Социальная психология; психология социальной работы - Психологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки

Социальная психология; психология социальной работы

Взаємозв'язок дитячо-батьківських відносин та суїцидальної активності упідлітків

Автори:

Калюжна Є.М., к. психол. н.,Запорізький національний університет

Яцковська Є.О., студентка , Запорізький національний університет

 

Сім'я вносить важливий внесок у становлення і розвиток особистості дитини, у формування таких якостей, як впевненість у собі, вміння справлятися з проблемами, ефективно адаптуватися у навколишньому середовищі. Проблеми і конфлікти в сім'ї, безсумнівно, відбиваються на формуванні світогляду підлітка. Вивчення взаємозв'язку дитячо-батьківських відносин та проявів суїцидальності у дітей-підлітків допоможе вдосконалити систему психопрофілактичних заходіву цій сфері діяльності.

Мета роботи полягає у виявленні характеру взаємозв'язку між особливостями дитячо-батьківських відносинв сім’ї та проявами суїцидальної активності у підлітків, враховуючи психоемоційний стан, характерний для цього вікового періоду.

Дитячо-батьківські відносини – це система різноманітних почуттів батьків по відношенню до дитини, а також дитини по відношенню до батьків, особливостей сприйняття, розуміння характеру особистості і вчинків один одного.

Цією проблемою займалися такі вчені як Г.Абрамова, А.Амбрумова,О.Бойко, Я.Гілинський, Ю.Копилова, Ю.Платоновта інші.

Вважається, що оптимальна батьківська позиція працює на головних трьох вимогах: адекватності, гнучкості та прогностичності [3]:

Адекватність батьків базується на реальній і точній оцінці особливостей своє їдитини.

Гнучкість переконань батьків полягає у готовності і здатності до видозміни стилю спілкування, способів впливу на дитину.

Прогностичність позиції дорослих полягає в умінні передбачати майбутні кроки і вживати своєчасні заходи для оптимального розвитку дитини.

Вчені виділяють п'ять соціально-психологічних типів сімей, в яких цілком можливі прояви суїцидальної активності[2]:

1. «Дезінтегрована сім'я», характерними особливостями якої є відособленість її членів, формальність відносин, відсутність емоційних зв'язків між ними.

2. «Супер інтегрована сім'я», де порушується почуття особистої автономності її членів, які настільки «вжилися» один в одного, що не мислять жити нарізно, окремо. У такій сім'ї смерть одного оголює абсолютну безпорадність іншого».

3. «Дисгармонійна сім'я», що характеризується неузгодженістю цілей, потреб її членів, відсутністю взаємної орієнтації на спільність і згоду, небажанням поступитися власними інтересами і звичками. У таких сім'ях домінантний член сім'ї постійно нав'язує решті свої звички, вимагає змінити поведінку.

4. «Закрита самодостатня сім'я», для членів якої сім'я є основною сферою докладання сил, єдиним сенсом життя; все інше – робота, позасімейні відносини тощо – розглядається лише як засіб для підтримки та забезпечення сімейного благополуччя.

5. «Консервативна сім'я», основною особливістю якої є нездатність адаптуватися до мінливих зовнішніх умов.

Відомо, що у підлітковому віці актуальною проблемою особистостістає криза ідентичності[1]. При цьому, якщо у підлітка сформовані почуття довіри, самостійності, захищеності, підприємливості, вмілості, то цесприятиме полегшенню процесу ідентифікації.

Нездорове оточуюче середовище є вагомим чинником, що може негативно вплинути на недосвідчену підростаючу особистість. Суїцидальна активність розглядається у такому випадку дитиною як «солодке» позбавлення від навислої тяжкості, знижуючи ризик невдач у майбутньому. Як наслідок, підлітком втрачається індивідуальність, втрачається і сенс життя.

Підліток із низькою самооцінкою, невмінням справлятися зі своїми страхами, боязкістю проявляти ініціативність, нездатністю бути відповідальним, має погане уявлення про своє життя, і тому закликом про допомогу може стати саме суїцидальна поведінка.

У висновку можна сказати, щоперіод важкої кризи і незвичайної емоційної напруженостіу підлітків є потенційно небезпечними щодо ризику появи суїцидальної активності на ґрунті кризи ідентичності.

Основною роллю батьків у сім'ї є виховання здорової особистості своєї дитини. Батьки мають допомагати їй у важких ситуаціях, бути захистом у складних обставинахта прикладом адекватної адаптації у суспільстві; іншими словами – стати для своєї дитини джерелом важливої та необхідної «психологічної інформації».

 

Література:

  1. Копылова Ю.С. Особенности переживания негативних эмоций в подростковом возрасте / Ю.С. Копылова. – Пермь: ПГУ, философско-социологический факультет: Психологическая лаборатория. 2008.– 30с.
  2. Платонов Ю.П. Социальная психология поведения / Ю.П. Платонов. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.
  3. Прохорова О.Г. Мы и нашидети: как построить отношения в семье / О.Г. Прохорова. – СПб: КАРО, 2007. – 160с.
Категория: Психологические науки | Добавил: Administrator (29.10.2015)
Просмотров: 284 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]