Мировое хозяйство и международные экономические отношения - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 24.10.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки
Мировое хозяйство и международные экономические отношения
Поліцентризм розвитку міжнародного валютного ринку
 
Автор: Салмінський Дмитро Володимирович, здобувач наукового ступеню кандидата економічних наук Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ
 
Концепція "багатополярної глобалізації" констатує наявність певного балансу сил між державами. Вона спрямована на досягнення рівноправ'я державних, релігійних, національних, культурних і цивілізаційних форм і цінностей. Проект "Багатополярній глобалізації" передбачає співпрацю не лише країн "Великої вісімки", але і інших країн.
Тенденція до використання декількох конкуруючих національних грошових одиниць як світової валюти виникла як наслідок розвитку поліцентризму у світовій економіці. Об'єктивною його основою є зміна співвідношення сил між світовими економічними і фінансовими центрами.
Виходячи з принципу системного підходу, заснованого на ретроспективному аналізі, виявлено, що уперше тенденція переходу від валютного монополізму до поліцентризму виникла вже після Першої світової війни.
Фунт стерлінгу панував в міжнародних валютних відносинах в XIX ст. У той час Великобританія лідирувала у світовому виробництві, торгівлі, морських перевезеннях вантажів, банківській і страховій діяльності. До Першої світової війни домінував лондонський світовий фінансовий центр. Великобританія раніше інших країн ввела золотомонетний стандарт. У 1913 р. 80% міжнародних розрахунків здійснювалися в траттах, номінованих у фунти стерлінги, 80% з 2600 зарубіжних банківських підрозділів у світі належали британським банкам [1].
Після Першої світової війни в умовах формування нового світового економічного і фінансового центру – США – виникла тенденція переходу від валютного монополізму на основі панування англійської валюти до поліцентризму – на базі зміцнілого долара США і ослаблого фунта стерлінгу. Принцип золотодевізного стандарту, на якому була заснована Генуезька світова валютна система (з 1922 р.), легалізував використання будь-яких національних валют у світовому обороті: статус світової валюти офіційно не був закріплений ні за однією валютою. Долар США і фунт стерлінг оспорювали своє лідерство в процесі ринкової конкуренції.
У результаті Другої світової війни відновилася тенденція до валютного монополізму у формі панування долара. Об'єктивною основою валютного американоцентризму стала зміна співвідношення сил між світовими центрами на користь США за рахунок послаблення позицій Західної Європи і Японії. У 1949 р. США зосередили 54,6% промислового виробництва (без СРСР), 33% експорту товарів і послуг, близько 75% офіційних золотих резервів країн світу. Доля країн Західної Європи у світовому промисловому виробництві знизилася з 38,3% в 1937 р. до 31% в 1949 р., в експорті товарів - з 34,5 до 28%. Їх золоті резерви скоротилися з 9 до 4 млрд. дол. і були в 6 разів менші, ніж у Сполучених Штатів (24,6 млрд. дол.)[3].
При створенні Бреттонвудської валютної системи (у 1944 р.) в статуті Міжнародного валютного фонду за доларом США був закріплений статус резервної валюти.
Оскільки цей статус був присвоєний і фунту стерлінгу, можна вважати, що після Другої світової війни юридично був валютний поліцентризм, заснований на двовалютному стандарті, хоча позиції двох резервних валют були нерівними в умовах послаблення міжнародних позицій фунта стерлінгу.
З кінця 1960-х років стала розвиватися тенденція до валютного поліцентризму на основі формування трьох світових економічних і фінансових центрів -США, Західної Європи (особливо Європейська економічна спільнота) і Японії.
Тенденція до зниження монопольної ролі долара як світової валюти проявилася в умовах кризи Бреттонвудської валютної системи у кінці 1960-х років, а не з початку 2000-х років, як вважають деякі автори [2].
Наступ західноєвропейських валют – особливо марки ФРН, французького франка (ще до вступу євро), а також японської ієни на долар підірвали його монопольні позиції як світової валюти із статусом резервної. Тенденція до валютного поліцентризму знайшла віддзеркалення у валютному кошику СДР - міжнародній валютній одиниці, на якій заснована Ямайська валютна система (з 1976 - 1978 рр.). Зараз до її складу включені долар, євро, фунт стерлінгів і ієна, що отримали статус вільно використовуваних валют.
Принцип системного підходу до вивчення взаємозв'язку основних тенденцій розвитку міжнародних валютних відносин визначає необхідність аналізу валютного поліцентризму в сукупності з тенденцією інтернаціоналізації національних валют, не включених в перелік вільно використовуваних валют.
 
Література:
1.Луцишин З.О. Стратегія економічної інтеграції України в умовах фінансової глобалізації / З.О.Луцишин // Зовнішня торгівля. - 2009.- №3-4.- С. 128-131.
2.Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной. 3-е изд. М.: Финансы и статистика. 2007.- 576 с.
3.Slager A. Internationalization of Banks: Patterns, Strategies and Performance. SUEFR. The European Money and Finance Forum.Vienne. – 2005. – P. 23.
Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (14.11.2013)
Просмотров: 507 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]