Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции

Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики

Прагматизм Д. Дьюї у співзвучності з сучасною педагогікою Автор: Клим Мар’яна Ігорівна, аспірантка Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка В сучасних умовах розвитку України, що прямує до набуття європейських ознак, актуальності набуває цілеспрямований підхід до вирішення супровідних проблем, пов’язаних з вихованням дітей та молоді. Для полегшення цього завдання часто використовують окремі наукові напрями та їх смислові характеристики. Цілком закономірно, що значну допомогу у цьому сенсі нам надасть допомогу ознайомлення з педагогікою прагматизму Дж. Дьюї. Характерна ознака, котра доводить, що тенденція до поширення ідей прагматизму Д. Дьюї існувала і в німецькій педагогічній думці, пояснюється традицією запозичення деяких аспектів у період кризи освітньої системи розвинених країн початку ХХ століття. Цей факт засвідчує приналежність американського педагога до когорти реформаторів-педоцентристів Німеччини, що й викликає неабиякий дослідницький інтерес з боку сучасних науковців. Значний внесок у дослідження праць Дж. Дьюї зробили зарубіжні й вітчизняні педагоги – Дж. Найл, В. Вард, Д. Ольшанський В. Пішванова та ін. Теорія прагматизму отримує своє логічне продовження у філософських працях Х. Патнема, Р. Рорті, У. Селларса. Дж. Дьюї – домінантна постать американської педагогіки. Його вважають основоположником базових принципів прогресивної освіти, інструментальної педагогіки, а поняття виховного процесу трактується вченим як основний метод соціалізації, зміст котрого зводиться до формування в першу чергу громадянина, клітини суспільства [1; 3]. Про знайомство педагога з С. Шацьким, свідчать спогади, покладені в основу книги "Impression of Soviet Russia and Revolutionary World. Mexico-China-Turkey, 1929” [6]. Дьюї подає позитивний відгук про дослідно-експериментальну станцію поблизу Москви, очолювану С. Шацьким, якій не було аналогу серед відвіданих вчених до того часу. Український педагог Й. Зільберфарб [2] зауважує існування потреби вивчення організаційно-виховного досвіду розвинених країн світу, водночас звертаючи увагу на ідеологічні розходження. Так, віддаючи належне освітній теорії прагматизму, Й. Зільберфарб сміливо пропонує українським педагогам запозичити деякі світоглядні позиції з американської наукової системи, вводячи певні корективи відповідно до власних поставлених завдань. Те, що закладено в ціль виховання за Д. Дьюї, слід співвіднести із сучасними виховними цілями. Доводиться визнати, що педагог вбачає у виховних цілях можливість дати молоді те знання, котре необхідне для їх постійного розвитку. В той же час формулювання таких пріоритетів педагог підсилює віковічністю існування: від розквіту виховних систем Афін до систем гітлерівської Німеччини і до сьогодення [1]. У філософській науці прагматизм розглядається в межах розуміння істинності того, що становить користь для існування суб’єкта. Користь у свою чергу повинна проявлятися на практиці, "працювати” для суспільства. У позиції Дж. Дьюї вона асоціюється з "хорошим життям”. Чинниками становлення інтелектуальної, моральної і релігійної людської цілісності є досвід, його свідоме і постійне використання, з точки зору Дьюї, досягнення фактів і цінностей, світу і орієнтирів[5, 72]. Теперішній досвід повинен бути усвідомленим з точки зору вже набутого, пережитого в минулому. Дослідниця В. Пішванова підкреслює, що наукові погляди Дж. Дьюї вибудовувалися на ґрунтовному соціально-філософському матеріалі. В центрі освітньо-виховного вчення педагога перебувало органічне поєднання особистісних та суспільних інтересів[4]. Виховання молоді відбувається через "участь особистості у суспільній свідомості”. Цей процес формується з раннього дитинства, зароджується у найглибших пластах дитячої психіки з появою на світ [3, 440]. Воно виявляється у "вмінні побачити у белькотінні дитини потенційні можливості майбутнього суспільного спілкування та мовлення, яке дає можливість належним чином використати цей інстинкт; психологічна та соціальна сторони органічно пов’язані і виховання не може розглядатися як компроміс між ними або зверхність однієї сторони над іншою” [ 3, 441]. Таким чином, втілюється в життя ідея розуміння розвитку дитини в онтогенезі, що повторює шлях всього людства в пізнанні навколишнього світу. Такі ж ідеї зустрічаються у педагогічних спадщинах Є. Барта, Г. Кершенштайнера. У них вони набувають наступного вигляду: розрізнення позицій між особистістю "для себе” і для держави. Багато і наполегливо працював Дж. Дьюї для втілення на практиці категорії "рефлексивна мораль”, суть котрої зводиться до здатності людини регулювати поведінку залежно від ситуацій, до вміння приймати рішення і виявляти спосіб дії і поведінки. Рефлективна мораль завжди пов’язана з пошуком вирішення труднощів, котрі виникають у житті. Ця ж ситуація вибору спонукає вихователів використовувати для цього відповідні методи. Такий підхід доречно б використовувати у вихованні сучасного підростаючого покоління, адже часто ми не задумуємося яким чином діяти в нестандартних життєвих ситуаціях – що саме буде корисним для дитини. У праці "Досвід і освіта” висвітлено ідеальний підхід до виховання, у порівнянні подаються традиційна й прогресивна освіта. Ось що знаходимо в тексті праці – " … традиційна освіта могла обходитися без будь-якої послідовності розвинутої філософії освіти. Майже все, чого вона потребує, зводиться до ряду абстрактних понять, таких, як культура, дисципліна, і фактично управління” [ 3, 470]. З цього приводу В. Вард [8] робить висновки стосовно існування двох наукових шкіл, започаткованих науковцями-реформаторами кінця ХІХ – початку ХХ ст. Одна з них розглядала вимоги для дорослих у вихованні дітей, інших зацікавило перш за все змінити застарілі навчально-виховні системи: розробити методи для догляду за маленькими дітьми, задоволення нових потреб сім’ї, що проживають у промислових і міських умовах. Як бачимо, думка про використання педагогічних надбань інших народів є на сьогодні досить цінною. Перш за все, потрібно шукати і втілювати у виховну теорію і практику те спільне, що поєднує минулі покоління і сучасне уявлення про виховання. Спроби з’ясувати роль основних наукових положень Дж. Дьюї у процесі постійної зміни філософських парадигм в теорії виховання містяться у фундаментальній монографії В. Корженка "Філософія виховання: зміна орієнтацій”, тому подальші розвідки у цьому руслі є цілком виправданими. Література 1. Дьюи Дж. Индивидуальная психология и воспитание / Перевод с английского Д. А. Ольшанского, выполнен по изданию: Individual Psychology and Education // The Philosopher. Vol. LXXXVIII. N. 1, 2000. - p. 14-16.Режим доступу http://anthropology.ru/ru/texts/ dewey/dewey.html 2. Зільберфарб Й. Що нам брати з американського досвіду / Й. Зільберфарб // Шлях освіти. – 1930. – №9. – С. 72-82. 3. Коваленко Є. І., Бєлкіна Н. І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навчальний посібник / Уклад. і автори вступних статей Є. І. Коваленко, Н. І. Бєлкіна. Заг. ред. Є. І. Коваленко – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – C. 439-483. 4. Пішванова В. О. Соціальна педагогіка Джона Дьюї: методологічний аспект [Електронний ресурс ] / Валерія Олегівна Пішванова. – Режим доступу до документу: http://www.knukim.edu.ua/articles_pishvanova.htm 5. Dewey J. Experience and Education / John Dewey. – New York, Touchstone Rockefeller Center. – Copyright 1938 by Kappe Delta Pi. – P. 72-75. 6. Dewey J. Impression of Soviet Russia and Revolutionary World. Mexico-China-Turkey, 1929 / J. Dewey// N. Y. – 1964. – P. 97-107. 7. Neill J. John Dewey, the Modern Father of Experiental Education /James Neill Last updated 26 Jan 2005. – Режим доступу: http://wilderdom.com/experiential /ExperientialDewey.html 8. Warde W. F. John Dewey’s Theories of Education / W. F. Warde //International Socialist Review. – Vol. 21, No. 1. – 1960. – Режим доступу до документу: http://www.marxists.org/archive/novack/works/1960/x03.htm
1 2 3 4 5 Категория: Педагогические науки \| Добавил: ivan_babenko (13.02.2011)
Просмотров: 1158 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 5.0/1