Методология и методы социологических исследований - Социологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Социологические науки

Методология и методы социологических исследований

Метод  спостереження та його використання  в соціальній роботі

 

Автор: Гарнага Ліна Анатоліївна, студентка,Національний авіаційний університет, м. Київ

 

Соціологічні методи виокремлюються як соціологічні засади соціальної роботи; педагогічні — як соціально-педагогічна основа діяльності соціальних служб; психологічні — як психологічне забезпечення соціальної роботи. Особливо широко використовується соціологічний метод спостереження.

Під спостереженням в соціології розуміють пряму реєстрацію фактів очевидцем. Соціологічне спостереження, оскільки воно пов'язане із прямим безпосереднім сприйняттям подій, а тож і участі у ньому, має багато спільного із тим, як людина в повсякденному житті сприймає, аналізує, пояснює, запам'ятовує й узагальнює події, характеристики, очевидцем котрих вона була. Соціологічне спостереження як метод збору наукової інформації  в соціальній роботі- це завжди спрямоване, систематичне, безпосереднє простеження значущих  явищ, процесів, подій. Воно слугує певним пізнавальним цілям. Спостереження дозволяє широко, багатомірно охопити події, здійснюється одночасно із розвитком досліджуваних подій, явищ та процесів. Саме при ньому відкривається можливість безпосередньо сприймати поведінку людей в конкретних умовах і в реальному часі. На відміну від звичайного, наукове спостереження характеризується тим, що воно:

- підпорядковане чіткій дослідницькій меті і чітко сформульованим задумам;

- спостереження проводиться за обдуманою заздалегідь процедурою;

- всі дані спостереження фіксуються в протоколах або щоденниках за визначеною схемою;

-  інформація, отримана шляхом спостереження, має бути піддана контролю на обґрунтованість і стійкість.

Структуризоване спостереження відповідає високому ступеню стандартизації, а для фіксації результатів використовуються спеціальні бланки та документи, досягається точність інформації. Його застосовують за наявності достатньої інформації про об'єкт дослідження. На протилежність йому неструктуралізоване спостереження є менш формалізованим. При його проведенні відсутній чіткий план дій спостерігача, застосовують його переважно у розвідувальних пошукових дослідженнях.

Включеним спостереженням називається такий його різновид, коли соціальний працівник безпосередньо включений в досліджуваний соціальний процес, контактує, діє разом із досліджуваними. Дослідник імітує входження в соціальне середовище, адаптується в ньому, аналізує події ніби зсередини. Характер "включеності" дослідника може бути різним: в одних випадках він зберігає інкогніто, в інших спостерігач не приховує своєї мети, ролі, функції. Повністю включене спостереження дозволяє розглядати досліджуване явище ніби зсередини, очима очевидців.

У простому спостереженні спостерігач реєструє події, знаходячись "на стороні".

Польовим називається спостереження, коли воно проходить в умовах для спостереження (місцях та приміщеннях для зборів, засідань, мітингів). Коли ж завдання полягає у розробці та експериментальній перевірці нової методики, принципів та підходів пізнання, застосовують лабораторну форму спостереження.

Соціальні працівники часто використовують систематичні спостереження, які проводять регулярно протягом певного періоду. Серед несистематичних спостережень виділяють такі, з якими спостерігачеві доводиться мати справу як із заздалегідь незапланованими явищами.

Якщо основна мета спостереження – діагностика ситуацій, то втручання соціального працівника в хід подій спотворить реальну картину, будуть отримані ненадійні дані. Якщо ж мета дослідження - практично-прикладна і полягає головним чином у прийнятті управлінських та організаторських рішень - активне втручання не тільки можливе, а й корисне. Саме таким цілям служить стимулююче включене спостереження.

При цьому спостерігаються ситуації, коли учасник подій, що вивчаються, ніби провокує нестандартні ситуації і досліджує реакції об'єкта.

Надійність (обґрунтованість, стійкість) даних підвищуватиметься, якщо соціальний працівник виконуватиме такі правила та вимоги:

- максимально детально класифікувати елементи подій, які підлягають спостереженню;

- якщо основне спостереження здійснюється кількома особами, вони зіставляють свої враження і оцінки, розуміння подій, тим самим підвищується стійкість даних спостережень;

- один і той же об'єкт слід спостерігати в різних ситуаціях, що дозволяє побачити його з різних боків;

- важливо стежити за тим, щоб описи подій не сплутували з їх власною інтерпретацією.

Оцінюючи інших, спостерігачі схильні судити про людей, дії за своїми власними рисами характеру. Тобто, особисті риси спостерігача  певною мірою можуть вплинути на враження (через призму особистого "я"), оцінку спостережуваних явищ - цього не слід забувати.

У цілому метод спостереження - як метод збору даних - або наводить на гіпотези і служить трампліном для використання більш складних методик, або застосовується на заключній стадії масових досліджень для уточнення й інтерпретації основних висновків.

 

Література:

1. Герасимчук А. Соціологія: Навчальний посібник/ Андрій Гера-симчук, Юрій Палеха, Оксана Шиян,; Ред. В.Я. Пипченко, Н.М. Труш. -3-є вид., вип. й доп.. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2003. -245 с.

2.Лукашевич М. Соціологія : Базовий курс: Навчальний посібник/ Микола Лукашевич, Микола Туленков,; . -К.: Каравела, 2005. -310 с.

3. Попова І. Соціологія: Пропедевтичний курс : Підручник для студ. вузів/ Ірина Попова,; Пер. з рос. В.П.Недашківський. -2-е вид.. -К.: Тандем, 1998. -270 с.

4.Соціологія: Короткий енциклопедичний словник/ Під заг. ред. В.І.Воловича. -К.: Укр.Центр духовн.культури, 1998. -727 с.

5.Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований. – М., 1969.

6. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Методология и методика социологического исследования. М.: Академический Проект; Альма Матер, 2009, 537 с.

Категория: Социологические науки | Добавил: Administrator (16.10.2012)
Просмотров: 859 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 2
2  
Без сумніву, метод спостереження, не зважаючи на свою простоту є надійним у соціологічних та психологічних науках. Адже, дає можливість дуже чітко охарактеризувати поведінку особистості чи предмет і явище. Хоча, звичайно, слід враховувати суб'єктивізм методу. Згодна, з автором, що має використовуватися першим у дослідженні.

1  
Познавательная статья. И действительно наблюдение бывает разным и без него не обойтись при любом сборе данных. Иногда просто этим не обойтись и приходиться пользоваться более сложными методами. Но на последней стадии, когда уже нужно обрабатывать всю существующую информацию для отчета - без наблюдения опять таки не обойтись. Статья хорошая, все четко без воды. Стоит прочитать многим.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]