація, соціальна та психологічна реабілітація, психокорекція, психологічна просвіта, психопрофілактика, психокорекція, психотерапія, психологічне консультування, психологічна підтримка та адаптація.

У кожному конкретному випадку завдання супроводу визначаються  особливостями  особистості,  якій  надається  психологічна  допомога,  а також  тією  ситуацією, в якій здійснюється супровід. Суттєвою характеристикою  психологічного  супроводу  є  створення  умов  для  переходу  особистості  до  самодопомоги. Можна сказати, що в процесі психологічного супроводу  фахівець  створює  умови і надає необхідну і достатню підтримку для переходу від позиції «я не можу» до позиції «я можу сам справлятися зі своїми життєвими труднощами».

Отже, у підсумку проведеного теоретичного дослідження, можемо констатувати, що психологічний супровід – це системнадіяльність  психолога, спрямована на створення комплексної системи клініко-психологічних, психолого-консультативних  і  психотерапевтичних  умов,  що  сприяють розвитку знань, умінь і навичок,успішній адаптації, реабілітації,  особистісному становленню, нормалізації стосунків з метою успішної інтеграції тасамореалізації особистості у соціумі.

Література:

1. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе / М.Р. Битянова. –М.: Совершенство, 1998. – 298 с.
2. Слюсарев Ю.В. Психологическое сопровождение как фактор активизации саморазвития личности [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ю.В.Слюсарев. – СПб., 1992. – 22 с.
3. Федорова Ю.П. Психологическое сопровождение личностного развития младших школьников в частной школе [Текст] : автореф. дис. ... канд. психол. наук / Ю.П.Федорова. – Курск, 2003. –18 с.