Академия наук

Використання інтерактивних методів викладання іноземної мови в військовому навчальному закладі

Автор: Сало Інна Григорівна, Національна академія Національної гвардії України

Дисципліні «Іноземна мова професійного спілкування» на початку цього року приділяють особливу увагу в Національної академії Національної гвардії України, адже  2016 був оголошений роком вивчення англійської мови в нашій країні, керівництво Збройних сил України приділяє більше уваги вивченню іноземних мов в нашій академії. Це викликано зростаючим попитом на підготовку офіцерів з високим рівнем володіння іноземною мовою. Згідно з СТАНАГ 6001  рівень знань іноземної мови офіцерів-випускників повинен відповідати СМР-2.

Як відомо,  найпоширеніший сучасний метод вивчення іноземної мови – комунікативний, що має ряд особливостей і певну специфіку методики викладання. Беручи до уваги особливості підготовки військових фахівців в сучасних реаліях варто звернути увагу на те, що одні з основних прийомів вивчення іноземної мови - регулярність і систематичність у військових вищих навчальних закладах практично не досяжні. Це викликано особливостями військової служби, а також регулярною необхідністю виїздів до навчальних центрів, тому виникає ряд труднощів в методиці викладання.  Невисока вмотивованість курсантів в вивченні іноземної мови – є ще одним фактором вибору саме інтерактивних технологій в викладанні іноземної мови. Адже саме інтерактивні технології викладання іноземної мови часто мною використовуються на занятті –  вони направлені на підвищення власної мотивації курсанта і вимагають відкритої атмосфери співпраці і активної участі на занятті.

Навчання іноземної мови враховуючи реалізацію галузевого навчання курсантів має на меті оновлення  словникового запасу з врахуванням специфіки професії саме завдяки використанню комунікативного підходу. Робочі навчальні програми розроблені таким чином, що курсанти паралельно з знаннями основного предмету отримують базові знання іноземною мовою про свій фах, що також підсилює вмотивованість курсантів. Саме навчання навичок комунікації іноземною мовою є одним з найважчих в процесі оволодівання іноземною мовою. Лексичні та граматичні навички розвиваються шляхом виконання вправ, але  їх практичне втілення – шляхом комунікації . Для вдосконалення та розвитку навичок комунікації добре підходять інтерактивні технології.

Термін «інтерактивний» прийшов до нас з англійської і означає «взаємодіючий». Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: «Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи перебувати в режими бесіди, діалогу з ким-небудь або чим-небудь». Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Я  більше схилюся до визначення  О. Пометун та Л. Пироженко: «Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…»

Неодмінною перевагою інтерактивних методів є якісне і кількісне підвищення процесу засвоєння інформації, адже заняття проходить  у відкритій невимушеній атмосфері. Під час інтерактивного навчання курсант вже не об’єкт, а суб’єкт навчання – активний учасник подій, власного розвитку. Саме це забезпечує внутрішню мотивацію курсанта і цим самим сприяє ефективності навчання. Саме завдяки новизні та оригінальності інтерактивних методів за правильності їх організації значно зростає ефективність навчання. Проте існує і ряд недоліків, а саме постійна необхідність підтримки дисципліни на занятті, а також не всім курсантам буває цікаво на занятті, певні труднощі при створенні мовних груп і певні труднощі  в оцінюванні роботи кожного окремого курсанта.

Інтерактивна діяльність на заняттях передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. Інтерактивне навчання виключає домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншим. В ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організовуються індивідуальна, парна і групова робота, застосовуються дослідні проекти, рольові ігри, йде робота з документами і різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи. Місце викладача на  інтерактивних заняттях зводиться до направлення діяльності курсантів на досягнення цілей уроку. Основою інтерактивних підходів є інтерактивні вправи та завдання, які виконуються курсантами. Основна відмінність інтерактивних вправ і завдань в тому, що вони спрямовані не тільки і не стільки на закріплення вже вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового.

Я вважаю, що особлива цінність інтерактивних методик в тому  що курсанти навчаються ефективної роботи в колективі і кожен курсант в змозі себе проявити в окремих видах роботи.

Зазвичай я не на кожному своєму занятті використовую інтерактивні технології. Спочатку я обираю яке заняття буде інтерактивним. Спеціалісти зазвичай пропонують наступну структуру – мотивація (викликати інтерес до теми заняття), оголошення теми і очікуваних результатів заняття, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа та підбиття підсумків. Зачасту на своїх заняттях іноземної мови я використовую вправи з елементами інтерактивного навчання. Свою ефективність на заняттях показали вправи «незакінчене речення», «групова розповідь», «рольова гра», «мозковий штурм» і звичайно різноманітні командні ігри.

З використанням технології «незакінчене речення» курсантам пропонується прочитати незакінчене речення  і швидко його продовжити, ця технологія підходить добре для проміжного моніторингу наскільки добре був засвоєний матеріал минулого заняття.

Технологія «групова розповідь» реалізується двома способами.  За першим способом кожен курсант додає одне речення до вже початої розповіді. Після певного сигналу лист з незакінченою розповіддю передається далі.  При використанні другого способу викладач ставить питання в певній черзі і кожен учасник пише відповіді на аркуші паперу таким чином, щоб інші учасники не бачили відповідь.

«Мозковий штурм» - інтерактивний метод, що дуже до вподоби курсантам і який займає не дуже багато часу і допомагає підбадьорити курсантів під час заняття.

Особливою популярність серед курсантів користуються різноманітні ігри. Під час заняття я розділяю зазвичай курсантів на дві команди, гра вимагає напруження емоційних та розумових сил, крім того  слабкий у мовній підготовці курсант  може стати першим у грі завдяки своїй винахідливості та кмітливості. Це в свою чергу підвищує мотивацію кожного курсанта на занятті.

Підготовка проектів показала свою ефективність на підсумкових заняттях і вимагає серйозної підготовки від курсанта та монологічного мовлення.

Таким чином підводячи підсумки можна сказати, що сучасні інтерактивні технології – це велика кількість можливостей, що покращують мотивацію на занятті, підвищується активність курсантів, розвивається вміння працювати в групі, виробляються комунікативні навички, враховуються індивідуальні особливості курсантів,  викладач  має можливість аналізувати ефективність вправи та власну діяльність.

Література:

1. Букатов В. М. Педагогические таинства дидиктических игр. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 2003. – 152 с.

2. Гладилина И. П. Некоторые приемы работы на уроках английского языка // Иностранные языки в школе. – 2003. – № 3.

3. Падалка О.С. та інші. Педагогічні технології.  – К.: Укр. Енциклопедія, 1995 – С. 129.

4. Пасів Є.І. Мета навчання іноземної мови на сучасному етапі розвитку суспільства. Загальна методика навчання іноземним мовам. Хрестоматія / Э.І. Пасів, В.П. Кузовлев, В.С. Корестельов; за ред. А.А. Леонтьєва. – М., 1999.

5. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. – С. 135.

6. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К. 2005. – С. 192.

7. Кавтарадзе Д. Н. Обучение и игра. Введение в активные методы обучения. – М., 1998