Академия наук

Вплив індивідуальних особливостей на здоровий спосіб життя особистості

Автор: Бедрань Руслан Вікторович, аспірант кафедри теорії та методики дошкільної освіти, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса, Україна

З початку ХХІ століття проблема здоров’я людини постає як одна з найбільш гострих у планетарному масштабі. Її вирішення пов’язують з виживанням людської цивілізації, яка поступово руйнується під впливом наслідків науково-технічного прогресу.У зв'язку з цим, однією з найважливіших задач перетворень в Україні є забезпечення умов для розвитку і життєдіяльності особистості, яка веде здоровий спосіб життя і відрізняється повноцінним здоров'ям.

Недостатня увага до проблеми здоров'я людини привело до неухильно зростаючої тенденції погіршення здоров'я: знижуються показники народжуваності здорових дітей в Україні; відзначається нездоровий спосіб життя у переважної більшості дітей, підлітків, студентів, що створює сьогодні загрозу деградації нації.В останні десятиріччя проблема здоров’я людини набула нового осмислення. Якщо раніше її вирішення пов’язувалося переважно з медико-біологічними, або санітарно-гігієнічними факторами, то сьогодні доведено, що здоров’я людини – це цілісне, системне явище, природа якого обумовлена як природними та соціальними зовнішніми чинниками, так і внутрішніми, такими, що визначають психологічне ставлення людини до себе і до тих обставин, у яких вона реалізує власне життя.

Стан здоров'я підростаючого покоління – це індикатор того, яке суспільство буде завтра, запорука його процвітання або занепаду в недалекому майбутньому. Можна навести цілий перелік факторів, що впливають на стан здоров'я особистості, а саме: порушення режиму відпочинку, сну, харчування, розпорядку дня, стреси і багато іншого. Але, на думку вчених (О. Даниленко, Р. Грановська, І. Нікольська та ін.) однієї з причин порушення здоров'я є втрата душевної рівноваги, душевного спокою. Різного роду сварки і конфліктні ситуації, викликані невдоволенням дитини по відношенню до нього, до спостереження за ним, втрата почуття безпеки, захищеності настільки глибоко залишаються в дитячій свідомості, що виявляють у вже зрілому віці у вигляді різного роду захворювань [3;4].

Згідно матеріалів досліджень у галузі психології здоров’я (Ю. Антропов [1], Б. Братусь [2], Л. Захаров [5] та ін.) існують певні психологічні фактори, які можуть спричиняти порушення здоров’я і впливають на спосіб життя, в якому особистість реалізує свою життєдіяльність. Як найбільш вагомі серед них визначають: особистісну агресивність та конфліктність, нервово-психічну врівноваженість, самооцінку, мотивацію до успіху. Зазначаючи роль цих факторів у збереженні здоров’я людини, веденні здорового способу життя і характеризуючи спрямованість їх впливу, вчені  підкреслюють, що адекватна самооцінка впливає на гнучке пристосування особистості до ситуації, прийняття рішення до дії у цій ситуації відповідно до своїх реальних можливостей. Низький рівень тривожності, миролюбність запобігають створенню непродуктивних конфліктних ситуацій, що можуть несприятливо впливати на емоційний стан людини.

До того ж ряду, що визначають позитивну, або негативну оцінку ситуації, адекватність або неадекватність дій людини належать такі її характеристики як соціальна фрустрованість, що виявляє задоволеність – незадоволеність особистості соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності; невротизація та агресія, що визначають тип емоційної реакції на вплив стимулів оточуючого середовища.

Проблеми здоров’я, які виникають у людини в дорослому віці, дуже часто мають своїм джерелом негаразди, що виникають у дитини через її психологічний дискомфорт в оточуючому її суспільному середовищі. Насамперед, це психологічний дискомфорт, який виникає внаслідок порушення природних зв’язків дитини з матір’ю, з батьками загалом, з сестрами, братами, бабусями та дідусями. Як зазначає Р. Овчарова, вкрай несприятливим для здоров’я дитини є поєднання ворожого ставлення до неї з боку батьків та вихователів, авторитарного та догматичного характеру виховання, придушення активності та самостійності її як суб’єкта пізнання діяльності, спілкування та самосвідомості. Автор підкреслює, що як і в усіх внутрішніх сил, корені надмірної депресивної сили особистості сягають в її раннє дитинство. Якщо доросла людина страждає частими депресіями, то це означає, що вже в ранній оральний період розвитку дитини, тоді, коли всі важливіші потреби малюка задовольнялися через прийом їжі, в неї була закладена негативна програма [6].

На нашу думку, наявність вособистості індивідуальних рис, які негативно впливають на їхню схильність до здорового способу життя, може певним чином вплинути на результати їхньої підготовки до виховання навичок саме такого способу життя. Таке міркування базується на відомому твердженні, що виховувати можна лише власним прикладом і навчати лише тому, що вмієш робити сам. Проте, особистість, яка за власним досвідом не спроможна вести здоровий спосіб життя, не має усталених навичок саме до цього способу життя, не може розраховувати на позитивні результати у вихованні цих навичок у своїх вихованців.

Отже, кожен повинен бути обізнаним, через що виникає психологічний дискомфорт, до чого це призводить у процесі її розвитку як особистості та яким чином це відбивається на стані її соціального та психологічного здоров’я.

Література:

1. Антропов Ю. Ф.Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков / Ю. Антропов Ю. Шевченко. –Издательство : «Институт психотерапии». – 2000. – 304 с.
2. Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. – М., «Мысль». –1988. – 301 с.
3. Грановська Р.М., Нікольська І.М. Захист особистості: психологічні механізми. – СПб.: Знание, 1999. – 352с.
4. Даніленко О.І Душевне здоров’я і поезія. - СПб.: Стройлеспечать, 1997. - 208с.
5. Захаров А. И. Неврозы у детей и подростков / А. И. Захаров. – Л. : Медицина. – 1988. – 244 с.
6. Овчарова Р. В. Технологии практического психолога образования : [уч.пособие для студентов вузов и практических работников]/ Р. В. Овчарова. – М. : ТЦ Сфера при участии «Юрайт-М», 2001. – 448 с.