Академия наук

Незаконний видобуток бурштину

Автор: Маслова Є. В., студентка факультету соціології та права, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна

Корисні копалини – національне  багатство держави. На території України сконцентровано великі запаси залізних і марганцевих руд, кухонної солі, кам’яного вугілля, вапняків, глини, піску. За кількістю та якістю даних корисних копалин Україна посідає важливе місце у світовому співтоваристві.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону[1].

Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, швидкість утворення та накопичення яких є суттєво меншою, ніж швидкість споживання їх людством. За призначенням їх можна поділити на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Кабінет Міністрів України регулює питання віднесення корисних копалин до загальнодержавного чи місцевого значення.

Сьогодні найгостріше питання, що висвітлюється пресою щодо незаконного видобування корисних копалин, є видобуток бурштину, який відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 (у редакції

Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1370) віднесений до корисних копалин загальнодержавного значення [2].

Відповідальність за незаконний видобуток бурштину передбачена Кримінальним кодексом України від 1 вересня 2001 року та Кодексом України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року.

Також даним питанням займається Державна служба геології та надр України та Міністерство екології та природних ресурсів України. Спільною діяльністю вони розробили законопроект «Про внесення змін до статті 240 Кримінального кодексу України». Зазначеним проектом Закону України передбачається посилення кримінальної відповідальності за порушення правил охорони або використання надр, розміру та виду покарання[3].

Незаконний видобуток бурштину реєструється в деяких районах Рівненської, Житомирської та Волинської областях. Доки органи державної влади не узаконюють непромисловий видобуток цих каменів, на них заробляють як кримінальні організації, так і місцеві жителі для яких незаконний видобуток бурштину стає заробітком та гарантом від бідності. Використовуючи в роботі для видобутку «сонячного» каміння не лише помпи та лопати, а й екскаватори та трактори, копачі-злочинці руйнують ґрунти та знищують ліси.

За кількістю виявлених фактів незаконного видобутку бурштину лідирує Рівненщина. Згідно з даними обласного управління поліції, протягом 2016 року було відкрито більше 260 кримінальних проваджень за фактом незаконного видобутку бурштину. Друге місце посідає Житомирська область за кількістю порушень по даному питанню і закриває трійку Волинська область, де зафіксовано 6 фактів незаконної діяльності [4].

Бурштинокопачі збувають дорогоцінне каміння контрабандистам за невелику ціну, ті в свою чергу вивозять його за кордон до Польщі та фіксуються деякі випадки вивезення бурштину до Китаю, де ціна продажу значно зростає. Слід зазначити, що перевезення бурштину через кордон дуже небезпечна та ризикована справа, адже піймані контрабандисти працівниками прикордонної служби можуть залишитись без дорогоцінного каміння та ще й заплатити чималий штраф [4].

Враховуючи вищезазначенета керуючись чинним законодавством України, ми пропонуємо наступні шляхи вирішення даного питання:

• Підтримати законопроект Державної служби геології та надр України та Міністерства екології та природних ресурсів України «Про внесення змін до статті 240 Кримінального кодексу України»;
• Регулярно проводити наради з головами міських та сільських рад з питань забезпечення контролю та охорони родовищ бурштину на території області та недопущення його незаконного видобутку;
• Покращити взаємодію між працівниками поліції, представниками органів місцевого самоврядування, представниками центрального органу виконавчої влади щодо виявлення осіб, причетних до незаконного видобутку бурштину [3];
• Створити державні підприємства та надавати ліцензії на видобуток бурштину;
• Прийняти Закон, який би легалізував видобуток бурштину, обмеження діяльності видобутку  та регулював діяльність осіб, які цим займаються,щоб до бюджету України надходили кошти від його продажу, тому що на даний час до бюджету від продажу бурштину не находить ніяких коштів;
• Налагодити сертифікацію каменів та визначити порядок вивезення та продажу каменів за кордон [5].

Саме цьому проблему незаконного видобутку бурштину не потрібно замовчувати, необхідно швидко та системно вирішувати проблему шляхом комплексних законодавчих рішень.

Література:

1. Конституція України:  [Текст]: офіц. текст:  [прийнята на п’ятій сесії

Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.]  –  К.: Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с. – ISBN 966-7630-14-5.

2. Про внесення змін до переліків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. №827 [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011р. №1370// Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1370-2011-%D0%BF.
3. Інтернет ресурс // режим доступуhttp://www.geo.gov.ua/storinka/shchodo-vydobutku-burshtynu.
4. Інтернет ресурс // режим доступуhttp://corruptua.org/2016/04/reyting-oblastey-porushnikiv-z-vidobutku-burshtinu/.
5. Інтернет ресурс // режим доступуhttp://ogo.ua/articles/view/2015-06-23/64109.html.