Общее языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 16.03.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки
Общее языкознание
Дослідження концептів з позиції шкіл когнітивної лінгвістики
 
Автор: Мінькова Ганна Юріївна, викладач, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
 
Когнітивна лінгвістика - напрямок дослідження лінгвістики, який підпорядковується когнітивній науці. Когнітивна лінгвістика виникла наприкінці 50-х років в США: як реакція на американський структуралізм (в лінгвістиці), який обмежувався сегментацією, класифікацією та описом мовних даних; як реакція на біхевіоризм (в психології), який зосередився на доступній для спостережень поведінці.
Когнітивна наука 50-тих років, та дослідження штучного інтелекту призвели до того, що мовознавці разом з колегами різних напрямків досліджень дійшли думки про існування зв’язку між когнітивними структурами людини та її мови.
Когнітивна лінгвістика працює над поясненнями, які пов’язані із сучасними знаннями про мозок і дух людини, і над тим щоб їх поглибити.
Головний принцип цього дослідницького напрямку лінгвістики полягає у тому, що як мова, її структура та процеси оволодіння нею, так і процес вживання людських думок мають бути пояснені в загальних термінах.
Когнітивна лінгвістика розподіляється на три області: когнітивну семантику; когнітивні теоретичні граматики; когнітивну фонологію [7].
Низка основних шкіл когнітивної лінгвістики, а саме школи когнітивної граматики, школи конструкційної граматики, фреймова семантика, теорія іконізма, прототипічна семантика та теорія перспектив, досліджують інформаційні конструкти, явлені в семантиці одиниць мови і мовлення. При дослідженні таких конструктів дослідники звертаються до структур бази даних мислення людини, до когнітивних операцій або до синтезу того й іншого. Структури бази даних визначаються як концептуальні моделі, а результат синтезу останніх з когнітивними операціями – як когнітивні моделі. [3; 61].
Конструкційна граматика відноситься до «сім’ї» граматичних теорій, або моделей, які виходять з бачення того, що основними єдностями граматики є не атомарні синтаксичні єдності, які підкоряються певним правилам, а так звані конструкції (структури). Загальна граматика будь якої мови складається з систематизованої ієрархії таких єдностей. Конструкційна граматика об’єдналася з когнітивною лінгвістикою, оскільки, з одного боку багато представників конструкційної граматики займалися когнітивною лінгвістикою, і з іншого боку, когнітивна лінгвістика та конструкційна граматика використовують багато спільних теоретичних та філософських понять (термінів) [7].
Конструкційна граматика розвилась в 80-х роках лінгвістами Чарльзом Філлмором, Паулем Кеєм та Джорджем Лакоффом як реакція відносно на їх думку незадовільного зв’язку генеративної граматики з ідіоматичними та ідіосинкратичними змінами, які вони бачили в атомістичній та редукційній природі компонентних моделей генеративної граматики.
В конструкційній граматиці, як в загалі в семіотиці, граматична конструкція розуміється як зв'язок між формою та змістом.
Формальна частина конструкції показує, як конструкція реалізується у реченні. Вона найчастіше позначається як синтаксичний зразок чи схема. Значеннєва частина містить як семантичне так і прагматичне значення конструкції. Вона складається з концептуальних структур різних видів і часто виражається арсеналом понять фреймової семантики [7].
Дослідження інформаційних конструктів, наявних в семантиці одиниць мови й мовленні звернено до структур бази даних нашого мислення, до когнітивних операцій або до результату їх синтеза. Структури бази даних визначаються як концептуальні моделі, а результат їх синтеза з когнітивними операціями – як когнитивні моделі [3; 64]. Об’єктом дослідження в когнітивній лінгвістиці є значення одинниць мови й мовленні, котрі формують систему наших знань як про саму мову, так і про світ. Значення є ментальна сутність – це концепт, «зв’язаний» знаком [4; 6], [6; 2]. Це когнітивний феномен, за котрим стоїть певна структура знань [1; 82].
Відповідно до центрального принципу когнітивної семантики, концепти, збережені в мисленні, не є ізольованими, атомарними одиницями. Їх можна зрозуміти тільки в контексті структур фонових знань. Найбільш загальним терміном для таких структур є домен [8; 2],.[12; 147]. Домен являє собою зв'язну область концептуалізації, щодо якої характеризується семантична одиниця. Згідно Р. Ленекеру, домени можуть бути базовими й небазовими. Відмінність між базовими й небазовими доменами залишається відносною. Небазовим доменом може бути фоновий концепт або концептуальний комплекс різного ступеня складності, концепти займають в ньому більш високі й більш низькі рівні концептуальної організації [12; 150]. Для різнорівневих доменів використовується позначення "концептосфера", "домен", "парцелла", "концепт". Концептуальною моделлю цієї ієрархічно організованої бази даних є "мережа в мережі". Відносини між вузлами мережі пронизані пропозиціями [5; 193]. У такому розумінні сіть аналогічна моделі фрейму, використовуваної у фреймовій семантиці [8], [10].
У трактуванні Ч. Филлмора, фрейм являє собою систему концептів, зв'язаних таким чином, що для розуміння кожного з них необхідно розуміти цілісну структуру, до складу якої вони входять [9; 111].І фрейми, і мережа формуються шляхом комбінаторики пропозицій. При побудові концептуальних мереж, ми використовуємо, запропонований у концепції С.А. Жаботинскої,- обмежений набір пропозиційних схем, що входять до складу п'яти базисних фреймів - предметного, акціонального, посессивного, ідентифікаційного й компаративного [2].
Аналіз німецькомовних і україномовних художніх текстів показав, що структура концептосфери ЛЮДИНА складається із двох тісно переплетених один з одним доменів - ЧОЛОВІК і ЖІНКА. Домени ЧОЛОВІК і ЖІНКА, у свою чергу, складаються із групи парцелл.
Комбінаторика пропозиций міжфреймовой мережі домена ЖІНКА показує не тільки тісне переплетіння концептуальної мережі парцелл усередині свого домена, але й часте входження концептів парцелл домена ЖІНКА в концептуальну мережу парцелл домена ЧОЛОВІК. Слоти пропозицій, концентруючи окрему інформацію, підкріплюють її інформацією з іншого вузла й не завжди цей, інший, вузел перебуває у власному домені.
Підводячи підсумки, відзначимо, що на мовне оформлення концептосфери впливає не безпосередньо база даних, а то, які характеристики контексту (оточення) вважає релевантними дослідник. Когнітивні моделі (структура концептосфери, мережа доменів, парцелли, пропозиції) являють собою спосіб упорядкування цих характеристик, які є переважно домислюваними інтерпретатором.
 
Література:
1.Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка : фреймовые сети / С. А. Жаботинская // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. – 2004. – №9 : Проблеми прикладної лінгвістики. – С. 81-92.
2.Жаботинская С.А. Концептуальная модель словаря-тезауруса и гиперболические самоорганизующиеся карты / С.А. Жаботинская // Вторая международная конференция по когнитивной науке. Тезисы докладов.– СПб: Санкт-Петербургский ун-т, 2006.– Том1.– С. 272-273
3.Жаботинская С.А. Модели репрезентации знаний в контексте различных школ когнитивной лингвистики: интегративный подход / С.А. Жаботинская // Типы знаний и проблема их классификации. – Москва-Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. ун-та, 2008. – С. 61–74. (Когнитивные исследования языка; вып. 3.).
4.Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. – Владимир: Владимирский гос. пед. ин-т, 1974. – 222 с
5.Скороходько Э.Ф. Семантические сети и автоматическая обработка текста / Э.Ф. Скороходько. – Киев : Наукова думка, 1983. – с. 106.
6.Clausner, T.C. & Croft, W. Domains and image schemas // Cognitive Linguistics. – 1999. – No 10-1. – P. 1-31.
7.CxG Web Konstruktionsgrammatik in Deutschland
8.Fillmore Ch. Case for case reopened / Ch. Fillmore // Cole, Р. (ed.). Syntax and semantics 8: Grammatical relations. – NewYork :Academic Press, 1977. – P. 76-138.
9.Fillmore Ch. Frame semantics / Ch. Fillmore // The Linguistic Society of Korea (ed.). Linguistics in the Morning Calm. – Seoul : Hanshin Publishing Co,1982. – P. 111.
10.  Fillmore Ch. The case for case / Ch. Fillmore // Bach, E.&Harms, R.T. (eds.). Universals in linguistic theory. – New York : Holt, Rinehart & Wilson, 1968. – P. 1-88.
11.  http://de.wikipedia.org/wiki/Konstruktionsgrammatik
12.  Langacker R.W. Foundations of cognitive grammar.V. 1: Theoretical prerequisites / R.W. Langacker. – Stanford, CA : Stanford University Press, 1987. - Р. 150.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (18.02.2011)
Просмотров: 1475 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]