Академия наук

Автобіографічні мотиви у поезії в прозі Ольги Кобилянської

Автор: Дарія Семчук, викладач Чернівецького ліцею №3 медичного профілю

Поезія в прозі належить до малоформатних  модерних творів, поширених у літературі  на межі ХІХ – ХХ ст., має чимало спільних рис з новелою та іншими синтетичними жанрами, які іноді називають мініатюрами.

Основоположником  жанру поезії в прозі у світовій літературі ХІХ ст. був французький письменник А. Бертран (зб. «Нічний Гаспар», 1842р.). Пізніше творили у цьому жанрі його співвітчизники Шарль Бодлер («Малі поезії у прозі», 1869р.)  та Артюр Рембо (збірки «Осяяння» та «Сезон у пеклі» (1872-1873рр.)).  У російській літературі найактивніше вправлявся у цьому жанрі Іван Тургенєв. Первісна назва його циклу  – «Posthuma», пізніше  – «Senilia».

До  жанру поезії в прозі зверталися й українські митці на початку XX століття: М.Коцюбинський, В.Стефаник, М.Черемшина, Г.Хоткевич, І.Липа, Дніпрова Чайка, О.Кобилянська, пізніше – Ірина Вільде, С.Гостиняк, Є.Гуцало.

Поезія в прозі в творчому доробку Ольги Кобилянської з’явилася не випадково. У листі до Осипа Маковея від 1902 року письменниця наголошувала: «А поезії в прозі писати навчив мене Тургенєв, Якобсон і Андерсен» [7, 284 ].

Талановита буковинська письменниця називала їх «квіти душі», які «повставали з хвилин, де я чула себе принижуваною, скривдженою, несправедливо осуджуваною, одним словом …я плакала поезіями в прозі»  [8, 216 ]. До творів цього жанру належать «Рожі» (1896), «Що я любив» (1896), «Поети» (1897), «Там звізди пробивались» (1900), «Смутно колишуться сосни» (1901), «Самітно мені на Русі» (1902), «Мої лілеї» (1902), «В долах» (1907), «Весняний акорд» (1910).

У дослідницькій роботі ми мали за мету дослідити сюжетно-композиційну структуру поезій у прозі «Рожі», «Там звізди пробивались» та «Мої лілеї», у яких найчіткіше відтворено автобіографічні мотиви, особливості розкриття внутрішнього світу митця у поезії в прозі, дати власну інтерпретацію  використання образів-символів  твору.

Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що в українській літературі відсутнє фундаментальне дослідження поезій у прозі Ольги Кобилянської, які є ключовими у творчості митця початку кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ступінь вивчення вибраної для дослідження проблематики  у сучасному літературознавстві визначається як недостатня.

Завдання дослідження полягало у тому, що ми намагалися: 1) проаналізувати сюжетно-композиційні особливості поезії у прозі; 2) з’ясувати філософію авторського світовідчуття у мініатюрі, опираючись на щоденникові записи, листи, аналітичне узагальнення; 3) визначити символічні образи та деталі, які яскраво підкреслюють творчий задум письменниці.

Поезія в прозі «Рожі» написана О.Кобилянською під впливом  мініатюри датського письменника Є.Якобсона «Тут повинні би рожі стояти». Це оригінальний твір-роздум про вічне і скороминуще. Недовговічні прекрасні троянди у вазі викликають роздуми про сенс життя, якому притаманні естетичні цінності, краса і гармонія у повсякденному житті та особливе ставлення до оточуючої дійсності.

Поезія у прозі «Там звізди пробивались» написана під враженням поїздки О.Кобилянської у 1899 р. на Наддніпрянську Україну у м.Гадяч тодішньої Полтавської губернії. Там, гостюючи у Лесі Українки, щиро захоплювалася широким роздоллям неосяжних степів, красою природи, незвичайністю обставин. У листі до В.Стефаника писала: «…Страшно широкі степи, поля. Почуваю себе , як без опіки. Се, певно, тому, що я росла в горах…»[ 8, 387].

Поезія в прозі «Мої лілеї» оригінальна за сюжетно-композиційними особливостями: у кожній з чотирьох книг-частин, квітів серця митця, введено інший образ, який розкриває внутрішнє світовідчуття митця: розпачу, довір’я, «троякої любові», самотності.

Досліджуючи автобіографічні мотиви поезіях у прозі «Рожі», «Там звізди пробивались» та «Мої лілеї» О.Кобилянської, ми проаналізували мемуарну та епістолярну спадщину письменниці, літературно-критичні джерела про цей період її творчості. На основі опрацьованої літератури маємо змогу дізнатися про стан душі та світоглядні позиції автора на тому нелегкому етапі життєвого шляху, коли відчувала себе приниженою у особистому житті через нерозділене кохання до Осипа Маковея, нетолерантною критикою Сергія Єфремова, який звинуватив письменницю у декадентстві за модерні твори, які не сприймалися тогочасною літературною елітою. А ще переживання через  хворобу матері, родинні проблеми через часті переїзди у зв’язку з несталою роботою батька, а згодом – фізичні страждання і самої письменниці. Усі ці фактори  були тим душевним ударом, які вплинули на подальшу творчу діяльність, спонукали писати модерні твори.  Поезії в прозі Ольги Кобилянської по-своєму оригінальні, зі своїм образно-мотиваційним сюжетом, неповторні щодо особливості творчої манери. Це своєрідний щоденник душі, який відбиває враження ліричного героя, у ньому легко пізнається сам автор.

Практичне значення роботи полягає в тому, що основні тези дослідження можуть бути використані на уроках української мови як дидактичний, навчально-пізнавальний, узагальнювальний матеріал, а такох у позакласній роботі.

Література:

1. Білецький Л.Ольга Кобилянська // УСЕ до школи. Укр.літ. – К.-Л., 2001. – Вип. 4. 2.

2.Блідченко В.В.Cердечні страждання Ольги Кобилянської:поезія в прозі: [Електронний ресурс]. –Режим доступу // http://www.philolog.univ.kiev.ua

3.Вірш прозою:[Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://uk.wikipedia.org

4. Голота О.Ю. Жанр поезії в прозі у творчості Ольги Кобилянської: [Електронний ресурс]. –Режим доступу:  http//:web.znu.edu.ua/herald

5.Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів.–К.: ВЦ«Акадамія», 1997. – С. 444.

6.  Кобилянська О. Вибрані твори / Укл. Ю. Б. Кузнецова. - К. : Інтелект-АРТ, 2008. – 431.

7.Кобилянська Ольга. Слова зворушеного серця: Щоденники. Автобіографії. Листи. Статті та спогади/Упорядн., передм. Ф.П.Погребенник.– К.:Дніпро, 1982.– 359 с.

8.Кобилянська О.Твори: В 2-х т. Т.1 /Упорядн., передм. Ф.П.Погребенник.– К.:Дніпро, 1983.– 495 с.

9.Новий тлумачний словник української мови у трьох  томах: Т.1//Укладачі В.В.Яременко,О.М.Сліпушко. – К.:Аконіт, 2001.– 928 с.

10.Тугенев И.Стихотворения в прозе:[Електронний ресурс]. –Режим доступу:  http://fantlab.ru/work171979

11. Шумило Н. Золотий фонд « історії української літератури» /Слово і час. – 2006.  – №4. – С.45.