Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 23.08.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки
Социальная психология; психология социальной работы
Мода як соціально-психологічний феномен
 
Автор: Тетеріна Оксана Олександрівна, студентка психологічного факультету, Черкаський  національний університет ім. Б. Хмельницького
 
Науковий керівник: Горобець Тетяна Вікторівна, к. п. н., доц. кафедри прикладної психології, Черкаський  національний університет ім. Б. Хмельницького
 
Актуальність теми. У сучасних умовах потреби особистості у гарантуванні безпеки, соціальних контактах в значній мірі задоволені, відповідно посилюється прагнення до самореалізації, тому схильність до індивідуалізації і бажання слідувати за модою конфліктно зіштовхуються. Прагнення слідувати модним тенденціям може бути використано в позитивних цілях, наприклад, при формуванні моди на здоровий спосіб життя, що іноді робиться на противагу здебільшого деструктивною, загрозливою психічному здоров'ю і психологічному благополуччю, але вигідною в комерційному плані законодавцям модою. Наприклад, це мода на схуднення, на засмагу, від чого зростає захворюваність на рак шкіри, мода на екстремальні види спорту, які спричиняють травматизм та інше.
Мета статті: розгляд явища моди як соціально-психологічного феномена.
Психологічні особливості моди розглядалися Я. Л. Коломінським, Г. М. Андрєєвою, Д. В. Ольшанським, А. Б. Коваленко, Б. Ф. Поршнєвим, Б. Д. Паригіним, В. Ю. Борєвим, Л. В. Петровим, М. І. Кілошенко та іншими вченими.
Мода — це порівняно нетривала за часом зміна в уподобаннях у їжі, розвагах, стилі зовнішності, одягу, меблів або будь-яких створених людьми речей, що носить майже примусовий характер і, як правило, проходить через чотири фази. Коли мода виникає вперше, вона може виявитися об'єктом насмішок, проте часто швидко прищеплюється і починає домінувати у своїй другій фазі. У третій фазі мода досягає повсюдного визнання. Перетворившись на частину домінуючої культури в цій третій фазі, вона зберігається такою до тих пір, поки не буде витіснена у четвертій фазі [4].
Еталони моди змінюються спонтанно і вона поширюється в стислий термін. Мода являє собою характерний феномен урбаністичної психології і виступає як рівнодіюча впливу соціуму і колективного несвідомого на поведінку та смаки людей. Напрямок змін моди не цілком передбачуваний; радикальна психологія бачить у моді типовий випадок втручання ірраціонального начала в людське існування. З точки зору неофрейдизму мода є замаскованим вираженням динаміки сексуальних інтересів. Мода дозволяє виокремлювати й демонструвати образ «Я» [5].
Поширення моди та її конкретні форми становлять значний соціально-психологічний інтерес: за допомогою моди відбувається відмежування елітних груп, одночасно вона служить засобом ідентифікації з групою більш високого статусу, з тими, кого вважають значним, важливим, що виділяється із загальної маси і привертає до себе увагу оточуючих. Взаємозв'язок масової свідомості зі сферою споживання виражається в поширенні еталонів моди засобами масової інформації: у той же час вони не стільки направляють, скільки підсилюють вже наявні тенденції, зародження яких носить підсвідомий характер. Мода — явище, яке розхитує панування традицій, насамперед — у міських мешканців підлітково-юнацького та молодого віку, які потребують об'єктів вшанування і наслідування, а також серед жінок, яким важливо усвідомлювати себе привабливими в очах чоловіків [1].
М. І. Кілошенко [2] виділяє такі соціально-психологічні механізми моди як зараження, навіювання, наслідування, ідентифікацію, негативізм і соціально-психологічну рефлексію. Згідно І. Богардусу, основними мотивами слідування моді є: «прагнення людини до ризику і осягнення нового досвіду, готовність до постійного прогресивного оновлення, бажання мати більш високий соціальний статус, потреба в задоволенні комерційних інтересів» (див. [2; 85]).
Мода як соціально-психологічне явище характеризується соціальною активністю особистості, екстравагантністю, самовираженням і самолюбством, ініціативністю, креативністю. Адекватне слідування моді передбачає налагоджений процес саморегуляції: вільний вибір цілей (модних тенденцій), формування, відповідно до них програм дій, переведення даних програм в реально виконувані дії за допомогою регулюючих впливів на ті особистісні потенційні можливості, за допомогою яких здійснюється виконання даної програми.
Д. В. Ольшанський [3], розглядаючи феномен моди в контексті психології мас, виявив, що первинна ланка появи масової моди насправді виявляється антимассовою, так як за створенням нового, його демонстрацією і пропагандою завжди стоять спроби особистості або групи виділити себе і відокремити від інших. Процес поширення масової моди включає вісім компонентів: автора (творця) чогось модного, який формує новий продукт, співавтора моди (першого прихильника ідей автора), демонстраторів і первинних розповсюджувачів, структури локального поширення моди, прихильників модного, засоби масового тиражування, рекламу і масову систему продажів.
Психокорекційний ефект моди полягає в тому, що вона дає можливість задовольнити відразу і бажання об'єднання, спільності з іншими, та ізоляції, відрізнення. Процес гонитви за модним робить людину жорстокою, породжує заздрість, викликає почуття невлаштованості буття. З іншого боку, мода, пов'язана з володінням зовнішнім, більш доступна, заспокоює, створює видимість добробуту та соціальної значущості. Мода підсилює відчуття психологічного комфорту особистості, сприяє психофізіологічній розрядці, переключає увагу з об'єкту, що становить загрозу в період соціальних потрясінь, формує розкутість і позитивне сприйняття суб'єктом себе, свого оточення [2].
Висновки. Мода відіграє значну роль у житті сучасного суспільства, але адекватність характеру цього впливу багато в чому залежить від особливостей сприйняття людиною явища моди. Мета психології — профілактика (допомогти клієнту навчитися «фільтрувати» модні пропозиції, користуватися тими, які не приносять шкоди) і корекція (ліквідація негативних тенденцій впливу моди на психофізіологічний стан суб'єкта).
 
Література:
1.Жмуров В. А. Большая энциклопедия по психиатрии [Электронный ресурс] / В. А. Жмуров. — Режим доступа: http://tinyurl.com/word-moda.
2.Килошенко М. И. Психология моды: теоретический и прикладной аспекты [Текст] / М. И. Килошенко. — СПб. : СПГУТ, 2001. — 192 с.
3.Ольшанский Д. В. Психология масс [Текст] / Д. В. Ольшанский. — СПб. : Питер, 2002. — 368 с.
4.Психологическая энциклопедия [Текст] / [под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха]. — [2-е изд]. — СПб. : Питер, 2006. — 1096 с.
5.Cловарь [Текст] / [под. ред. М. Ю. Кондратьева] // Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в шести томах / [ред.-сост. Л. А. Карпенко]; [под общ. ред. А. В. Петровского]. — М. : ПЕРСЭ, 2006. — 176 с.
Категория: Психологические науки | Добавил: Иван155 (24.04.2013)
Просмотров: 1876 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 3
3  
Я переконана, що психологи зобов'язані розглядати поняття "мода", з наукової точки зору. З теоретичного плану, наукові праці досліджують вплив модних тенденцій, їх розвиток і поширення в суспільстві. І вже на практиці, спираючись на джерела, психолог допомагає людині не просто наслідувати моду, а розібратися та сформувати власний смак.

1  
Действительно, мода играет немаловажную роль в жизни современного человека, но я никогда не думала, что моду, как феномен, можно рассматривать со стороны психологии. Мне кажется, что более близок в понятии моды, как явления психологии, Килошенко М.И. Он вполне четко охарактеризовал влияние моды на человека.

2  
Валерия, во-первых, Килошенко М.И. - это она (полное имя - Килошенко Мая Ивановна, кандидат психологических наук). Во-вторых, при подготовке статьи я непосредственно опиралась на ее книгу "Психология моды: теоретический и прикладной аспекты", о чем свидетельствуют ссылки на использованные источники (№2 соответственно).

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]