Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 02.09.2013
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки
Деньги, финансы и кредит
Економічна сутність та роль амортизаційної політики в діяльності підприємств на сучасному етапігосподарювання
 
Автори:
 
Чайковська Вікторія Петрівна, кандидат економічних наук, Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
 
Пустовіт Наталія Іванівна, магістрант, Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
 
На сучасному етапі розвитку економіки зростає значення амортизації як джерела відтворення основних засобів, що зумовлене впливом науково-технічного прогресу, змінами у формуванні структури капіталовкладень, прискоренням морального зносу, переглядом норм амортизаційних відрахувань у бік збільшення, розширенням прав підприємств у використанні нарахованих сум амортизації. Трикутник виробничих відносин включає три основані складові: робоча сила – засоби праці – предмети праці. У цьому трикутнику засобам праці завжди відводиться визначна роль, оскільки вони є втіленням науково-технічного прогресу, характеризують розвиток підприємства і забезпечують отримання переваг над конкурентами.З одного боку, підприємство має можливість збільшувати за рахунок амортизації власний інвестиційний потенціал для оновлення основних засобів, з іншого, зменшувати величину собівартості, добиваючись підвищення рівня прибутковості. Таким чином, для підприємства з'являється проблема вибору оптимальної амортизаційної політики. На сьогодні ця проблема є достатньо актуальною через те, що у державі відсутня цілеспрямована загальна амортизаційна політика, не розроблена концепція відновлення, ефективного накопичення і використання фінансових ресурсів. Як наслідок, на рівні підприємств формуванню системи амортизації надається другорядна роль у вирішенні завдань відтворення основних засобів, оновлення фінансових ресурсів. Така ситуація характерна для багатьох підприємств у різних регіонах України.
Роль амортизації в діяльності підприємства можна звести до наступного:як стаття умовно-змінних та умовно-постійних витрат амортизація входить до складу вартості готової та реалізованої продукції; відповідно до концепції зносу та інвестиційної концепції, амортизація є джерелом коштів для фінансування процесів оновлення основних засобів; у випадку, якщо основні засоби були придбані за кредитні ресурси, амортизація, відповідно до її відшкодувальної функції, є частиною коштів для сплати відсотків та повернення кредитів;відповідно до податкової концепції, амортизація є методом і інструментом для отримання пільг у сплаті податку на прибуток підприємства;як частина грошового потоку, що генерується в процесі операційної діяльності підприємства, амортизація є частиною грошового потоку, а значить, засобом окупності інвестицій в основні засоби;у складі грошового потоку, відповідно до регулюючої та накопичувальної функції, амортизація є частиною прибутку, що генерується основними засоби протягом терміну їх корисного використання [3; 260].
З першого квітня 2011 року набрав чинності ІІІ розділ Податкового кодексу України, який докорінно змінив правила оподаткування прибутку, включаючи і порядок нарахування амортизації основних засобів.За визначенням Податкового кодексу України амортизація –систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання.Податковийкодекс України закладає перехід від групового до пооб'єктного обліку основних засобів, тому і нарахування амортизації буде здійснюватися щомісячно (сума амортизації за розрахунковий квартал відповідає добутку місячної суми амортизаційних відрахувань на три місяці) та пооб'єктно[2].
Поняття «амортизаційна політика підприємства» включає планування, нарахування та використання амортизації. Зміст амортизаційної політики підприємства складає сукупність економічних категорій та важелів, які виявляють свою дію через сутність і функції амортизації. Амортизаційна політика - це управління процесом відтворення основних фондів, направлене на підвищення технічного рівня виробництва, запобігання надмірному зносу активної частини основних фондів, вдосконалення видової, технологічної і вікової структури основних засобів, нарощування основного капіталу і об'єму випуску продукції, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції, максимізацію прибутку і активізацію інвестиційної діяльності підприємства [1;20].
На мікрорівні в результаті здійснення ефективної амортизаційної політики йде процес оновлення активної частини основних виробничих фондів і підвищується технічний рівень виробництва. Все це у свою чергу, створює достатні передумови для зниження собівартості продукції і максимізації прибутку, які є основними напрямами стійкій діяльності підприємства.
Зарубіжні дослідники вважають, що амортизаційна політика повинна носити стимулюючий характер і володіти наступними рисами:сприяти підвищенню норм списання основного капіталу;розвивати прискорену амортизацію;створювати пріоритетні умови для розвитку особливо важливих галузей економіки.
Розробка амортизаційної політики на підприємствах починається з вивчення та врахування основних факторів, що визначають передумови її формування. Такими чинниками є[4;168]:
- принципи амортизаційної політики, встановлені в країні;
- майновий стан підприємства, зокрема, обсяги, склад, вікова структура та рівень спрацювання необоротних активів, які підлягають амортизації;
- темпи інфляції та методи відображення в обліку реальної вартості основних фондів та нематеріальних активів;
- переваги та недоліки дозволених законодавством методів нарахування амортизації;
- реальний термін використання підприємством необоротних активів;
- інвестиційна активність промислових підприємств.
Отже, сучасна амортизаційна політика, як окремих підприємств, так і держави в цілому, є недосконалою та неефективною. Ефективність такої політики залежить від правильності визначення термінів експлуатації окремих активів, а також від вибору підприємством методу нарахування амортизації відповідно до умов його функціонування. Вважаємо, що амортизаційна політика підприємств повинна складатися із сукупності способів та методів управління процесами нарахування й використання амортизаційних відрахувань.З метою поліпшення ситуації у сфері амортизаційної політики необхідно: відновити амортизаційний фонд, який повинен мати цільове призначення –оновлення основних фондів; створити такі умови для підприємств, щоб вони були реально заінтересовані в оновленні основних фондів за рахунок коштів власних амортизаційних фондів; встановлювати норми амортизаційних відрахувань, виходячи з оптимальних строків корисного використання об'єктів основних фондів.
 
Література:
1.Ліпшей Н. Порівняння наукових поглядів на економічну сутність амортизаційної політики / Н. Ліпшей// Роль інновацій у підвищенні наявного потенціалу країни. — Т., 2011. — Ч. 2. — С. 20–22.
2.Податковий кодекс України № 2755-VI вiд 02.12.2010 // Голос України, 2010. - № 229-230. – С. 4-62.
3.Стрибуль О.В. Роль амортизаційноїполітики в інвестиційномупроцесі/ О.В. Стрибуль// Науковийвісник. — К., 2011. — Вип. 10. — С. 258–263.
4.Яшан Ю.В. Впливамортизаційноїполітикидержави на відтворенняосновнихфондівпідприємства/ Ю.В. Яшан// Науковіпраці. — Кіровоград, 2010. — Вип. 18, ч. 1. — С.165–170.
Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (23.07.2013)
Просмотров: 27 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]