Теория и история государства и права; история политических и правовых учений - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции

Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Теория и история государства и права; история политических и правовых учений

Співвідношення категорій «правова колізія» та «правовий конфлікт» Автор: Маслій Людмила Володимирівна, Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Юридичний факультет, магістр Термінологічна невизначеність є однією з причин, які негативно впливають на виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування повноважень. Особливо гостро зазначена проблема позначається на відносинах, пов’язаних із здійсненням захисту прав, свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб, а також реалізацією заходів примусового впливу. Вказане підтверджено чисельною судовою практикою, особливо у сфері здійснення судової адміністративної юрисдикції, коли одним із способів подолання існуючих прогалин та термінологічної невизначеності виступають правові позиції вищих судових органів, які містяться у листах, постановах, зокрема – Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України. Розвиток категоріально-понятійного апарату має значення не тільки з позицій вдосконалення правозастосування, але, насамперед, є джерелом усвідомлення сутності базових положень правової доктрини, опрацювання змісту термінів, використання яких дозволяє трансформувати абстрактні явища суспільного буття у правові. Саме з таких позицій дослідження співвідношення категорій «правова колізія» та «правовий конфлікт» актуальне, а його наукове і практичне значення полягає у формуванні чітких доктринальне опрацьованих положень, які покладатимуться в основу розробки пропозицій щодо внесення змін до законодавства. Питання сутності правових колізій були досліджені в роботах С.С. Алексєєва, С.В. Бобровника, О. В. Зайчука, Н.І.Матузова, Н. М. Оніщенка, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун та інших. Окремо слід виділити наукові напрацювання у напрямку юридичної конфліктології (О. Д. Бойков, А. М. Варламова, А. В. Дмитрієв, О. Л. Дубовик та інші). Проблема сутності правових конфліктів складала предмет наукового аналізу як вчених, що аналізували проблеми розвитку теорії права, так і вчених, які працювали і продовжують працювати у сфері окремих галузевих юридичних наук – конституційного права (Ю.Г. Барабаш, А.А.Єзеров та інші), адміністративного права (А.К. Гасанова, М.Р. Мергелідзе та інші). При цьому серед юридичних наукових досліджень галузевого спрямування найбільша кількість досліджень з тематики правового конфлікту була здійснена вченими у галузі публічного права. Звернення до юридичних енциклопедичних видань дозволяє вказати на найбільш усталені наукові підходи до визначення певних правових категорій. Разом з тим, чітко викладений зміст відповідної категорії відшукати складно. Зокрема, надано поняття «колізійна норма», «колізійна норма у міжнародному приватному праві», де їх зміст розкрито через засіб подолання конфлікту [1, с.378]. Розкриття сутності поняття юридичного конфлікту знаходимо при визначенні юридичної конфліктології як предмету цієї науки. Отже, юридичний конфлікт визначається як протиборство двох чи кількох суб’єктів, зумовлене протилежністю чи несумісністю їх інтересів, потреб або цінностей [1, с.415]. А.К. Гасанова виділяє наступні ознаки правового конфлікту в діяльності органів виконавчої влади шляхом узагальнення та систематизації ознак такого конфлікту: а) наявність у сторін конфлікту протиріччя (за визначенням М.Р. Мергелідзе) або протиборства (за визначенням Т.Худойкіної та Ю.Тихомирова); б) існування протилежних інтересів у сфері діяльності органів виконавчої влади щодо одного предмету; в) наявність суб'єкта конфлікту із правовим статусом; г) вирішення у межах певної правової процедури, визначеної адміністративно-правовими нормами; д) наявність юридичних наслідків вирішення, що проявляється, зокрема, у процедурах притягнення до одного з видів юридичної відповідальності (адміністративної, дисциплінарної, кримінальної), або у накладанні фінансових санкцій у формі штрафів, або позбавленні дозволів, або відновленні порушеного права тощо [2, с.8]. Узагальнюючи ці визначення сутності правового (юридичного) конфлікту, можна вказати про його головні ознаки, наявність яких дозволяє відмежувати це правове явище від інших. Насамперед, вказане стосується наявності протилежних інтересів відносно одного предмету, що виникає у суб’єктів із визначеним правовим статусом. Наступним кроком наукового аналізу стає розкриття змісту категорії «інтерес». Вирішення цієї проблеми доцільно здійснити на підставі правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі про охоронюваний законом інтерес. Так, у п.3.3 мотивувальної частини Рішення зазначено про необхідність здійснити інтерпретацію поняття «інтерес» у вузькому розумінні цього слова, тобто інтерес, який, на відміну від інтересу в широкому розумінні, перебуває виключно у логічно-смисловому зв'язку із суб'єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх [3]. Врахування правової позиції єдиного органу конституційної юрисдикції дозволяє вказати про те, що правовий конфлікт виникає у разі наявності у різних суб’єктів, наділених правовим статусом, опосередкованих правовою нормою прав, які вони реалізують відносно одного і того ж предмету, але при цьому враховуючи, що реалізація такого права має виходити із компетенції, якою ці суб’єкти наділені. Це означає, що правовий конфлікт має соціально-правову природу та виникає у разі наявності таких умов: соціальної ролі, яку виконує певний суб’єкт у суспільних відносинах, що виступають як предмет конфлікту; наявності правового статусу суб’єкта; встановлення правовою нормою компетенції у конфліктних відносинах, які, внаслідок регулювання правовою нормою, набувають характеру правових. Відносно правових колізій, доцільно вказати про те, що ця категорія виступає вужчою за змістом, ніж категорія «правовий конфлікт» і охоплюється правовими приписами. Так, юридичні колізії визначають через обумовлений системою об'єктивних та суб'єктивних причин різновид протиріч у сфері права, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання однотипних суспільних відносин чи роз'яснення правових норм [4]. Разом з тим, О.В. Москалюк слушно зауважує про відсутність в юридичній літературі єдиного погляду щодо загального поняття колізії у правовій сфері. Поняттям «юридична (правова) колізія охоплюються протиріччя між суспільними відносинами і спрямованими на їх регулювання правовими нормами. Такого роду колізії умовно названі матеріальними і є протиріччями першого роду. Під юридичною колізією також розуміється протиріччя між самими правовими нормами і інститутами (формальні протиріччя). Вчений визначає поняття юридичної колізії як різновид юридичних протиріч, що виникають за наявності як мінімум двох правових норм (нормативних приписів), які врегульовують одні і ті самі суспільні відносини, але з причини розходження цих правових норм за змістом унеможливлюється одночасне їх застосування внаслідок чого необхідно обрати лише одну норму [5]. Слід зазначити, що серед науковців поширений переважно підхід щодо визначення сутності юридичних (правових) колізій з позицій формального протиріччя. Саме такий підхід, як вбачається, обумовлений пануванням юридичного позитивізму як методології права. У разі ж панування підходу щодо визначення правової колізії як протиріччя першого роду, цю категорію доцільно було би визначати як родову відносно категорій «правовий конфлікт» та «правовий спір». Спільним між категоріями «правовий конфлікт» та «правова колізія» є однотипний характер суспільних відносин, що виступає як предмет конфлікту або колізії. Проведений аналіз дозволив сформулювати наступні висновки: 1) сутність і зміст категорій «правова колізія» і «правовий конфлікт» у правовій доктрині остаточно не опрацьований, оскільки відсутні усталені підходи вчених щодо їх визначення; 2) в теорії права переважає підхід, за яким правову (юридичну) колізію визначають з позицій формальних; 3) якщо врахувати формальність визначення правової (юридичної) колізії, цю категорію слід вважати вужчою за змістом за категорію «правовий конфлікт»; 4) у разі визначення правової колізії з позицій матеріальних, ця категорія виступає як родова відносно вужчих категорій «правовий конфлікт», «правовий спір». Зміст категорій «правовий конфлікт» і «правова колізія» пов’язані предметом відповідних відносин, який характеризується однотипністю. Різниця полягає у: джерелах виникнення, суб’єктному складі та, в кінці кінців, сутності. Так, правовий конфлікт випливає із соціальних відносин, опосередкування яких правовою нормою надає їм характеру правових. Правова (юридична) колізія – це явище суто правове, а джерело його виникнення обумовлене наявністю декількох правових норм, що регулюють одні й ті самі відносини. Стосовно суб’єктного складу, слід зазначити, що правовий конфлікт має сторони – суб’єкти із правовим статусом. Відносно правової колізії, наявність суб’єктів вченими не відзначається. Протиборство чи протиріччя характерне як для правового конфлікту, так і для правової колізії, однак за сутністю правовий конфлікт стосується певної діяльності суб’єктів як сторін конфлікту. На відміну від цього, правова колія стосується дії різних юридичних норм відносно одного і того ж предмету. Список використаних джерел: 1. Великий енциклопедичний юридичний словник / ред. Ю. С. Шемшученко. – К. : Юрид. думка, 2012. – 1020 с. 2. Гасанова А.К. Адміністративно-правові засади вирішення конфліктів в діяльності органів виконавчої влади: дис..к.ю.н.12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право/ Гасанова Антоніна Керимівна/ Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2011. – 215с. 3. У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес): рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 50. – Ст. 3288 4. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/law/zaychuk_tdp/part3/2105.htm 5. Москалюк О.В. Поняття та ознаки юридичної колізії/ О.В. Москалюк [Електронний ресурс]// Держава і право. – Випуск 50. – с.88-93. -с.88. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc.../01_14.pdf
1 2 3 4 5 Категория: Юридичесике науки \| Добавил: Иван155 (11.02.2013)
Просмотров: 18 \| Рейтинг: 5.0/1