Теория и история социологии - Социологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Социологические науки

Теория и история социологии
Теорія « соціальної дії» М. Вебера
 
Автор: Губа Олена Павлівна, студентка, Національний авіаційний університет, м. Київ
 
Дія соціальна - форма або спосіб розв'язання соціальних проблем і суперечностей, в основу яких покладено зіткнення інтересів і потреб основних соціальних сил певного суспільства. У широкому розумінні до соціальної дії. належить будь-яка акція, вчинена соціальним суб'єктом для забезпечення своїх інтересів і потреб у певній соціо-культурній ситуації. В соціологічній літературі поширено вузьке тлумачення соціальної дії як поведінки суб'єкта, що діє орієнтовано на дію інших суб'єктів і взаємодіє з ними. Саме такого розуміння соціальної дії дотримується фундатор впливової в соціології теорії соціальної дії М. Вебер. За Вебером,соціальна дія передбачає дві необхідні ознаки: 1) суб'єктивну мотивацію суб'єкта, що діє (індивіда, групи, організації), та 2) орієнтацію на минулу, теперішню або очікувану в майбутньому поведінку інших суб'єктів, що діють. У вузькому розумінні соціальної дії наголос робиться на її інтеракційному аспекті, який для певних випадків справді має конституююче значення. Соціальна дія є складним структурним процесом, у якому виокремлюються різноманітні його аспекти й фази: суб'єкти, що діють, власне дія, її джерела, орієнтація, умови та результати. Важливе значення для соціальної дії має ціннісно-нормативна структура суспільства, яка виступає як регулятивний комплекс, що скеровує й координує її орієнтацію і перебіг за певних умов.
Соціальні дії розрізняють за ступенем внеску у відтворення й розвиток суспільних відносин (репродуктивні, креативні, деструктивні); залежно від проблем, що розв'язуються (політичні, економічні, екологічні та ін.); за типом суб'єктів, що діють (масові, колективні, індивідуальні); за способом здійснення (реформаторські, революційні); за ступенем раціональності (афективні, традиційні, раціональні); за типом орієнтації (інструментальні, комунікативні); за ступенем мотивації (глибоко вмотивовані, свідомо сплановані, спонтанні) тощо.
Соціальна дія є одним з найпростіших елементів соціальної системи, одиницею соціологічного аналізу. Поняття «дія», «соціальна дія» уперше запровадив і обґрунтував М. Вебер. Дія, за Вебером, — людська поведінка, якій суб'єкт надає певного сенсу (мотивації). Соціальною дією вчений назвав дію, яка за своїм сенсом, що вкладає в неї діючий індивід чи група, орієнтована на відповідну поведінку інших співучасників взаємодії, тобто на певні очікування.
У реальному житті, за М. Вебером, наявні різні типи соціальних дій: цілераціональні, орієнтовані на очікування певної поведінки інших людей і стану об'єктів зовнішнього світу, побудовані на свідомому виборі засобів досягнення усвідомлених цілей з визначенням усіх можливих побічних наслідків власної поведінки. Вони характеризуються досконалим розумінням, чого саме хоче людина, якими засобами буде цього досягати, які можуть бути наслідки; ціннісно-раціональні, пов'язані з вірою в етичну, естетичну, релігійну чи якусь іншу самодостатню цінність (гідність, добро, обов'язок, честь) певної поведінки незалежно від її успіху; традиційні, що базуються на звичках людей, а не на сенсі, і відбуваються за давно засвоєним взірцем. Зазвичай цілеспрямовані дії створюють найбільше шансів для ефективного розв'язання проблем. Проте ймовірність реалізації того чи того типу мотивації соціальної дії залежить як від особливостей індивіда, його культури, освіти, інтелектуальних можливостей, так і від типу суспільства, соціокультурного середовища, масовості поширення певних видів мотивацій. Мотиви стимулюють одні дії та стримують інші. Кожній своїй дії людина надає певного сенсу, мотиву. Який сенс людина бачить, на які цінності орієнтується, такий світ вона творить.
У кожному суспільстві домінує один із цих кількох різновидів дій, він і
визначає відносини панування, підпорядкування, а також характер самого
суспільства. Домінування традиційних і афективних дій формує традиційне
суспільство, цілеспрямованих і ціннісно-раціональних — індустріальне.
На мою думку окремі соціальні дії є ланками системи, яка називається взаємодіями. У них кожна соціальна дія зумовлена попередніми і зумовлює наступну дію кожного з індивіда. Людина, спілкуючись з друзями, родиною, колегами, знайомими і незнайомими людьми, стає суб'єктом соціальних взаємодій, тим самим виконуючи соціальну дію.
Вебер вважає, що людина є свідомою істотою, з ним можна цілком погодитися, адже кожен індивід прагне до своєї певної соціальної дії, що за своїм сенсом посідає важливе місце в житті кожного індивіда.
Взагалі М.Вебер називає соціологію наукою, що прагне зрозуміти «соціальну дію» і таким чином без узагальнень пояснити її процес та дію. У наш час кожен індивід виконує «свою» певну соціальну дію, він виконує ряд соціальних функцій, спілкується, взаємодіє  з оточуючими суб’єктами нашого соціуму, тим самим навіть не помічаючи цю так звану «соціальну дію».
На думку вченого невід'ємним моментом соціальної дії є  «орієнтація діючої особи на іншого індивіда чи на навколишніх інших індивідів». З цією думкою можна цілком погодитися, адже без «соціальної дії» люди перестануть взаємодіяти.
Можна вважати, що наявність суб'єктивного змісту й орієнтація на інших — дві необхідні ознаки "соціальної дії", без яких вона перестане існувати.
 
Література:
1.Головаха Є. І., Паніна Н. В. Тенденції розвитку українського суспільства (1994—1998 рр.)- Соціологічні показники. — К., 1998.
2.Давыдов Ю. К. История теоретической социологии. Введение // Со-цис — 1993.—№5.
3.Комаров М. С. Размышление о предмете и перспективах социологии // Социс.— 1991. — № 11.
4.Радугин А. А., Радугин К. А. Социология: Курс лекций. — М, 1995.
5.Социология: наука об обществе. — Харьков, 1996.
6. Фролов С. С. Социология. — М., 1997.
Категория: Социологические науки | Добавил: Administrator (16.10.2012)
Просмотров: 922 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Дослідження Вебера є знаковими. Адже вони дуже чітко пояснюють соціальну дію людини. Стверджуючи,  що для відповідної поведінки, людській особистості повинен мотив. Абсолютно, згодна, що цей мотив у кожного свій .

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]