Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки |
Мировое хозяйство и международные экономические отношения
Тенденції розвитку валютної глобалізації
Автор: Малащук Дмитро Валерійович, к.е.н., доцент, ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ
Процес глобалізації світової економіки визначає тенденції розвитку валютної глобалізації як вищої міри інтернаціоналізації валютних відносин.
Виходячи з принципу системного підходу до аналізу валютних відносин у взаємозв'язку із змінами в громадському відтворенні, цю тенденцію необхідно розглядати з урахуванням модифікації процесу відтворення в умовах глобалізації світової економіки, яка полягає у відставанні виробничого сектору від бурхливого розвитку фінансового сектору [2]. Це проявляється у випередженні фінансової, у тому числі валютної, глобалізації в порівнянні з глобалізацією у сфері матеріального виробництва. Проте некоректно було б стверджувати, ніби фінансовий капітал "відірвався від своєї основи" [1]. На наш погляд, фінансові, у тому числі валютні, потоки не можуть цілком відірватися від своєї основи – реального капіталу, але посилюється протиріччя між фіктивним і реальним капіталом в структурі світової економіки [3].
Зростання об'єму світової торгівлі товарами, послугами, міжнародного руху капіталу, у тому числі фіктивного, стимулює розвиток валютної глобалізації вшир. При цьому необхідно враховувати зв'язок світових фінансових номінованих в різних валютах потоків із збільшеними потоками не лише фіктивного капіталу, але і реального, хоча доля його в умовах фінансової глобалізації знижується.
Про масштаб валютної глобалізації свідчить зростаючий середньодобовий обсяг операцій на світовому валютному ринку: з 1,4 трлн дол. в 2001 р. до 2,3 трлн дол. в 2009 р., що перевищує обсяг світової торгівлі товарами і послугами (за даними Electronic Broking Services).
При визначенні масштабу валютної глобалізації слід враховувати також обсяг номінованих в різних валютах операцій в інших сегментах світового фінансового ринку. Так, об'єм ринку позабіржових похідних фінансових інструментів досяг в середині 2007 р. 516 трлн дол., а з урахуванням біржових контрактів - 750 - 800 трлн дол., що в 1,3 -1,5 рази перевищило світовий ВВП на початок світової фінансово-економічної кризи [5]. За даними МВФ, об'єм світових валютних резервів зріс з 7 трлн дол. на початку 2008 р. до 9,3 трлн на початку 2011 року.
Валютна глобалізація під впливом наступних чинників розвивається не лише вшир, але і углиб:
• розвиток нового виду міжнародного розподілу праці (названого Ю. В. Шишковим міжнародним розподілом виробничого процесу) змінює вигляд світової економіки [4];
• глобалізація ринку товарів, послуг, трудових ресурсів, капіталів, збільшення глибини і місткості світового фінансового ринку;
• впровадження нових технологій, у тому числі інноваційних, і стандартів міжкраїнного перерозподілу світових фінансових, у тому числі валютних, потоків з використанням електронного банкінгу, Інтернету.
Світова економічна криза піддала новому випробуванню сучасну валютну систему і виявила нездатність забезпечити відносну стабільність фінансових стосунків у світі. Слід зазначити, що платоспроможність більшості держав повністю або частково ґрунтується на валюті, що емітуються ними. Тому як Сполучені Штати, так і інші країни-емітенти світових резервних валют, не бажаючи позбутися такої можливості, всіляко перешкоджають створенню нового світогосподарського устрою у валютно-фінансовій сфері. Проте для ліквідації джерела сучасної економічної кризи потрібні структурні зміни в цій сфері, до того ж на право емітентів світової валюти в середньостроковій перспективі зможуть претендувати як регіони, що швидко розвиваються, так і окремі міжнародні об'єднання. Тому усунення переважання долара США можна здійснити шляхом трансформації нинішньої світової валютної системи і формування нових світових регіональних валют і утворення міжнародних фінансових центрів, які посприяють створенню багатополярного устрою у фінансовій сфері.
Останнім часом ведеться безліч дискусій по різних варіантах реформування світової валютної системи, у тому числі, повернення до золотого стандарту, посилення валютного поліцентризму, розвиток валютної регіоналізації і так далі. Незважаючи на актуальність реформи світової валютної системи, її підготовка досить уповільнена і, по суті, заморожена, тому в сучасних умовах вимагаються спільні зусилля країн по її активізації. Аналіз тенденцій розвитку міжнародних валютних відносин свідчить про їх історичну спадкоємність і модифікацію під впливом нинішніх явищ в умовах глобалізації.
Література:
1.Бузгалин А.В. Анатомия кризиса: пределы рынка и капитала / Бузгалин А.В., Колганов А.Н. // Главная книга о кризисе. – М.:Яуза., 2009. – С.9-46
2.Панфилов В.С. Финансовое и экономическое прогнозирование: методология и практика. / В.С.Панфилов. – М.: МАКС ПРЕСС, 2009. – 472 с.
3.Татаркин А. Об определении сущности процессов глобализации / Татаркин А., Бурьков С. // Мир перемен. – 2005. - № 2. – С.143-157
4.Шишков Ю. Международное разделение производственного процесса меняет облик мировой экономики / Шишков Ю. // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. - № 10. - С. 15-25
5. BIS Quarterly Review. – Bank for International Settlements., June 2010. – 68 р.
|
|
|
|
Просмотров: 479 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 1 | ||
|
||