Теория и история государства и права; история политических и правовых учений - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 26.01.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки
Теория и история государства и права; история политических и правовых учений
Поліцейська деонтологія – наука ХХІ століття
 
Автор: Гіда Євген Олександрович, кандидат юридичних наук, Національна академія внутрішніх справ
 
Суспільство витрачає на утримання правоохоронних органів значні кошти і тому очікує від їх діяльності певного ефекту, а також сподівається, що працівники цих органів будуть взірцем та діятимуть саме так, як це робили б законослухняні громадяни. Оскільки суспільство, шляхом сплати податків, дає кошти на утримання правоохоронних органів, саме воно має першорядне право оцінювати роботу їх співробітників та вимагати від них належної поведінки. Основним критерієм такої оцінки є ступінь виконання працівниками своїх функцій, міра відповідності поведінки співробітників, їх діяльності та стилю спілкування з громадянами тому взірцю професіонала, що сформувався у свідомості населення конкретної країни. Суспільство оцінює діяльність міліції перш за все у відповідності із законами моральності. Воно очікує від працівника вірності присязі, виконання службових обов’язків чесно, сумлінно та неупереджено, охорони прав та свобод всіх членів суспільства. Тобто можна вивести наступну формулу: "Виправдовуйте очікування суспільства та відповідайте своєму призначенню”.
Розподіл праці та виникнення різних видів професій зумовило появу соціальних потреб узгоджувати діяльність та поведінку представників конкретних професійних груп, які мали свої специфічні норми  професійного обов’язку та належної поведінки у сфері праці. Ці процеси обумовили формування професійної етики. Згодом, людина відчуває необхідність у забезпеченні своїх прав, щодо отримання професійної медичної  допомоги,  у гуманному та уважному поводженні з нею під час відправлення правосуддя та правового захисту, що зумовило виникнення деонтології лікаря та юриста, яким людина ввіряє своє "життя”, усвідомлюючи залежність своєї долі від їх професіоналізму. Деонтологія формується, як система норм, вимог та принципів належної професійної поведінки. Пізніше, вже як наука вона формує систему наукових знань про обов’язок та норми належної поведінки людей у реальній суспільній практиці. Тобто сформувалася наука, що пов’язує етику та право.
Цікавими є дослідження зарубіжних вчених у галузі соціології поліції, що спрямовані на вивчення соціально-демографічних характеристик поліцейських, їх відношення до правопорушень, вагомість у суспільстві, відношення до різних груп населення. Поліція вивчається як специфічна макрогрупа з особливими неформальними правилами та моральними нормами [1; 56].
Деонтологічні норми та відповідні кодекси (кодекс честі, етичний кодекс, деонтологічний кодекс) містять стандарти, що дають професіоналу орієнтири у соціальній практиці та сприяють тому, що як "молодий” працівник, так і досвідчений професіонал якісно виконуватимуть свою соціальну функцію, відповідатимуть своїй ролі у суспільстві, додержуватимуться статуту у своїй професіональній діяльності, особливо в екстремальних ситуаціях.
Норми, що закріплюються у подібних кодексах розроблені з урахуванням інтересів конкретних професійних груп та уявлень суспільства про належну, припустиму, можливу та бажану поведінку цієї професійної групи. Закріплення відповідних (правових, морально-етичних або ж специфічних) норм у кодексах дає можливість направляти, регулювати, контролювати та оцінювати поведінку членів професійних груп. Крім того, ці норми є засобом соціалізації професіонала, формування у нього відповідних якостей. Іншими словами деонтологічний кодекс містить систему нормативних приписів, що базуються на морально-етичній аксіоматиці, та закріплюють способи досягнення професійних цілей.
Норми діяльності професіоналу – це певний стандарт, що характеризує приналежність людини до певної професійної групи. Незалежно від індивідуальних здібностей різних людей однієї професії деонтологічні норми надають їх поведінці загальності, характерності, висуваючи вимоги неухильного дотримання професійної етики, належного ставлення до свого обов’язку, професійної честі.
Приведення діяльності міліції України як за змістом, так і за формою до міжнародних стандартів є запорукою розв’язання низки завдань та допоможе з найменшими витратами досягти найбільших результатів, а головне – ефективно використати людський фактор у боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку, забезпеченні громадської безпеки та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Вирішення завдань, що ставить перед органами системи МВС держава та суспільство, можливо лише за умов наявності у працівників органів внутрішніх справ високого рівня професійних знань, вмінь та навичок, високого рівня мотивації до здійснення своєї діяльності.  Виконання останніх заходів щодо реформування міліції України дозволило сформувати нову систему управління персоналом,  важливим напрямком якої є підготовка науково-дослідних розробок та їх впровадження в практичну діяльність міліції. Всі вищезгадані умови сприяли впровадження в систему підготовки працівників міліції курсу – "Поліцейська деонтологія”.
Поліцейська деонтологія, так само як теорія держави та права і філософія права, дає загальні знання про належну (бажану) поведінку працівників поліції (міліції), які в свою чергу використовуються галузевими та іншими юридичними науками, як вихідні пункти для досліджень, що дозволяє їм уникнути  однобокості при вирішенні галузевих наукових проблем. Поліцейська деонтологія є свого роду базисом для роз’яснення працівникам міліції (тим, які вже працюють, і тим, які ще навчаються) уявлень про стандарти їх поведінки в певній ситуації. Знання стандартів та позитивного досвіду дозволяє впроваджувати у практику більш дієві методи роботи. Тобто за допомогою поліцейської деонтології ми можемо описати модель "ідеального” працівника міліції.
Впровадження в роботу з персоналом міліції та у систему підготовки та професійного розвитку кадрів курсу поліцейської деонтології, сприятиме підвищенню якісних характеристик та моральної стійкості особового складу. Ми вважаємо, що поліцейська деонтологія дозволить заповнити ту прогалину, яка виникла після відмови від колишніх поглядів на мораль, професійну етику, соціологію професійної поведінки працівників міліції.
 
Література:
1.    Михайловская И.Б., Спиридонов Л.И. Основы социологических знаний. Учеб. пособие : [В 3 ч.] – М.: Академия МВД СССР, 1988. – 207 с.
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (07.02.2011)
Просмотров: 784 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 2
2  
Необходимо проводить строгий отбор кандидатов на должность полицейского. Полицейский должен быть профессионалом в своей работе, а не человеком, просто проводящим время. Конечно, нужна и мотивация труда полицейского в виде достойного заработка. Как указала Natalena в своем комментарии - должен работать принцип "кнута и пряника"

1  
Государству не стоит рассчитывать, что все работники правоохранительных органов будут добросовестно исполнять свои обязанности. Должен работать принцип "кнута и пряника" наряду с высокой оплатой их труда государство должно строго наказывть за нарушение законодательства.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]