Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 10.06.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки
Социальная педагогика
Сучасні громадські дитячі та молодіжні організації як суб’єкт соціально-педагогічної діяльності
 
Автор: Лісовець Олег Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
 
Чільне місце в структурі соціально-педагогічної діяльності займає робота з соціального виховання підростаючого покоління, яка спрямована на успішну адаптацію, індивідуалізацію та інтеграцію особистості в соціумі. У сучасних умовах у якості особливого освітньо-виховного та соціалізуючого простору, в першу чергу, виступають різноманітні соціальні інститути. У соціально-педагогічній науці активно застосовується категорія «соціальний інститут» базуючись, в основному, на соціологічній теорії щодо даного поняття. Зокрема, Л. Мардахаєв визначає соціальний інститут як відносно стійкі типи і форми соціальної практики, через яку організовується громадське життя, забезпечується стійкість зв’язків [7, 106]. У соціальній педагогіці акцентується увага на ті соціальні інститути, які виконують, у першу чергу, виховні та соціокультурні функції (сім’я, школа, позашкільні заклади, об’єднання), тобто ставлять за мету засвоєння та подальше відтворення культурних та соціальних цінностей, включення індивідів до певної субкультури, а також соціалізацію індивідів через засвоєння стійких соціокультурних стандартів поведінки, захист певних цінностей та норм.
Одним із таких соціальних інститутів, що мають значний соціально-виховний потенціал, виступають громадські організації, і, зокрема, дитячі та молодіжні громадські організації. Сформувавшись протягом ХХ століття як світовий соціально-виховний феномен, дитячі та молодіжні організації стали об’єктом дослідження багатьох наук – історії, соціології, педагогіки, психології та ін. Соціальна педагогіка як відносно молода галузь науки до об’єкта свого вивчення включає дитячий та молодіжний рух, розглядаючи різні форми дитячих та молодіжних об’єднань як важливий соціалізуючий фактор. Як зазначає М. Гур’янова, дитячі і молодіжні об’єднання – різновид соціально-педагогічної діяльності дітей і молоді у відкритому мікросередовищі. Тому їх потрібно розглядати як один із методів і ефективну форму соціального виховання, як самодостатній соціальний інститут, який відіграє важливу роль в особистісному самовизначенні молодої людини [2, 249-250].
Незважаючи на різноманіття дефініцій, громадські дитячі та молодіжні організації найчастіше трактуються у нормативно-правовому відношенні як легалізовані об’єднання громадян певного віку (6-18 років для дитячих та 14-35 років для молодіжних), які створюються та діють на основі спільних інтересів; соціологічному – як самостійний соціально-виховний інститут з організованою системою соціальних зв’язків, норм, цінностей та ідеалів; та соціально-педагогічному – як спеціально організована соціально-педагогічна система, в умовах якої відбувається соціальне виховання та соціалізація підростаючого покоління.
Якщо зовнішні ознаки соціального інституту (наявність мети та завдань діяльності, структурованість, система цінностей, норм, ідеалів, набір соціальних позицій і ролей) притаманні більшості діючих сьогодні дитячих та молодіжних організацій, то питання про виконання ними функцій соціокультурного та соціовиховного інституту є досить дискусійним. Безумовно, провідна роль належить саме дитячим організаціям, які мають значний потенціал для забезпечення соціального становлення особистості, включення її у суспільно-корисні справи, формування активної життєвої позиції, задовольняючи інтереси особистості, і сприяння її подальшому розвитку. На думку науковців, для цього дитяча організація у визначенні змісту, форм і методів роботи з дітьми та підлітками має керуватися низкою принципів. М. Рожков та Є. Чепурних [9] виокремлюють такі принципи: принцип гармонізацїї загальнолюдських і реальних цінностей в організації життєдіяльності дітей в дитячих громадських організаціях; принцип самореалізації особистості; принцип включеності дітей в соціальні відносини; принцип взаємозв’язку педагогічного управління і дитячого самоуправління. Найбільш повно, на нашу думку, визначила і охарактеризувала принципи діяльності сучасних дитячих об’єднань Р. Литвак, яка виділяє: принцип гуманізації; принцип свободи вибору; принцип самореалізації; принцип взаємодії дітей і дорослих; принцип соціально-педагогічної захищеності дітей; принцип романтики та гри в діяльності [5, 14-17].
Керуючись даними принципами діяльності, сучасна як дитяча, так і молодіжна організація буде ефективно виконувати соціовиховні функції. Основними функціями дитячої громадської організації дослідники називають: розвиваючу функцію (забезпечення громадського, морального становлення особистості, розвиток соціальної творчості, уміння взаємодіяти з людьми, ставити і досягати значимих для всіх і кожного цілей); орієнтаційну функцію (забезпечення умов для орієнтації дітей в системі соціальних, моральних, політичних цінностей); компенсаторну функцію (створення умов для реалізації потреб, інтересів, актуалізації можливостей дитини) [3, 36]. Серед функцій сучасної молодіжної громадської організації виділяються: організаційна – пов’язана не стільки з об’єднанням молоді на основі спільних інтересів та цінностей в організацію, скільки з навчанням вмінню жити в колективі, звіряючи свої інтереси та потреби з інтересами інших людей, всього колективу; виховна – проявляється в тому, що організація, практично не нівелюючи інтереси окремої людини, зберігаючи її автономність, тим не менше виховує, вчить як гарному, так і поганому; комунікативна – пов’язана з безпосереднім спілкуванням людей, які входять до організації. З точки зору соціальної психології вона збагачує особистість необхідними навичками соціального спілкування в колективі, окремих групах, мікрогрупах; господарча – передбачає участь молодіжних організацій у вирішенні як власних (матеріальна база, засоби забезпечення діяльності організації), так і загальнодержавних народногосподарчих завдань [8, 158-159].
Вказані принципи та функції діяльності сучасних громадських дитячих та молодіжних організацій дозволяють розглядати їх як важливий фактор соціалізації. Б. Ковбас доводить, що сучасні громадські дитячі і молодіжні об'єднання, товариства, організації необхідно трактувати як «самостійний інститут соціалізації підростаючого покоління», оскільки такі об'єднання сприяють: задоволенню і правильному формуванню основних життєво необхідних на різних вікових етапах потреб особи (потреби в емоційному контакті з ровесниками, друзями, потреби в прихильності і впевненості, потреби в успіху, визнанні себе серед інших, потреби вибирати і випробовувати власні сили, вириватись із буденщини, переживати щось надзвичайне, потреби в активній діяльності, у розвитку інтересів, уподобань); розвитку творчих потреб і здібностей (мистецьких, наукових, технічних, інформаційних, організаційних, господарських, фізичної вправності, підтримці, збереженню і розвитку таланту, обдарованості особи); формуванню характеру особи, її всебічного розвитку, навиків самовдосконалення; самовизначенню особистості, вияву своєї самостійності, права на самостійні дії та вчинки, визнанню своєї особи, своєї гідності, поваги до себе, самоствердженню в групі; формуванню спільних ідей, поглядів, звичок, що становить об’єднуючу творчу психічно-національну внутрішню силу особи, кристалізації світогляду, національної самосвідомості; товариському згуртуванню, зав’язуванню глибоких дружніх зв’язків у колі вибраних; розвитку приятельських відносин як основи для майбутнього подружнього життя; відтворенню душевно-моральних сил, задоволенню рекреаційно-соціалізаційних потреб [4, 28-29].
Ю. Поліщук трактує молодіжні об’єднання як суб’єкт соціального виховання та соціалізації за трьома параметрами: молода людина цілеспрямовано включається у співробітництво зі своїми товаришами; організація діяльності об'єднання створює умови для прояву його членами активності у різних сферах; зміст діяльності об'єднання створює можливості для подолання ряду суперечностей, які виникають в процесі соціального виховання і соціалізації його членів [6, 190].
На думку Є. Анохіна саме психолого-педагогічні особливості діяльності дитячих різновікових об’єднань (до яких він відносить дитячі та молодіжні організації) визначають їх як найближчу до «оригіналу» модель суспільства: постійна взаємодія різного соціального досвіду; стимуляція мотиваційної сфери і потреб в розвитку особистості; уроки соціальної адаптації; високий емоційний та діловий рівень контактів; природній відбір змісту і форм діяльності [1, 8].
Вищенаведені характеристики дають підстави для твердження, що громадські дитячі та молодіжні організації на сучасному етапі виступають активним суб’єктом соціально-педагогічної діяльності, а тому мають бути і об’єктом як професійної діяльності, так і наукових досліджень у соціально-педагогічній сфері.
 
Література:
1.Анохин Е. В. Психолого-педагогические особенности деятельности детских разновозрастных объединений / Е. В. Анохин ; Сумской гос. пед.ин-т им. А. С. Макаренка. – Сумы, 1998. – 43 с.
2.Гурьянова М. П. Сельская школа и социальная педагогика : пособие для педагогов / М. П. Гурьянова. – Мн. : Амалфея, 2000. – 448 с.
3.Иващенко Г. Детское движение : реалии и возможности / Г. Иващенко, М. Кульпединова // Педагогика. – 1992. – № 11-12. – С. 34-42.
4.Ковбас Б. І. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з тимчасовими об'єднаннями : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Богдан Іванович Ковбас; Наук.-метод. центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» АПН і Прикарпатського ун-ту ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 1998. – 192 л.
5.Литвак Р. А. Современное детское движение / Р. А. Литвак ; Челябинский гос. пед. ун-т ; Дворец пионеров и школьников им. Н. К. Крупской. – Челябинск : Изд-во «Челябинский Дом печати», 2001. – 80 с.
6.Поліщук Ю. Й. Соціально-педагогічна діяльність сучасних громадських молодіжних об’єднань в Україні : монографія / Ю. Й. Поліщук ; за ред. Н. Г. Ничкало. – Тернопіль : ТНПУ, 2005. – 432 с.
7.Словарь по социальной педагогике : уч.пос. для студ. высш.уч.завед. / [авт.-сост. Л. В. Мардахаев]. – М. : Изд.центр «Академия», 2002. – 368 с.
8.Социология молодежи : курс лекций / [под ред. Н. Ф. Головатого]. – К. : МАУП, 1999. – 224 с.
9.Чепурных Е. Е. Детские организации : шаг в будущее / Е. Е. Чепурных, М. И. Рожков // Воспитание школьников. – 1993. – № 2. – С. 29-31.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (26.09.2011)
Просмотров: 1894 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Современные общественные детские и молодежные организации играют большую роль в формировании человеческого характера - помогают легче адаптироватся в социуме, учат правильно воспринимать и использовать материальные и духовные ценности.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]