Специальная и отраслевая социология - Социологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Социологические науки

Специальная и отраслевая социология
Особливості визначень  інституту сім`ї в роботах соціологів різних часів та їх вплив на формування  сучасного поняття «багатопоколінна сім`я»
 
Автор: Лузан Глєб Сергійович, аспірант, Національний Педагогічний Університет ім. М. П. Драгоманова
 
Сім`я – є основним видом соціальної групи суспільства, у якій народжується, формується та найбільшу частину часу знаходиться людина. Сім'я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов'язане із сім'єю - своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім'ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві.
Вивчення та дослідження сім`ї в соціології має давню історію. Багато науковців давали свої поняття що таке сім`я. Треба зазначити, що сім'я аналі- зується в руслі двох основних підходів: функционалізму і теорії конфліктів. Перший підхід пов'язаний з вивченням функцій сім'ї або соціальних потреб, яким вона служить. Конфліктологичний підхід пов'язаний з розглядом розподілу влади усередині сім`ї, яка заснована на економічній перевазі одного з її членів. Іншими словами, сім'я досліджується як соціальний інститут і як група. Наприклад, британський соціолог Е. Гідденс визначає шлюб, та як його слідство, сім`ю як соціальне визнаний і схвалений союз двох дорослих індивідів чоловічої й жіночої статі [1,362]. Таким чином, за його визначенням сім`я є соціальним інститутом, через який суспільство впорядковує й санкціонує статеве життя чоловіків і жінок, встановлює їхні подружні та батьківські права й обов'язки. Від поняття "шлюб” поняття "сім`я” як соціальний інститут відрізняється тим, що сім'я є складнішим поняттям, ніж шлюб, адже поєднує в собі риси соціального інституту і малої соціальної групи. Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємини між чоловіком і дружиною, батьками й дітьми тощо. Кожну конкретну сім'ю можна розглядати як засновану на шлюбі або кровній родинності малу соціальну групу, члени якої поєднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою тощо.
Отже ми бачимо, що сім'я це не тільки об'єднання людей на основі шлюбу, але й об`єднання на основі кровної спорідненості, усиновленні, пов'язаннні спільністю побуту, взаємної відповідальності, піклуванні і допомоги. Отже, сім'ю можна розглядати, по-перше, як історично конкретну систему взаємин між чоловіком і дружиною, між батьками й дітьми і, по-друге, як малу соціальну групу, члени якої поєднані шлюбними, родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю та соціальною необхідністю, обумовленою потребою суспільства у фізичному й духовному відтворенні населення. Судячи з цього ми можемо розглядати сім`ю не тільки як союз, заснований на шлюбі, але й такий союз, який може включати в себе не тільки подружню пару, але й батьків, прабатьків одного чи обох партнерів, або інших родичів. Але цей тип родини вже має зовсім інше визначення – багатопоколінна або розширена родина. Що тут мається на увазі? Як зазначає провідний фахівець у галузі багатопоколінних сімей  Вдовіна «Багатопоколінна родина -  це родина, яка включає в себе не тільки батьків, дітей, прабатьків та (або) інших родичів, це союз з родичів, який утворює зовсім новий інститут взаємовідносин та виховань, підтримуючи традиції старого інститута» [2, 215]. І з цим важко не погодитися, адже функції інституту звичайної нуклеарної сім`ї і функції багатопоколінної родини дещо відрізняються. І дослідження цих функцій є метою нашої роботи. Перш за все треба почати з визначень нуклеарної (звичайної) та багатопоколінної родини. Як вже зазначалось, серед доробків вчених разних часів, існує дуже багато визначень сім`ї. Задля більш поглибленого дослідження, звернемося до деяких із них.
Томпсон Дж.Л. та Прістлі Дж., найвідоміші учені університета в Оксфорді (Великобританія), в своїй книзі «Соціологія: ввідний курс», перекладеною на десятки мов і такою, що користується успіхом у всьому світі, визначають сім'ю як «групу, що складається з людей, які зв'язані один з одним або кровною спорідненістю, або ос- новнимі, інтимними, сексуальними стосунками. Сім'я часто заснована на браку і, як правило, володіє великою постійністю, чим інші типи устроїв і суспільних стосунків» [3, 161].
Необхідно пригадати визначення, які дають, можна сказати, класики радянської і російської соціології сім'ї. Білоруський юрист і соціолог Н.Г.Юркевіч в 1970 році в своїй книзі «Радянська сім'я», що отримала визнання з боку всіх соціологів сім'ї СРСР, трактує сім'ю як множинність тривалих стосунків, пов'язаних із задоволенням біологічних і соціальних потреб індивідів, в основі яких лежать подружні стосунки [4, 76].
Ведучий фаміліст радянського періоду А.Г.Харчев в 1979 році визначає сім'ю як «історично-конкретну систему взаїмовідносин між подружжям, між батьками і дітьми, як малу соціальную групу, члени якої зв'язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю і як соціальну необхідність в якій обумовлена потреба суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення». А.Г.Харчев писав про співвідношення сім'ї та браку і про необхідність їх зв'язків: «Те, що сім'я включає хоч би одну шлюбну пару, яка служить "ядром” родинної групи, не може викликати сумнівів» [5, 36].
Антонов А.І. і Медков В.М., відомі російські фамілісти, в 1996 році пишуть: «сім'я – це заснована на єдиній загальнородинній діяльності спільність   людей,   зв'язаних путами – батьківства - спорідненості, і що тим самим здійснює відтворення населення, спадкоємність родинних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї». [6, 66]  І далі. «Лише наявність триєдиного відношення шлюбності – батьківства - спорідненості дозволяє говорити про конструюванні сім'ї, як такої, в її строгій формі».
Таке саме визначення повторюєтся в підручнику «Соціологія сім'ї», виданому в Москві в 2005 році під редакцією А.І.Антонова. [7, 44-45]   Домінування інстітуціональних характеристик сім'ї в цьому визначенні очевидно. Тобто, сім'я – це не тільки подружня пара та (або) їх діти, а спільність людей, що задовольняє суспільну потребу у відтворенні населення. Основне призначення сім'ї – прокреація, народження дітей і їх соціалізація.
Російські соціологи В.І.Добреньков і А.І.Кравченко в 2000 році у фундаментальній праці по соціології пишуть, що «сім'я – це гарантований інстітуционалізірованноє засіб поповнення населення новими поколіннями. Сім'я – це засноване на браку або кровній спорідненості мала група, члени якої зв'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною і правовою відповідальністю». [8, 288-290]
У цьому визначенні соціальне призначення сім'ї сведено лише до відтворення населення, але є вказівка і на потребу індивідів в груповій взаємодії.
Так, наприклад, Білоруський вчений Бабосов Є.М. в навчальному посібнику для студентів пише: «Сім'я – це соціальна система відтворення людини, заснована на кровній спорідненості, браку або і об'єдннанні людей,  спільністю побуту та взаємною відповідальністю». [9, 211] І далі. «Сім'я – це групова взаємодія усередині малої соціальної спільності, члени якої зв'язані єдністю побуту, взаємною допомогою і моральною відповідальністю. А шлюб – це певне правове відношення що породжує права і обов'язки тих, що вступили в шлюбний союз чоловіка і жінки по відношенню один до одного і до дітей».
У навчальному посібнику для російських Вузів «Соціологія сім'ї» Зрітневой Е.І. міститься таке визначення: «Сім'єю в соціології називають соціальне об'єднання, члени якого зв'язані спільністью побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою, тобто сім'ю складають люди і їх взаємини. Основні призаки сім'ї: шлюбні або кровноспоріднені стосунки і зв'язки між її членами; спільне мешкання; загальний родинний бюджет» [10, 7]. Тобто, автор не прив'язується тільки до шлюбного зв`язку між партнерами.
Наприклад, в книзі Черняк Е.М., яка визначена як навчальний посібник по соціології сім'ї, немає загального визначення сім'ї. Є лише вказівка на те, що це «структуро - відтворювальна система суспільного життя» [11, 186].
Розгорнуте визначення знаходимо в роботі Кочеткової С.В. Автор пише: «Социальний інститут сім'ї характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємини між подружжям, батьками, дітьми, іншими родичами. Як первинна мала група вона заснована на шлюбі або кровній спорідненості, члени якої зв'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою» [12, 57].
Дослідник з Петербурга М.В. Рабжаєва в статті «Історіко-соціальній аналіз сімейної політики» пише про те, що сім`я – найважливіша життєва мета, що сім'я – основний інститут трансляції соціальних цінностей від покоління до покоління, і що сім'я – єдино легітимна соціальна норма організації сексуальних практик і відтворення, природне і основне вічко суспільства [13, 98].
Таким чином, враховуючи усі  вищесказані визначення, можемо заначити, що сім'я як соціально-правовий інститут може бути не тільки заснований на шлюбі союз, який може включати в себе лише подружню пару, але й союз, заснований на кровоспорідненому зв'язку, який, в свою чергу, може влючати в себе батьків, прабатьків, інших родичів одного чи обох партнерів, які беруть участь у спільному побуті та вихованні дітей такої родини. Тобто нуклеарна і багатопоколінна родини мають, так би мовити, рівні права на існування як повноцінна сім`я, і рівні права зватися «родиною». Але, незважаючи на це, багатопоколінна і нуклеарна сім`я - досить різні поняття. Чому? Тому що перш за все вони включають в себе досить різні особистості та функції. Розглянемо та порівняємо їх, враховуючи  усі визначені вище ствердження. Якщо функції звичайної нуклеарної родини можуть включати в себе перш за все народження дітей та їх виховання, то функції багатопоколінної родини можуть включати в себе наприклад і піклування про похилих членів такої родини, і зміну сімейних ролей між членами родини, і підтримання власних традицій у такій родині, тощо. Тож, у науковому сенсі, тут ми бачимо абсолютно інший тип родини, який має свої особливості згідно зі своїми функціями і має власне визначення. Необхідно, мабуть, погодитися з тим, що наукове (соціологічне) і практичне розуміння сім'ї не має бути антагоністічним. При науковому визначенні сім'ї необхідно враховувати реальність, різноманітність родинних форм, трансформацію родинної суті, специфіку її правового регулювання. Тож, ми бачимо, що сьогодні існують різні родинні моделі, які можуть бути засновані не тільки на шлюбі або на батьківстві, але й на спорідненості, і само поняття сім`ї може включати в себе не тільки подружню пару та (або) їх дітей, але й батьків, прабатьків чи інших родичів, які й утворюють такий тип родини як розширений або багатопоколінний.
 
Література:
1.Гидденс Э. Социология. М., 1999, с.362
2.Вдовина М.В. Межпоколенные конфликты и социальное явление отказа детей от родителей // Гуманитарные науки: в поиске нового: Материалы науч. конф. «XXX Огаревские чтения» (Саранск, Морд. гос. ун-т, 3-7 дек. 2001 г.). Саранск: НИИ регионологии, 2001. С. 215-222 (0,5 п.л.).
3.Томпсон Дж.Л. и Пристли Дж. Социология. М., 1998, с. 161
4.  Юркевич Н.Г. Советская семья: функции и условия стабильности, БГУ
5.Харчев А.Г., Мацковский М.С. Современная семья и ее проблемы. М., «Статистика», 1978, с.36
6.Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М., 1996, с.66
7.Антонов А.И., Социология семьи. М., 2005, с. 44-45
8.Добреньков В.И., Кравченко А.И. Социология. Т.3 Социальные институты и процессы. М., с. 288-290
9.Бабосов Е.М. Прикладная социология. Учебное пособие. Минск, ТетраСистемс, 2001, с. 211
10.  Зритнева Е.И. Социология семьи. М., Владос, 2006, с.7
11.  Черняк Е.М. Социология семьи. «Дашков и Ко», М., 2006, с.186
12.  Кочеткова, С.В. Опыт анализа насилия в семье / С.В. Кочеткова // Социологические исследования. –1999. –№ 12
13.  Рабжаєва М.В. Історіко-соціальній аналіз сімейної політики. Спб., 2005, с.98
Категория: Социологические науки | Добавил: Иван155 (17.02.2013)
Просмотров: 954 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 2
2  
Пока читала статью и различные интерпретации семьи, то на языке крутился вопрос: можно ли гражданский брак назвать семьей? Ведь соблюдены определенные регалии, которые характерны для семьи: совместное проживание, воспитание детей, наверное, и с родственниками мужчина и женщина общаются. Интересно, как относятся психологи к гражданскому браку? К какой категории относят эти отношения?

1  
Визначення терміну "сім'я" дає можливість чітко та більш ґрунтовно визначити влив родини на формування цілісної та високоморальної особистості. Адже, розкриття поняття несе за собою і вивчення структури суспільства дає можливість впливати на його розвиток, ментальність та цілість. Автор, дуже точно і грамотно узагальнює наукові праці з даної тематики, створюючи яскраву характеристику основних понять.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]