Академия наук

Політичні режими

Автор: Лутченко Ярослав Олександрович, студент 2 курсу,Полтавського юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Поняття «політичний режим» - одне із загальноприйнятих у сучасній політології.Розглядаючи форми політичного режиму, ми перш за все, відповідаємо на питання, яка існує форма правління у державі та хто стоїть при владі. Завдяки цьому в характеристиках політичних режимів найчастіше вирізняють ті чи інші види влади:автократія,олігархія,диктатура,демократія та інші.Політичний режим розглядається як спосіб функціонування політичної системи суспільства,який визначає характер політичного життя в країні,відображає рівень політичної свободи і ставлення органів влади до правових основ їх діяльності.

Політичний режим являє собою сукупність методів та способів,за допомогою яких влада в країні здійснює своє економічне та політичне панування в суспільстві.Крім того,політичний режим є умовою та середовищем політичного життя в суспільстві,відповідним політичним кліматом,який існує в суспільстві на даному етапі історичному розвитку в державі .

До основних політичних режимів належать демократичний,тоталітарний,посттоталітарний, авторитарний та султаністский.

Політична історія людства свідчить–домінуючою тенденцією розвитку сучасного суспільства є поступова демократизація суспільного життя.Цей процес суперечливий,але розвивається в напрямі від тоталітарного через авторитаризм до демократії,встановлення громадського суспільства та правової держави.В основі класифікації політичного режиму,лежать принципи поділу влади,наявність легальної опозиції,багатопартійності,взаємовідносини суспільства с державою.Діяльність органів державної влади та політичної системи,що відповідають цим критеріям,ототожнюють с демократичним режимом, а якщо не відповідає цим критеріям  то з тоталітаризмом у його різних модифікаціях.Термін «тоталітаризм» походить від латинського слова «totalis» (що являє собою «увесь,повний,цілий») і це один з різновидів політичної системи,який виправдовує необмежену одержавлення суспільного життя.Є два узагальненні визначення тоталітаризму як виду суспільного устрою.Якщо взяти перший,то тоталітаризм являє собою політичний спосіб організації влади над суспільством і особою зі всеосяжним контролем над ними,підпорядкування усієї політичної системи колективній меті та офіційній ідеології.Відповідно до другого тоталітаризм–це державно-політичний устрій суспільства,основою якого є сильна особистість та повний контроль держави над суспільством та усіма сферами життя.Тоталітаризм–найвитонченіша форма авторитаризму .

Інтерес до типології політичних режимів має таку ж давню історію,як і вивчення політики.Починаючи з Платона й Аристотеля,різні мислителі намагалися виробити концепцію класифікації політичних режимів.Кожна типологія відображала не тільки політичний інтерес ученого,а й реалії політики того чи іншого типу.Типологія Платона й Аристотеля відображала історичний і політичний досвід Стародавньої Греції,а також їхні власні переконання. Аристотель виділив три типи політичних режимів.Це - монархія,здатна обернутися на тиранію;аристократія,що може стати олігархією;політика з поміркованою демократією,що може виродитися в демагогію.За всі наступні століття до цієї схеми було мало науково переконливих доповнень.Поняття "політичний режим" існувало вже в науці конституційного права у Франції.Класифікація режимів базувалася на відмінності законодавчої і виконавчої функцій держави і на з'ясуванні їхнього співвідношення.Відповідно виділявся режим злиття влад (абсолютна монархія),режим поділу їх (президентська республіка),режим співробітництва (парламентська республіка).Одним із перших у політичній науці спробував класифікувати політичні режими Г. Моска. І хоч він не довів до кінця свою типологію,деякі західні дослідники,підсумовуючи його роздуми, виділяють чотири типи політичних режимів:аристократично-авторитарний,демократично-авторитарний,аристократично-ліберальний,демократично-ліберальний.

До спроби класифікувати політичні режими вдавалася й українська політична думка. У своїх "Листах до Братів-Хліборобів" В. Липинський виділяє три типи політичних режимів: 1) демократія з республікою, 2) охлократія з диктатурою, 3) класократія з правовою — "законом обмеженою і законом обмежуваною" — монархією.

В Україні робляться спроби перейти до суспільної системи, яка ґрунтується на ринкових відносинах, здійснити демократизацію політичного і суспільного життя. Політологи помітили,що жодна держава не змогла безболісно перейти до демократії. У деяких країнах Північної Європи (Великій Британії,Голландії та ін.) процеси утвердження основних демократичних цінностей та інститутів тривали кілька століть. Деякі (Німеччина) так і не змогли самостійно (без впливу США) перейти до стабільної демократичної політичної системи. Тому неабиякої ваги набула одна із фундаментальних проблем політичної науки —з'ясування послідовності у творенні передумов формування демократичного політичного режиму.

Одним із базисних понять сучасної політичної науки є "політичний режим",який розглядається як спосіб, стиль функціонування держави, державної влади, і характеризує середовище та умови політичного життя, політичний клімат,який існує в суспільстві в певний період його історичного розвитку.