Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки |
Общее языкознание
Дослідження концепту MENSCH/ЛЮДИНА в руслі антропоцентричного підходу
Автор: Мінькова Ганна Юріївна, викладач, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Ідея антропоцентричності мови – ключова у сучасній лінгвістиці. В наш час метою лінгвістичного аналізу вже не може вважатися простий вияв різноманітних характеристик мовної системи [2; 13], як це було з дослідженнями, виконуваними з позицій системно-структурного підходу [4]. Антропоцентрична парадигма, головним об’єктом дослідження котрої є проблема «людина в мові і мова в людині» володіє широким спектром можливостей для ведення новітніх розвідок периферії мови – тих областей, де стикаються наукові знання лінгвістики з когнітологією, психологією, культурологією, етнографією, тощо.
Приймаючи запропоноване Масловою В.А. визначення, під науковою парадигмою розуміємо «сукупність наукових уявлень, теоретичних настанов, наукових досягнень, котрі пропонують вченому модель постановки проблем» [2; 7].
Антропоцентрична парадигма, в руслі якої проводилась розвідка, характеризується переключенням інтересів дослідника з об’єкту пізнання на суб’єкт, тобто досліджується «людина в мові і мова в людині». Замість вимоги вивчати систему і структуру, нею висувається нова – вивчати мовну здібність, зафіксоване в мові знання про світ, мовну компетенцію носія мови [2; 12].
В межах такого розуміння антропоцентричної парадигми, когнітивна лінгвістика, як її складник, досліджує тільки один з аспектів проблеми «людина в мові і мова в людині» – «мова і мозок/мислення» [3; 81]. Об’єктом дослідження в когнітивній лінгвістиці є значення одиниць мови і мовлення, котрі формують систему наших знань як про саму мову, так і про світ.
Значення в дослідженні розуміється як ментальна сутність [3, 81], концепт, зв’язаний знаком [1;.711]. Концепт є віддзеркаленням світу та його об’єктів, це – когнітивний феномен, за котрим стоїть певна структура знання [1; 705].
Тобто у змістовному плані, концепти являють собою різного ступеня складності структуровані сукупності ознак від обов’язкових до несумісних. Обов’язкові ознаки складають ядро концепту – його інтенсіонал. Периферійне інформаційне поле концепту утворюється його імплікаціоналом – сукупністю ознак, котрі імплікативно пов’язані з інтенсіональним ядром. [1; 706-707]. Поєднуючи таке розуміння будови концепту зі схемами [6; 2], як способом когнітивної репрезентації концептів, запропонованими ведучими дослідниками шкіл когнітивної граматики (Р. Ленекер) та конструкційної граматики (Ч. Філмор, П. Кей), під концептосферою услід за відомим українським концептологом С. А. Жаботинською, розуміємо фонову інформацію, узяту в цілому, а під доменом конституента структури (матриці) концептосфери [3; 84].
Розгляд внутрішньої структури досліджуваної концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА проводився спираючись на положення когнітивної граматики, відповідно до яких, слово активує сукупність концептів, що є складниками значення, у кожного з котрих є свій домен. Набір доменів, відносно яких характеризується предикація, є концептуальною матрицею. Цей набір формує концептуальну базу – когнітивну структуру, що стає «фоном» для ідентифікації профілю («фігури») – частини бази, що безпосередньо пов’язана с даним мовним знаком [5; 486, 490].
База концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА специфікується в доменах MANN/ЧОЛОВІК, WEIB/ЖІНКА та MENSCHEN/LEUTE/ЛЮДИ, котрі разом формують матрицю концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА.
Проведений аналіз лексичної семантики іменників der Mensch та das Mensch встановив: семи, що були виділені в результаті компонентного аналізу співвідносяться з вузлами MANN/ЧОЛОВІК, WEIB/ЖІНКА та MENSCHEN/LEUTE/ЛЮДИ, виявлені вузли виступають доменами для кожного з представлених семами концептів.
Домени MANN/ЧОЛОВІК, MENSCHEN/LEUTE/ЛЮДИ та WEIB/ЖІНКА є профілями, частинами бази концептосфери MENSCH/ЛЮДИНА і безпосередньо зв’язані з відповідними мовними знаками. Виявлені домени MANN/ЧОЛОВІК, MENSCHEN/LEUTE/ЛЮДИ та WEIB/ЖІНКА структуровані вузлами сіті, які складаються з фрагментів основних фреймів і знаходяться, виходячи з семантики лексики, яка продукує їхні концепти, в тісних взаємозв’язках, утворюючи ядро концептосфери – її інтенсіонал. Периферійне інформаційне поле концепту утворюється чисельною кількістю парцел ядерних доменів, котрі разом презентують сукупність ознак, імплікативно пов’язаних з інтенсіоналом.
Література:
1.Никитин М. В. Курс лингвистической семантики: Учебное пособие. – 2-е изд., доп. и испр. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2007. – 819 с.
2.Маслова., В.А. Введение в когнитивную лингвистику [Текст] / В.А. Маслова. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 272 с.
3. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка : фреймовые сети / С. А. Жаботинская // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. – 2004. – № 9 : Проблеми прикладної лінгвістики. – С. 81-92.
4.Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты / С.Г. Воркачев // Известия РАН. Серия лит-ры и языка. – 2001. – Т. 60, № 6. – С. 47–58.
5.Langacker R.W. Foundations of cognitive grammar.V. 1: Theoretical prerequisites / R.W. Langacker. – Stanford, CA : Stanford University Press, 1987. – 516 р.
6.Clausner, T.C. Domains and image schemas / T.C. Clausner, W. Croft // Cognitive Linguistics. – 1999. – No 10-1. – P. 1-31.
|
|
|
|
Просмотров: 831 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0 | |