Социальная психология; психология социальной работы - Психологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 03.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки

Социальная психология; психология социальной работы

Проблема дослідження взаємозв’язку стратегій розв’язання конфліктних ситуацій із психологічними захисними механізмами у сімейних пар

Автори:

Калюжна Є.М., к. психол. н., Запорізький національний університет

Прінь О.А., студентка магістратури, Запорізький національний університет

 

Сім’я це найбільша цінність, створена людством за період свого існування. Жодна нація, жодне історичне суспільство не обходиться без сім’ї. У результаті того, що подружню пару формують дві різні людини, то природнім є виникнення розбіжностей у поглядах, інтересах і, як наслідок, – конфліктів.

Знаходячись у конфліктній ситуації, чоловік та жінка (свідомо чи несвідомо) обирають для себе певний стиль поведінки. Цей стиль є індивідуальним і таким, що об’єднує загальний характер конфлікту та ставлення до нього його учасників.

Метою роботи є обґрунтування актуальності дослідження взаємозв’язку стратегій розв’язання конфліктних ситуацій із захисними психологічними механізмами у сімейних пар.

Проблеми, пов’язані з конфліктами у сім’ї, досліджувались в області соціології (А.І.Антонов, В.М.Медков, В.А.Сисенко), психотерапії (А.Е.Альошина, Е.Г.Ейдеміллер, В.Юстицкис, А.Я.Варга) і психології (М.М.Обозов, А.М.Обозова, В.П.Левкович, О.Е.Зуськова, Н.В.Гришина та інші дослідники). Проте, аналіз робіт, присвячених питанням сім’ї, шлюбу, подружніх конфліктів, показав, що у психологічній літературі проблемі зв’язку стратегій розв’язання конфліктних ситуацій із захисними психологічними механізмами у сімейних пар, приділено недостатньо наукової уваги, через що характер цього взаємозв’язку залишається маловивченим питанням.

Проблема взаємозв’язку стратегій розв’язання конфліктних ситуацій із захисними психологічними механізмами у сімейних пар полягає у тому, що конфлікт це невід’ємна частина існування сім’ї. На тому, як розвиваються стосунки, істотно позначаються різні об’єктивні чинники та індивідуально-типологічні особливості суб’єктів, які вступають у взаємодію. У процесі їх міжособистісної взаємодії часто відбувається протистояння протилежних думок, поглядів, інтересів, у результаті чого й виникають конфлікти.

Стан конфлікту характеризується гострими негативними емоційними переживаннями його учасників, на гостроту та силу цих переживання впливають індивідуально-типологічні особливості людини. Під час конфлікту кожен член подружньої пари зазнає стресу та негативних емоцій і психіка буде реагувати на конфлікт шляхом спеціальної регулятивної системи стабілізації, спрямованої на усунення або зведення до мінімуму неприємних почуттів. Ця система стабілізації і є психологічним захистом особистості. До механізмів психологічного захисту звичай відносять заперечення, витіснення, проекцію, ідентифікацію, раціоналізацію, заміщення, реактивне утворення та інші. Оскільки наша психіка функціонує таким чином, щоб захистити нас від негативних емоцій та переживань, ми несвідомо використовуємо певні захисні психологічні механізми. Крім того, кожна особистість у залежності від її індивідуально-психологічних особливостей обирає певну стратегію виходу із конфліктної ситуації.

Що стосується стратегій поведінки особистості у конфліктній ситуації, то у сучасній психології розрізняються п’ять основних стилів:

Стиль конкуренції (змагання) – прагнення досягти своїх інтересів за рахунок іншого; це фактично стратегія суперництва, яка полягає у нав'язуванні протилежній стороні вигідного для себе рішення.

Стиль співробітництва (кооперація) – прихід до альтернативи обома учасниками конфлікту, яка повністю задовольняє інтереси обох учасників конфлікту.

Стиль ухилення (уникнення) – відсутність прагнення як до кооперації, так і до досягнення особистих цілей; він притаманний тим людям, які не відстоюють свої власні права, не співпрацюють ні з ким для знаходження рішення проблеми чи просто ухиляються від вирішення конфлікту.

Стиль пристосування (поступка) – принесення у жертву своїх інтересів заради інтересів іншого.

Стиль компромісу (конвенція) – людина погоджується на часткове задоволення своїх потреб і часткове задоволення потреб іншого.

Аналізуючи переваги та обмеження стилів поведінки у конфліктній ситуації, важливо розуміти, що кожен з них ефективний лише за певних умов, і тому найбільш конструктивним шляхом вирішення міжособистісних протиріч є опанування усіх стилів поведінки, які використовуються під час розв'язання конфліктів.

Підсумовуючи, слід зазначити, що оскільки подружню пару формують дві різні людини, з окремих сімей, із різними індивідуально-психологічними особливостями, світоглядами, вихованням, традиціями, то природними є розбіжності у поглядах, інтересах і, як результат, виникнення конфліктів. У свою чергу, на вибір стратегії розв’язання конфліктних ситуацій значний вплив мають домінуючі захисні психологічні механізми. Недостатність вивчення характеру цього впливу і визначає актуальність дослідження окресленого питання.

 

Література:

  1. Андреева Т.В. Семейная психология: Учебное пособие / Т.В.Андреева. – СПб.: Речь, 2004. – 244 с.
  2. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений: Курс лекций / Л.Б.Шнейдер. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.
Категория: Психологические науки | Добавил: Administrator (02.07.2015)
Просмотров: 314 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]