Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки |
Германские языки
Ядро та периферія ЛСП прикметників позитивних емоцій
Автор: Стельмащук Іванна Юріївна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Будь-яке лексико-семантичне поле має ядро, до складу якого входять назва (ім’я) поля, тісно пов’язане з нею видове ім’я, синоніми та родове ім’я, а також антоніми. На периферії поля знаходяться слова, семеми яких перетинаються з ядерними словами за окремими семами [3, 94].
Кузнєцов А.М. запропонував такі неформальні критерії виділення ядра та периферії поля:
· Слова, що відносяться до ядра, як правило, прості за своєю морфологічною структурою.
· Ядерні лексеми володіють більш широкою комбінаторністю, що доведено рядом статистичних досліджень.
· Ядерні лексеми є більш психологічно значимими.
· Слова-запозичення, зазвичай, відносяться до периферії, а не до центру.
· Семантика ядерних слів є, як правило, ширшою, ніж семантика периферійних лексем [цит. за 1, 77].
Цілком справедливою видається думка про те, що "визнання співвідношення центру і периферії загальним принципом організації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови як абсолютно впорядкованої системи" [4, 68]. Існуюча в деяких дослідженнях перевага "ядроцентризму" – це наслідок внутрішньосистемної замкненості суб'єкта пізнання. У такому випадку необхідність звернення до аналізу міжсистемних зв'язків і відношень сприймається як фактор, що заважає.
Ідеалізацію "системного" ядра протилежну "хаотичній" периферії можна подолати, якщо розглядати ядерну і периферійну зони ЛСГ як рівноправні, проте, різнофункціональні структурні частини семантичної системи. Зазначимо, що така позиція передбачає розгляд "від цілого до частини", тобто в центрі уваги постає власне семантична система, цілісність, а не множинність її складових – семем (лексично-семантичний варіант, рівний за змістом окремому значенню слова) [3, 122]. Мова йде про перенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) на семантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ об'єктивного світу і задовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, на систему, відносно якої окрема семема виступає як елемент.
Внаслідок проведеного аналізу елементів поля було встановлено, що центр ЛСП прикметників, які передають позитивні емоції, складають лексеми, що характеризуються більшою щільністю семантичних відношень між семами, мають більш загальні значення, а периферію – слова з меншою щільністю цих відношень, мають вузькі специфічні значення.
Отже, ядро даного лексико-семантичного поля складають високочастотні лексичні одиниці, які одночасно є іменами (словами-ідентифікаторами) лексико-семантичних груп, які входять до складу поля: elated, cheerful, reverent, good, intuitive, encouraged, pleasant, amazing, friendly, compassionate, loving, interested, satisfied, confident, secure, calm, enchanting, animated; та високочастотні прикметники, за допомогою яких тлумачаться згадані імена ЛСГ: excited, happy, respectful, kind, intuitional, hopeful, enjoyable, surprising, kindly, sympathetic, affectionate, curious, pleased, sure, safe, tranquil, delightful, lively. Їхні значення мають загальний характер, а лексеми, що належать до периферії (zestful, ambitious, winning, ravishing, assuaged, collected, protected, cosy, convinced, self-reliant, contented, gratified, engrossed, intrigued, adoring, amorous, empathetic, heedful, cordial, outgoing, thrilling, unbelievable, agreeable, amusing, cheered, motivated, instinctive, inherent, magnanimous, altruistic, celestial, dutiful, jovial, carefree, ecstatic, rejoicing), мають вузькі специфічні значення, що зумовлює нижчу частоту вживання.
Прикметники animated, enchanting, calm, secure, confident, satisfied, interested, loving, compassionate, friendly, amazing, pleasant, encouraged, intuitive, good, reverent, cheerful, elated становлять структурне ядро лексико-семантичного поля прикметників, які виражають позитивні емоції, а, отже, виконують функцію системної ідентифікації. Перехідну область від власне ядра до периферії становить актуальне ядро, яке містить лексеми, що за своєю семантикою є реалізацією одного з семантичних типів понять, переданих елементами власне ядра; та яким властивий менший ступінь приналежності, оскільки їх значення характеризується семами, що є ознаками інших, суміжних семантичних підсистем. До актуального ядра даного ЛСП відносяться такі прикметники: lively, delightful, tranquil, safe, sure, pleased, curious, affectionate, sympathetic, surprising, enjoyable, hopeful, intuitional, respectful, happy, excited.
Семний критерій, який дозволяє розмежувати ядро та периферію й визначити той рівень ієрархії ідентифікаторів, де проходить межа між ними, є непридатним для структуралізації периферії, для визначення ступеня приналежності периферійних систем. Він поступається критерію актуальності, значущості семеми для мовного колективу.
Отже, використання двох конкуруючих критеріїв для розмежування структурних частин ЛСП зумовлене суттєвою відмінністю в системних якостях і функціях ядерної і периферійної зон.
Література:
1.Левицкий В.В. Семасиология / В.В. Левицкий. – Винница: НОВА КНЫГА, 2007. – 512 с.
2.Мусурівська О.В.Емоційно-оціночна лексика англійської мови / О.В. Мусурівська, Д.В. Паранюк // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип.12 (3). Германська філологія: Збірник наук. праць. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – С.46-59.
3.Серебренников Б.А. Общее языкознание. Внутренняя структура языка / Б.А. Серебренников. – М.: Наука, 1972. – 568 с.
4.Шаховский В.И. Что такое лингвистика эмоций [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tverlingua.by.ru/archive/012/3_shakhovsky.pdf
|
|
|
|
Просмотров: 860 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0 | |