Специальная психология - Психологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки

Специальная психология
Тематика текстів соціальної мережі як засіб дослідження суб’єктивної картини світу молоді
 
Автор: Іванків І. І., магістрант, ПНУ ім. В. Стефаника філософського факультету, спеціальність «Психологія»
 
Дана стаття присвячена теоретичному та емпіричному аналізу тематики текстів соціальної мережі як відображення суб’єктивної картини світу сучасної молоді. У статі представлений теоретичний аналіз категорії «суб’єктивна картина світу» та поняття «соціальна мережа» як нова сфера реальності сучасної молоді. Висвітлено результати емпіричного дослідження тематики текстів, а також виявлено особливості систем ціннісних орієнтацій молоді.
Ключові слова: картина світу, соціальна мережа, суб’єктивна картина світу особистості, користувач, соціальна мережа «Вконтакті».
Постановка проблеми. Сьогодні сучасна людина перебуває в епіцентрі стрімких змін та розвитку гіпертекстових технологій навколишнього середовища. Вона бере безпосередню участь у цих процесах і виступає основним користувачем нових досягнень. Розвиток та всепоглинаючий вплив Інтернет-середовища і соціальних мереж захопив людину, а відтак створив новий простір відносин та реальності нашого буття. Саме ця змінна сьогодення спонукає до дослідження явища «соціальних мереж», які за своєю структурою нагадують суспільство, що вміщує певні картини світу, які користувач конструює самостійно. І звідси виникає потреба дослідження соціальних мереж  як відображення суб’єктивної картини світу особистості.
Поняття «картина світу» належить до наукових, фундаментальних. Картина світу виражає найсуттєвіші характеристики людини, її буття. Картина світу як глобальний образ постійно формується в процесі контактування людини з навколишнім середовищем та іншими членами соціуму. Картина світу об’єктивується у мові, образотворчому мистецтві, музиці, ритуалах, різноманітних соціокультурних стереотипах поведінки людей.
В окремих наукових працях поняття «образ світу», «схема реальності», «когнітивна карта», «етнічна картина», «символи світобудови», «життєвий світ», використовуються як аналоги «суб’єктивної картини світу». Слід відмітити, що зазначені поняття мають низку спільних рис, але їх не можна повністю ототожнювати. Останнім часом поняття «картина світу» стає предметом наукових досліджень багатьох галузей наукового знання. Його використовують історики, етнографи, соціологи, філологи, політологи, психологи тощо.
Мета статті полягає у теоретичному аналізі даного питання та емпіричному дослідженні тематики текстів соціальної мережі як відображення суб’єктивної картини світу молоді, а також особливості ціннісних орієнтацій.
Аналізуючи поняття «картина світу», ми опиралися на дослідження змісту цієї категорії (М. Хайдеггер, К. Юнг, К. Ясперс, Р. Редфилд та ін.), особистісних особливостей картини світу (В. Абраменко, Ф. Василюк, С. Максименко, Т. Титаренко, І. Калінаускас, С. Корольов та ін.).
Як зазначав М. Планк, поняття картини світу стали використовувати, боячись ілюзії ототожнення теоретичного об'єкта й реальності [4]. Очевидно, що осягнути всю об’єктивну дійсність в цілому людиною неможливо. Тому, за допомогою процесів генералізації, невключення та викривлення людина моделює свою власну реальність – картину світу[6]. Надалі взаємодія із навколишнім світом відбувається через модель, яку побудовала людина.
М. Хайдеггер у праці «Час картини світу» висловив своє розуміння понять «світ» та «картина». Світ, на думку вченого, який є позначенням суттєвого, не обмежується природою, космосом чи історією. Він стає картиною там, де є суттєве – те, на що особистість налаштована. Картина світу – це «не картина, яка відображає світ, а світ, який розуміється як картина» [9; с. 45].
В. Абраменкова вказує на те, що картина світу дитини є синкретичним предметно-почуттєвим утворенням, що виступає не як пасивно-«відображаюче», але як активно конструююче «начало». Воно містить у собі уявлення про природу, світ, про фізичний пристрій предметів і природних об'єктів, про систему соціально-ієрархічних відносин з дорослими й однолітками, про норми й цінності, на які орієнтуються люди, а також про саму себе й своє місце у світі [1].
Згідно Н. Королеві, «картина світу особистості являє собою складну, багатовимірну суб’єктивну модель життєвого світу як сукупності важливих для особистості об’єктів та явищ»[5, с.16]. Картини світу будуються на основі інваріантних смислів, які обумовлені індивідуальним досвідом особистості.
Картина світу суб'єкта у звичному розумінні – це динамічна сукупність індивідуально значимого предметного змісту (К. Ясперс), яким володіє конкретна людина на певному відрізку життя, і яке буде визначати якусь внутрішню логіку побудови ним своєї поведінки й власного життя (Р. Редфилд, С. В. Лур'є й ін.) [7, с.142 ]. У процесі осмислення, інтерпретації навколишньої дійсності та активної духовної діяльності людина вибудовує суб’єктивну, тобто індивідуальну картину світу – «суб’єктивний образ об’єктивної реальності»[2], який допомагає їй орієнтуватись у навколишньому світі.
Таким чином, суб’єктивна картина світу – це особистісний конструкт, який людина активно вибудовує протягом усього свого індивідуального розвитку, включаючи зовнішній предметний світ та власні внутрішні переживання.
У нашому дослідженні суб’єктивна картина світу трактується як сукупність текстів, яку продукує особистість при взаємодії із зовнішнім середовищем, описуючи таким чином світ свого існування. А соціальна мережа виступає новим, доступним засобом дослідження, яка включає різноманітні тексти користувачів, а відтак є відображенням суб’єктивної картини світу людини.
У сучасній науковій літературі, соціальна мережа визначається як віртуальне об’єднання людей, в якому відбувається обмін певною інформацією, що і є характеристикою самого поняття «Інтернет». Соціальна мережа (Інтернет) — інтерактивний сайт, який являє собою автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, які об'єднанні спільними інтересами. Її учасники реальні і пов'язані один з одним тими чи іншими відносинами — від випадкових знайомств до тісних родинних і дружніх зв'язків. Іншими словами, є віртуальним клубом за інтересами [8].
З психологічної точки зору соціальну мережу ми розглядаємо як особливий вид соціальної комунікації, спрямованої на взаємодію користувачів Інтернету, з метою задоволення потреб у спілкуванні, знайомствах, передачі та сприйнятті інформації в будь-який час, незважаючи на відстань [3]. На сьогоднішній день оригінальних українських соціальних мереж дуже мало тому, що великі російські проекти «Вконтакте.ru» і «Одноклассники.ru» вже вирішили базові потреби в соціалізації для українських користувачів.
Користувач — особа або організація, яка використовує діючу систему для виконання конкретної функції. Більшість користувачів є студентами.  Користувач, Відвідувач, User, Visitor — відвідувач веб-сайту чи іншого веб-ресурсу [8]. Об’єктом нашого вивчення та дослідження виступає соціальна мережа «Вконтакті». «Вконтакті.ру» — соціальна мережа, російский аналог сервісу «Facebook». Сайт спочатку позиціонує себе як соціальна мережа для студентів і випускників російських вищих навчальних закладів, пізніше – як  універсальний спосіб зв'язку для всіх соціальних груп і вікових періодів. Інтернет ресурс №1 в Україні, найбільш відвідувана соціальна мережа в Україні.
У соціальній мережі «Вконтакті» представленні різні розділи, за допомогою яких користувач реалізує свої дії. Кожен розділ позначається через слово «мої», таким чином вони підкреслюють конфіденційність сайту, а також формують певну думку про почуття власності та почуття контролю над своїм профілем (профіль – це сторінка користувача в цілому)  на цьому сайті і, можливо, тим і «прив’язують» цікавість користувачів до даної соціальної мережі. Дані розділи знаходяться у зручному використані і кожен місяць оновлюються, спрощуючи дії у цій мережі.
Виходячи із вище зазначеного теоретичного аналізу, суб’єктивна картина світу людини та користування соціальними мережами у поєднанні створює свою психологічну реальність у Інтернеті у формі профайлу, або власної сторінки. Це поєднання можна розглядати як стандартизовану модель відображення психологічної реальності суб’єкта, тобто користувача і носія суб’єктивної картини світу. Використовуючи свою власну сторінку людина творить власну модель, образ існування у об’єктивному світі.
Власна сторінка включає у себе загальні дані про користувача, особисті дані, події, вподобання, захоплення, життєві позиції, можливість висловлювати свою думку тощо. Виконує найрізноманітніші функції: зберігання інформації, її пересилання, різного роду розваги (ігри, відео- та аудіо- матеріали), демонстрацію власних досягнень, подорожей у вигляді фотозвітів, і, найважливіше, заміняє міжособистісні контакти на віртуальні, виключаючи будь-які людські затрати. Загалом, перебування у соціальній мережі та її використання носить релаксаційну функцію, дає змогу людині відчути комфорт і захищеність, або відчути себе іншим, так би мовити «кращим» ніж у реальності.
Відповідно до нашого емпіричного дослідження у соціальних мережах,  використовувалися опитування, які проводились на основі соціальної мережі «Вконтакті». Дане опитування спрямоване на виявлення тематики текстів у соціальній мережі, в якому взяло участь 134 користувача. За результатами опитування актуальними темами виявлено: новини – 13,4% (18 користувачів); навколишнє середовище – 6% (8 користувачів); кохання – 9,7% (13 користувачів); цитати різного змісту (про життєдіяльність людини, творчість, літературні   вислови тощо) – 32,8% (44 користувачі); мода – 5,2% (7 користувачів); спорт – 7,5% (10 користувачів); усе вище перелічене – 19,4%( 26 користувачів); особистий варіант відповіді користувача – 6% ( 8 користувачів).
З вище зазначених відповідей, більшості користувачам імпонують цитати різного змісту – це переважно думки визначних письменників, філософів, знаменитостей, також можуть бути оригінальні висловлювання із власного життя користувачів. Найчастіше користувачі відображають думки про оточуюче життя, висміювання усіх сфер нашої діяльності починаючи від політики та закінчуючи різними історіям із власного життя. Таким чином, користувач оцінює та аналізує своє існування із іншими, розуміє, що він не один такий, існують ще такі ситуації, ділиться з іншими новою інформацією, передаючи в такий спосіб індивідуальний досвід. Великий відсоток респондентів обирали відповідь «усі вище перелічені варіанти», тобто сучасний студент не керується якоюсь одною спрямованістю при виборі тексту соціальної мережі, а орієнтований і на спорт, моду, кохання, новини тощо.
За допомогою  методики «Ціннісних орієнтації» Рокича виявили цінності, які обирають користувачі соціальних мереж.  З отриманих відповідей нами було обрано найбільш популярні та найбільш непопулярні інструментальні та термінальні цінності. Найбільш значущими інструментальними цінностями для студентів-користувачів є нетерпимість до недоліків у собі та інших; високі запити;  ретельність. Найменш значущими інструментальними цінностями є: життєрадість; відповідальність. Найбільш значущими термінальними цінностями для студентів виступають такі цінності як щастя інших, розваги, краса природи та мистецтва. Найменш значущими термінальними цінностями є: здоровя, любов, щасливе сімейне життя.
Інструментальні та термінальні цінності складають основу суб’єктивної картини світу. Саме вони визначають, яким текстам буде студент віддавати перевагу. Адже вони утворюючи субєктивну картину світу виконують роль певної рамки, фрейму, що накладаються на певну реальність, і означують її. Іншими словами, система інструментальних та термінальних цінностей дозволяє робити висновок про ціннісну спрямованість студента. Так наприклад, сучасний студент-користувач керується такими цілями: «як розважитись?», щастя інших, споглядання краси мистецтва та природи, активна суспільна робота, пізнання та творчість, розвиток і професійна реалізація тощо.  Основними цінностями – засобами досягнення цілей  сучасного студента є такі особистісні риси як вимогливість до себе та інших, високий рівень домагань, ретельність, терпимість тощо.
Отже, здійснивши опитування та діагностику ціннісних орієнтацій сучасної молоді, тобто користувачів соціальної мережі «Вконтакті», можемо трактувати отримані дані для характеристики суб’єктивної картини світу молоді , а відтак можна зробити ряд висновків.
Висновок. Дослідження суб’єктивної картини світу сучасної молоді – користувачів вміщує у собі знання про себе та оточуючих людей, просторові уявлення про світ. При виборі текстів соціальної мережі суб’єктивна картина світу молоді спрямована на такі теми: політика, навколишнє середовище, різноманітного роду новини, цитати різного змісту, кохання, спорт, мода тощо. Також, акумулюється ціннісними орієнтаціями, що характеризується як спрямованість у сприйнятті зовнішнього світу, а відтак, і сприйняття соціальної мережі. Даний аналіз результатів методик показує притаманні теми сучасної молоді, яка активно використовує соціальні мережі, як відображення їхньої картини світу.
Як бачимо, сучасна молодь є різноспрямованою у виборі та конструюванні текстів у соціальних мережах, що створює новий простір відображення внутрішньої реальності особистості та дає перспективи подальшої наукової роботи в даному напрямку.
 
Література:
1.Абраменкова В. В. Социальная психология детства : развитие отношений ребенка в детской субкультуре. / Абраменкова В. В.  - М.: НПО "МОДЭК", 2000. – 416 с.
2.Анцифорова Л. И. Психология повседневности: жизнений мир, личности и техники ее бытия/ Анцифорова Л. И.// Психологический журнал, т. 15, №3 – 1994. – с. 60 – 71.
3.Войскунский А.Е. Групповая игровая деятельность в Интернете / А.Е. Войскунский // Психологический журнал. – 1999. – Т.20. – №1. – С. 126 –132.
4.Калинаускас И. Н. Картина мира как самоотношение //Метод качественных структур: Картина мира и ХХI век. / И. Н. Калинаускас //Материалы международной научно-практической конференции. МАИ, СПб, 1997. – С. 12.
5.Королева Н. Н. Смысловые образования в картине мира личности. Автореф. дис. кандт. психол. наук / Королева Н. Н. – СПб., 1998. – 16 с.
6.Петров А. Моделирование субъективной реальности. [Электронный ресурс] – Режим доступа:  http://psyfactor.org/lib/petrov1.htm - Назва з домашньої сторінки інтернету
7.Смирнов С. Д. Психология образа: проблема активности психологического отражения/ С. Д. Смирнов. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 231 с.
8.Фатурова В. М. інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / В. М. Фатурова. – Київ. – 2004. –  21 с.
9.Хайдеггер А. М. Время картины мира / А. М. Хайдеггер // Время и бытие: Статьи и выступления. – М., 1993. – С. 41–62.
Категория: Психологические науки | Добавил: Administrator (11.12.2012)
Просмотров: 874 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 4.7/6
Всего комментариев: 2
2  
Проблема релігійне виховання особливо гостро постає в Україні та пострадянських країна. Так, після періоду атеїзму, наше суспільство знову повертається до Бога. Але, на жаль, для багатьох слід заново відкривати релігійні поняття та традиції. Зараз складно знайти людину, котра би прочитала Біблію чи історію того чи іншого свята. Вирішення цієї проблеми має бути одним із першочергових.

1  
В современном мире так уже установилось, что молодые люди проводят много времени в виртуальном мире ( в социальных сетях, на форумах и т.п.), и каждый из них что-то пытается для себя взять: кто-то ищет друзей (так как в реальности их нет), кто-то ищет полезную информацию, кто-то хочет найти свою любовь... Одним словом, того, чего не хватает в реальном мире, люди ищут в виртуальном!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]