Педагогическая и возрастная психология - Психологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 07.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки

Педагогическая и возрастная психология

Становлення особистості студента як майбутнього фахівця

Автор: Резнік Тетяна Петрівна, студентка, Київського університету імені Бориса Грінченка

 

Формування особистості – це складний процес, який триває все життя людини.Виняткову роль у процесі становлення особистості відіграє період навчання у вищій школі. Саме в цей час у студента відбувається формування тих особистісних і професійних якостей, які йому знадобляться як майбутньому фахівцю своєї справи.

Сучасна вітчизняна психологія має значну кількість праць, присвячених різним аспектам особистісного розвитку студентів у взаємозв'язку з їхньою професіоналізацією. Студентський вік як важливу стадію розвитку особистості розглядали Б. Ананьєв, О. Бодальов,Д.Дворяшин, Н.Пейсахов, О.Степанова та ін.

Предметом нашого аналізу стало вивчення психологічних особливостей особистості студентаз проекцію на його майбутню професійну діяльність.

Студентство – важливий період у житті людини, оскільки він припадає переважно на період власне юності (18-21 р.) або початок ранньої дорослості (21-30 р.)і характеризується оволодінням усім різноманіттям соціальних ролей дорослої людини, зокрема можливості включення в усі види соціальної активності, здобуттям вищої освіти та опануванням професією. Провідною діяльністю представників юнацького віку  є  навчально-професійна, в процесі якої відбувається особистісне зростання, розвиток інтелектуального потенціалу, духовне збагачення, моральне, естетичне і фізичне самовдосконалення.

Психолог Б. Ананьєв, провівши дослідження, встановив, що студентство– це сенситивний період для розвитку основних соціогенних потенцій людини як особистості: 1) формування професійних, світоглядних і громадянських якостей майбутнього фахівця; 2) центральний період становленняінтелекту і стабілізації рис характеру;3) перетворення мотивації та всієї системи ціннісних орієнтацій; 4) інтенсивного формування соціальної цінності у зв’язку з професіоналізацією[1].

Однак не всі молоді люди спроможні реалізувати себе у процесі навчання. Як наслідок цього, окремі студенти не виявляють особливої активності у навчанні та громадському житті, не мають потреби в самоосвіті, самовдосконаленні та професійному зростанні. Причиною цьому є те, що дуже часто студент несвідомо обирає спеціальність.

Становлення особистості студентів як майбутніх фахівців ускладнюється, якщо професія обиралася, наприклад, з примусу батьків чи тому, що не вдалося вступити в той навчальний заклад, у який хотілося. Як стверджують Е. Зеєр та Е.Симанюк, на стадії професійної освіти,  розчарування в обраній професії переживають багато студентів. Виникає незадоволення окремими предметами, з'являються сумніви у правильності професійного визначення, що може свідчити про переживання особистістю кризи професійного вибору. Як правило, вона чітко проявляється в перший і в останній рік навчання у ВНЗ. Завдання вищої школи – допомогти цю кризу перемогти[3].

Процес вибору професії, навчання у ВНЗ для багатьох студентів сьогодні став більш прагматичним, що відповідає тим соціально-економічним і політичним змінам, які відбуваються в українському суспільстві. Цінність вищої освіти як самостійного соціального феноменувідступила на другий план. Водночас відбуваються певні зміни в системі цінностей молоді щодо роботи і професії. Для студентів важливішими стають такі ознаки: висока оплата праці, можливість вияву ініціативи та досягнення професійної майстерності. Прагматичніший підхід молодих людей виявляється також у поглядах на різні аспекти професійної діяльності. Пріоритетними стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність змісту діяльності своїм здібностям тощо. Хоча вища освіта й не розглядається єдиною передумовою досягнення всього цього, однак і не заперечується її значення та роль у професійній кар’єрі [4].

За рівнем професійної спрямованості М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибовичрозглядають таку типологію студентів:

Перший тип – студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона обумовлена чітким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній сфері пов’язана з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним здібностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризуються високим рівнем активності.

Другий тип – студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орієнтація у професійній сфері пов’язана з соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням спеціальності та перспективою успішної професійної кар’єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним) ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня активність характеризується непостійністю, чергуванням спадів і підйомів.

Третій тип – студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація вибору обумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві цінностями вищої освіти. Рівень їх уявлень про професію низький. У фаховій сфері приваблює матеріальна винагорода, соціальні можливості, що надаються професією (можливість працювати в місті, тривала відпустка тощо). Показники активності невисокі й дуже нестійкі [2].

З метою вивчення психологічних особливостей особистості сучасних студентів, а саме:виявлення їх особистих якостей, як найбільш необхідних сьогодні, так і найбільш їм притаманних, ми провели анкетування. У дослідженні взяли участь студенти 1-го, 2-го та 3-го курсів у кількості 50 осіб.Молоді люди мали визначити якості, які, на їхню думку, є найбільш затребувані у вищому навчальному закладі. Після цього їм слід було оцінити власні особистісні характеристики. Також студентам було запропоновано вказати рівень своєї зацікавленості у навчанні.

З метою більш ґрунтовного аналізу отриманих результатів запропоновані в опитуванні якості нами були умовно поділені на 4 категорії: вольові (рішучість, цілеспрямованість, наполегливість тощо), моральні (доброта, чесність, порядність, толерантність тощо), комунікативні (об’єктивність, комунікабельність, колективізм тощо) та ділові (ініціативність, прагматизм, організованість, творчий підхід до справи тощо).

Аналіз отриманих відповідей дозволив нам визначити 3 групистудентів(Рис. 1):

  • ті, що вважають усі категорії якостей необхідними у навчанні та наявними у себе; рівень їх зацікавленості в навчанні становить 5 з 5 (на Рис. 1 – група 1);
  • ті, що вважають найнеобхіднішими лише моральні якості, а притаманними собі визначають вольові риси; рівень їх інтересу до навчаннястановить 2 з 5 (на Рис. 1 – група 2);
  • ті, що вважають необхідними ділові та комунікативні якості, а притаманними собі – вольові та моральні; рівень їх зацікавленості в навчанні становить 3,5 з 5 (на Рис. 1 – група 3).

 

 

Отримані результати дають змогу припустити, що студенти першої групи (47 %),вважаючи усі особистісні характеристики необхідними для ефективного здобуття майбутньої професії, дуже зацікавлені у навчанні.Скоріше за все, вони є людьми впевненими у собі, активними, цілеспрямованими та життєрадісними. До вищого навчального закладу вступили за власним бажанням та на бажану спеціальність. У майбутньому вони можуть стати гарними фахівцями. Проте такі недиференційовані оцінки можуть свідчити й про формальне ставлення деяких студентів до опитування.

Що стосується другої групи (41 %), то самі ж студенти відверто виявили низький рівень бажання вчитися.Можливо, їх спеціальність не є їм цікавою або обрана ними випадково. Парадоксальним є те, що, оцінюючи власні якості, вони визнали наявність у себе вольових якостей. Проте необхідними для навчання у вищій школі вважають переважно моральні риси. Можливо, такими суперечливими оцінками бажаних і наявних у себе якостей можна пояснити притаманну таким студентам низьку зацікавленість у навчанні. Недостатній рівень навчальної мотивації позначається на якості професійної підготовки майбутніх фахівців і створює небажані перспективи для роботи не за фахом.

Студенти третьої групи (12 %)– це люди, що мають середній рівень зацікавленостів навчанні. На відміну від юнаків з другої групи, вони більш оптимістичні під час самооцінюваннята визначення найпотрібніших якостей для сучасного студента. Проте також спостерігається розбіжність між бажаними для навчання характеристиками і притаманним собі. Можливо, ці молоді люди здатні виявляти певні успіхи в навчальній діяльності, проте результати в різних студентів можуть бути доволі неоднорідними.

Отже, студентський період – сприятливий для формування особистісних і професійних якостей. Результати проведеного дослідження показали взаємозв’язок між рівнем ставлення до навчання та оцінюванням характеристик особистості. Так, у студентів з недостатньою зацікавленістю в навчальній діяльності спостерігається розбіжність між притаманними їм якостями та тими, що, на їхню думку, потрібні для навчання.Ті ж юнаки, що виявилися доволі оптимістичними у власних оцінках, демонструють при цьому високу зацікавленість в навчальній діяльності. Можемо припустити, що процес фахового навчання майбутніх фахівців неможливий без гармонійногоособистісного розвитку студентів. Набір певних характеристик, прагнення до самовдосконалення, інтерес до навчання зумовлюють подальше професійне становлення особистості студента.

 

Література:

  1. Ананьев Б.Г. К психофизиологиистуденческоговозраста //Современныепсихолого-педагогическиепроблемывысшейшколы. – Л., 1974. – 328 с.
  2. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологиявысшейшколы: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. –Мн., 1981. – 383 с.
  3. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисыпрофессиональногостановленияличности //Психологический журнал. – Т. 18. – № 6. – С.35-44.
  4. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи : навчальний посібник для магістрантів і аспірантів / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. – К.: ТОВ “Філ-студія”, 2006. – 320с.
Категория: Психологические науки | Добавил: Administrator (30.10.2015)
Просмотров: 265 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]