Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 28.07.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Психологические науки

Общая психология, история психологии

Психофізіологічні особливості розумової втоми студентів

Автор: Клибанівська Тетяна Миколаївна, кандидат психологічних наук, Вінницький національний аграрний університет

 

Працездатність студентів визначається їх стійкістю до різних видів втоми: фізичної, розумової, динамічної, загальної, часткової [1].

Розумова працездатність характеризується тривалістю якісного виконання праці, успішністю засвоєного матеріалу. Вона залежить від швидкості розумової діяльності, переключення, розподілу, концентрації та стійкості уваги, а також загальної витривалості.

Розумова працездатність має динамічний характер і змінюється протягом робочого дня [1; 3]. Динаміка розвитку втоми при фізичній та розумовій роботі принципових розрізнень не має [2].

Втома є нормальним фізіологічним станом, який виникає при тривалій роботі, в результаті чого стає складно підтримувати потрібну інтенсивність та якість роботи [3]. Вона відбиває перебудову регуляторних функцій від оптимального режиму праці до екстремального для підтримки працездатності на певному рівні.

Найчастіше визначають втому як «тимчасове зниження працездатності під впливом тривалого навантаження» чи «тимчасове зменшення функціональних можливостей організму (фізіологічної системи, органа), що викликане інтенсивною або тривалою роботою і виявляється у зниженні працездатності» [7, с.20].

Розумова втома як процес тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані студентів в результаті напруженої або тривалої роботи характеризується як суб’єктивними, так і об’єктивними показниками [5].

Суб’єктивною ознакою втоми є відчуття стомленості. Стомленість знаходить своє вираження у відчутті знесилення, нестійкості й відволіканні уваги, порушеннях моторної сфери, погіршені функціонування пам’яті та мислення, послаблені самоконтролю. В основі будь-якого суб'єктивного переживання або відчуття лежать об’єктивні матеріальні процеси, які відбуваються в нервових клітинах [8], тобто процеси гальмування в працюючих коркових центрах.

Об’єктивні показники розумової втоми відображаються на ефективності виконуваної роботи, змінах в серцево-судинній, рецепторній та інших фізіологічних системах організму [3]. Помічаються зміни  у функціональному стані тих систем і органів, які беруть участь у роботі. Мають місце гуморальні зміни, зрушення в центральній нервовій системі.

Ми повністю згодні з М.С.Корольчуком [5] в тому, що втома - це явище нормальне, а яскраво вираженим негативним станом для виконання діяльності є перевтома. Справді, втома виникає як природна реакція на виконання роботи і при адекватній величині значуще не відбивається негативно на ефективності діяльності і стані здоров’я. Навпаки, явище втоми за умови достатнього часу для відпочинку і відновлення сил приводить до підвищення працездатності за механізмом адаптації.

Початок розумової втоми студентів проявляється у виникненні збудження  нервової системи [1]. Студенти починають реагувати однаково як на дуже суттєві для них події, так і на зовсім малозначущі. При цьому робота з помірними і максимальними зусиллями виконується без істотних змін. При більшому ступені розумової втоми спостерігається слабке реагування на  важливі події в житі та значні реакції на малозначущі явища. При виконанні завдань збільшується кількість помилок, які вимагають незначних або максимальних м’язових зусиль. Далі спостерігаються перевтома і хронічна втома, при яких студенти реагують позитивно на ті події, впливи, які при звичайному стані не викликають у них негативного відношення і навпаки.

В стані маловираженої й помірної втоми розумова діяльність можлива, оскільки вона підвищує тренованість організму і лише продовжується протягом третини робочого часу. При сильно вираженій втомі працездатність знижується, фізіологічна ціна роботи підвищується, а відновлювальні процеси можуть бути недостатніми, в зв’язку з чим несприятливі зрушення в організмі акумулюються. Якщо ці зрушення не проходять, то розвивається хронічна втома [6].

Напружена розумова робота студентів супроводжується зміною активності внутрішніх органів — посилюється дихання й серцева діяльність, підвищується артеріальний тиск, гальмуються функції органів травлення.

Сучасним студентам важко справлятися з великим потоком інформації. Для більшості з них навчальна діяльність пов’язана зі значним зниженням фізичного навантаження та зростанням нервово-емоційної напруги в умовах інтенсифікації й оптимізації процесу, призводить до передчасної втомлюваності та втрати працездатності.

Важливим аспектом оптимізації навчального процесу студентів є, на нашу думку, врахування ознак втоми, що виникають у них під час навчання. У дослідженні взяли участь 129 студентів ВНАУ факультету менеджменту 2 та 3 курсів денної форми навчання. Студентам була запропонована анкета з вказаними ознаками втоми за 7-бальною шкалою вираження.

Зважаючи на наявність вірогідних відмінностей у середній кількості вказаних студентами та студентками ВНАУ ознак втоми (табл. 1), отримані нами результати щодо відсоткового розподілення цього показника в табл. 2 подані з урахуванням цієї відмінності.

 

Таблиця 1

Кількість ознак втоми, що виникають у студентів ВНАУ під час навчання

 

 

n

Кількість указаних ознак втоми

0

1

2

3

4

5

6

7

Жінки

83

4%

34%

24%

22%

8%

4%

2%

2%

Чоловіки

46

10%

45%

21%

16%

3%

3%

3%

2%

Вся вибірка

129

6%

28%

33%

20%

6%

4%

4%

2%

 

Таблиця 2

Відсоткове розподілення ознак втоми, які виникають

у студентів ВНАУ під час навчання

Ознаки втоми

Жінки

(n = 83)

Чоловіки

(n = 46)

Вся вибірка

(n = 129)

Погіршення самопочуття

25%

7%

19%

Зниження працездатності

29%

40%

32%

Погіршення уваги

40%

29%

36%

Нервове напруження

30%

26%

29%

Підвищення дратівливості

27%

21%

25%

Нестійкість настрою

34%

22%

30%

Байдужість

28%

22%

26%

Інші ознаки

8%

7%

7%

Жодної ознаки

5%

10%

7%

 

Отримані результати свідчать, що студентки схильні називати більшу кількість ознак втоми, які у них викликає навчання у вузі. Характерною статевою особливістю можна вважати те, що жінки як ознаку втоми набагато частіше вказують погіршення самопочуття, а чоловіки, близький за змістом до нього показник,– зниження працездатності. До речі, це єдиний показник, який чоловіки назвали більше за жінок.

Виявилось, що в цілому у студентів ВНАУ під час навчання виникає приблизно однакова кількість різних ознак втоми (25-30%): зниження працездатності, погіршення уваги, нервове напруження, підвищення дратівливості, нестійкість настрою, байдужість. І тільки трохи менше, завдяки вищезгаданій статевій особливості, було вказано погіршення самопочуття (19%). Цікаво, що за даними досліджень О.М. Кокуна [4, с.151], на зниження уваги поскаржилась майже така сама кількість студентів, як і за результатами наших досліджень, - 35%.

Таким чином, відповідно до отриманих даних, більшій частині студентів притаманна стійка працездатність. Студентки в середньому вказують більшу кількість ознак втоми, які у них викликає навчання у вузі, та мають певні відмінності порівняно із студентами за якісним розподіленням ознак втоми.

 

Література:

  1. Бодров В.А. Професиональное утомление: Фундаментальные прикладные проблемы. – М.: Изв-во «Институт психологии РАН», 2009  – 560с.
  2. Егорова А.С., Загредский В.П.  Психофизиология умственного труда. – Л.: Наука, 1973 – 110с.
  3. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека.  –  СПб.: Питер, 2005 – 412с.
  4. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія. – К.: Міленіум, 2004. — 265 с.
  5. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 400 с.
  6. Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці: Навч. посібник - КНЕУ, 2000. – 232с.
  7. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. –  М: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.
  8. Ухтомский А.А. Избранные труды. – М.: Директ-Медиа, 2008. – 804с
Категория: Психологические науки | Добавил: Administrator (26.12.2014)
Просмотров: 651 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 2
2  
Якби психофізіологічні особливості розумової втоми студентів враховувалися відповідними органами навчального закладу, то справлятися сучасним спудеям з надзвичайно великим у наш час потоком інформації  було би набагато простіше і легше. І відповідно – результати навчання б підвищилися. Але чомусь так у нас є – науковці діляться своїми важливими дослідженнями, але їх немає кому «втілювати» у життя.

1  
Дані дослідженняє вкрай важливими і їх обов’язково треба враховувати у навчальному процесі
студентів. Зокрема, розробляючи графік навчання, має бути чергування предметів
складні/легші. Це сприятиме кращому засвоюванню знань, а отже, і отриманню
хороших оцінок.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]