Социальная психология; психология социальной работы - Психологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки

Социальная психология; психология социальной работы

Використання активних технологій соціально-психологічного тренінгу у формуванні готовності молодих вчителів до вирішення професійних задач

Автор: Соцька Ірина Вікторівна, аспірантка Київського інституту соціальної та політичної психології НАПН України, практичний психолог Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті, м. Херсон, Україна

 

Сучасне суспільство досить динамічне. В умовах значних соціально-економічних та інформаційно-технологічних змін, що відбуваються в нашій країні сьогодні, проблема адаптації особистості виступає на перший план. Змінюється не тільки економічна ситуація, а й  цінності, пріоритети, мотиви на основі яких люди будують свої стосунки. Помітно зростають соціальні вимоги до професійної діяльності. Зокрема до вчителя та до школи. Професія педагога унікальна, адже результатом роботи вчителя виступає найвища цінність – зростаюча особистість з її внутрішнім світом, із моральними проявами. Отже, особливого значення в останні десятиріччя набув соціально-психологічний аспект адаптації. Особливо суттєво це для діяльності освітніх організації, які теж повинні швидко реагувати на соціальні зміни що відбуваються у суспільстві, вносити необхідні корективи в зміст навчання, знаходити нові форми взаємодії, оскільки працюють з молодим поколінням, які є більш відкритими і мобільними щодо змін, у порівнянні з дорослими.Як проблему, можна відмітити скорочення кількості саме молодих вчителів з кожним роком та значну плинність кадрів саме цієї категорії вчителів.

Актуальність теми зумовлена потребою держави в кваліфікованих молодих спеціалістах. Проте, з іншого боку, спостерігається достатньо велика плинність кадрів серед молодих вчителів. Так майже 30% молодих педагогів залишає місце роботи вже в перший рік своєї педагогічної діяльності. Тому, особливо актуальною є підтримка молодих вчителів та входження у нове професійне середовище. За таки умов, особливого значення набувають роботи пов’язані із адаптацією молодого спеціаліста до умов роботи в школі.

Важливо зауважити, що більшість сучасних наукових досліджень пов’язані із кількісним вивченням особливостей адаптації молодих вчителів (інструментарієм дослідження яких є спостереження, анкетування, тестування), в той час, як майже відсутні роботи якісного характеру. Тому, у своїй роботі ми не мали наміру і не ставили спеціальних завдань щодо кількісного дослідження, це певною мірою вже зроблено іншими авторами. Отож, особливим аспектом нашого дослідження є застосування  якісних методів збору та аналізу інформації для вирішення дослідницьких завдань емпіричного пошуку в умовах соціально-психологічної адаптації молодого вчителя.

Тому, за таких умов, особливо актуальною є підтримка молодих вчителів та входження у нове професійне середовище. Специфіку професійної адаптації вчителів вивчали С.В.Овдей, В.А.Семиченко, О.Г.Солодухова, Н.О.Чайкіна.

Новизна нашого наукового дослідження полягає в тому, що сприяння соціально-психологічній адаптації молодого вчителя  можливе через створення проекту (моделі) підтримки молодого спеціаліста для покращення соціально-психологічної адаптації, що допоможе  побудові власні гнучкі стратегії адаптації та сформувати власний професійний стиль діяльності.

В рамках нашого дослідження було проведено групові глибинні інтерв’ю. Метою яких стало: вивчення особливостей проживання  молодими вчителями, які працюють із старшокласниками періоду адаптації до нових умов діяльності, особливостей  їхніх  переживань, обмежень, думок, що виникають у цей період, потреб та мотивів,  розузгодженість між очікуваннями та реальним станом речей, особливостей переживання труднощів та складних ситуацій, що виникають в їхній професійній діяльності. Отримані дані було узагальнено, проаналізовано та положено в основу Програми соціально-психологічної адаптації молодих вчителів до умов роботи. А складні ситуації, про які розповідали молоді педагоги були покладені в основу кейсів. Одним з елементів Програми адаптації став соціально-психологічний тренінг організований за модульним принципом.

Серед різноманітних форм і методів роботи з молодими вчителями в рамках проведення соціально-психологічного тренінгу вдалим методом для навчання та здобуття навичок професійної діяльності є метод кейсу (від англ. «case-study»). Цей метод припускає вирішення проблемних ситуацій, що можуть виникати в професійній діяльності. Вперше застосований у Гарвардський бізнес-школі.

Перевага методу кейсів в тому, що він є конкретним щодо навчання певним професійним навичкам, які необхідні для вирішення професійних задач які безпосередньо пов’язані з діяльністю певної людини, а значить і її потребами, мотивами, намірами, цілями. За допомогою  цієї методичної розробки молодий фахівець включається в роботу та «прирощує» свій досвід. Людина, яка вирішила кейс переходить на новий рівень професіоналізації. Тобто, цей кейс – це досвід, з яким молодий вчитель буде йти надалі в своїй професійній діяльності, і потрапляючи в схожі ситуації, він вже буде готов до їхнього  розв’язання. Треба відмітити що в тренінгу який є досить ефективною формою роботи для формування навичок, все ж таке може відбуватися наступне – молодий фахівець може приймати участь у вправах на відпрацювання певних навичок, іграх,  слухати інформаційні повідомлення, але все ж таки,  інформація може залишатися зовнішньою для учасника, так як відсутня функція переносу. А кейс, з однієї сторони забезпечує функцію переносу всіх мікронавичок, які надаються у тренінгу, а з іншого, якщо кейс-стаді розглядається як самостійна форма навчання, то це є перетворення досвіду. Навіть, якщо кейс розв’язаний невдало, то під час розбору групою причин невдач на рівні модерованого обговорення, (коли аналізувалися такі питання як: чому невдало? Які були помилки? Що заважало? Що не враховано?) або при вдалому розв’язанні ситуації (Що саме допомогло вирішити? Що сприяло в цьому? На які власні якості спиралися?)  людина починає рефлексувати себе в діяльності та таким чином формується готовність до вирішення професійних задач. А це означає, що у навчанні за допомогою кейсів формується специфічна здатність, яка необхідна для виконання конкретної дії, в конкретній предметній області, що включає вузькоспеціалізовані знання, особливого роду предметні навички та способи мислення.

Таким чином, в рамках тренінгу, кейс є інтегральним  елементом, який дозволяє всі напрацьовані в ході тренінгу за допомогою різноманітних форм роботи  мікронавички застосувати на конкретній ситуації (розв’язати кейс). Тобто, істотно приростити досвід, сформувати потенціал готовності до вирішення подібного роду задач. Саме тому, метод кейсів дозволяє сформувати професійний досвід, розвивати професійну компетентність та формувати готовність до вирішення задач професійної діяльності у молодого спеціаліста.

Отже, розроблений підхід забезпечує здатність працювати у професійній системі «людина-людина», здійснювати субʾєкт-субʾєктну взаємодію, долати та гнучко реагувати на проблемні ситуації, що виникають у професійній діяльності.

 

Література:

  1. Активізація когнітивних процесів у спілкуванні: методичний посібник /[В.П.Казміренко, З.Ф.Сіверс, В.М. Духневич та ін.] ; за ред. В.П.Казміренка. – К. : Міленіум, 2011. – 268 с.
  2. Белановский С.А. Метод фокус-групп / С.А. Белановский. – М. : Магистр, 1996. – 272 с.
  3. Духневич В.М. Прикладні питання технології підготовки та проведення когнітивно орієнтованих тренінгів для спілкування: методичні рекомендації / В.М. Духневич ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології. – К. : Міленіум, 2014. – 84 с.
Категория: Психологические науки | Добавил: Administrator (25.12.2014)
Просмотров: 415 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]