Политические проблемы международных систем и глобального развития - Политические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Политические науки

Политические проблемы международных систем и глобального развития
Євроатлантичні перспективи України очима українців
 
Автор: Ярошко Олеся Зіновіївна, кандидат політичних наук, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
 
Наприкінці 2004 року світ сколихнули події в Україні, відомі як «помаранчева революція», в результаті якої до влади прийшли опозиційні сили, які, окрім гасел демократизації країни, проголосили відданість ідеям європейського вибору, що в інституційному плані передбачало вступ в ЄС та НАТО. Зрештою, подібні положення були закріплені законодавчо ще попередньою владою [3-4].
Мета цього дослідження – визначення особливостей сприйняття українцями євроатлантичних перспектив держави в перший рік після «помаранчевої революції».
Для досягнення поставленої мети застосовуватимемо результати моніторингу громадської думки з актуальних проблем зовнішньої політики, здійсненого Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України за репрезентативною вибіркою 3–10 травня 2005 року (опитано 1217 осіб, похибка вибірки – 2,5%) [1, 4] та 20–27 січня 2006 року (опитано 2000 осіб, похибка – 2,4%) [2, 4].
Вочевидь, євроатлантичні перспективи України сприйматимуться її громадянами в залежності від трактування самого образу НАТО як на основі радянських стереотипів, так і його кроків у постбіполярну добу. У травні 2005 року в порівнянні з початком періоду, коли українське керівництво прийняло рішення про вступ до НАТО, зросла чисельність респондентів, що не визначились у своєму ставленні до Альянсу: з 15,3% до 19,9% [1, 60]. Зрештою, як тоді, у 2005 році найбільше опитані бачать в НАТО найпотужнішу і найвпливовішу військово-політичну структуру сучасності (25,6% і 27,3%), трохи зменшилась кількість прихильників тези про те, що НАТО – світовий жандарм, що стоїть на сторожі інтересів найбагатших країн Заходу (з 27,1% до 23,5%), проте статистично достовірно не змінилась чисельність респондентів, що сприймають Альянс як агресивний військово-політичний блок (19,1% і 17,5%) [1, 60]. Однак, інші позитивні образи НАТО суттєво втратили вагу в очах українців: структура, що забезпечує мир та стабільність у Європі та світі (з 18,5% до 15,7%), миротворча організація (з 18,2% до 6,2%), оборонний союз (з 16,7% до 7,7%), організація, здатна ефективно здійснювати рятувальні та гуманітарні операції, ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій, екологічних катастроф тощо (з 14,7% до 8,2%), дієвий засіб боротьби з тероризмом (з 11,9% до 6,2%) [1, 60]. Статистично достовірно не змінилась чисельність осіб, що бачать в НАТО пережиток часів «холодної війни» (10,2% у 2002 році та 8,4% у 2005 році), військово-політичний союз, що перебуває на грані розпаду (3,9% і 3,7%, відповідно), інше (1,3% і 1,8%, відповідно) [1, 60]. Віковий розріз показує, що по деяким параметрам особи старшої вікової групи (56 років і більше) більш негативно сприймають НАТО, зокрема в оцінках його як світового жандарма сучасності (28,0%) та менше бачать в ньому найпотужнішу і найвпливовішу організацію військово-політичного профілю (23,6%) [1, 60]. Молодь (18–29 років), навпаки, менше схильна сприймати його як світового жандарма (18,1%) і більше як миротворчу організацію (9,2%) [1, 60]. Особи з повною вищою освітою, як і слід було очікувати, більш визначені у своєму ставленні до НАТО (лише 14,1% дали невизначені відповіді), особи з повною середньою, навпаки, менше – 27,7% [1, 61]. Респонденти з неповною середньою освітою менш позитивно дивляться на Альянс, зокрема більше бачать в ньому агресивний блок (28,3%), світового жандарма (28,3%), менше структуру, що забезпечує мир і стабільність в Європі та світі (8,3%) та миротворчу організацію (1,7%) [1, 61]. Отже, в перший рік після «помаранчевої революції» українці сприймали НАТО в основному через призму його силового потенціалу, причому з обох сторін медалі – найпотужніша і найвпливовіша організація сучасності (позитивна сторона) і світовий жандарм та агресивний військово-політичний блок (негативна сторона), а також поменшало визначеності у цьому питанні, як і позитивних оцінок його діяльності, що слід було враховувати розробникам євроатлантичної стратегії інтеграції України.
Імовірно, зменшення позитиву у сприйнятті НАТО вплинуло на рівень підтримки вступу України в цю організацію: у 2002 році за вступ проголосували б 56,8% опитаних («проти» – 43,2%), у травні 2005 року – 41,4% («за») і 58,6% («проти») та у січні 2006 року – 39,9% («за») і 60,1% («проти») [2, 55]. Причому рівень підтримки впав в українських регіонах і, відповідно, зріс показник не підтримки: АР Крим («за» – 7,4% у 2006 році та 29,9% у 2002 році, «проти» – 78,9% і 42,3%, відповідно), Центр («за» – 35,7% і 40,7%, відповідно, «проти» – 40,0% і 32,7%, відповідно), Схід («за» – 25,3% і 30,4%, відповідно, «проти» – 52,6% і 44,0%, відповідно), Північний Схід («за» – 31,6% і 40,9%, відповідно, «проти» – 52,0% і 29,8%, відповідно), західні області, окрім Галичини («за» – 36,4% і 49,7%, відповідно, «проти» – 33,5% і 15,8%, відповідно), Південь («за» – 18,5% і 40,2%, відповідно, «проти» – 51,1% і 30,9%, відповідно), Донбас («за» – 16,2% і 40,6%, відповідно, «проти» – 62,0% і 32,5%, відповідно), місто Київ («за» – 36,7% і 47,6%, відповідно, «проти» – 27,6% і 45,6%, відповідно) [2, 55-56]. Єдиний регіон, де рівень підтримки не змінився у статистичному відношенні – Галичина (63,7% і 64,0%, відповідно), а ось рівень схвалення ідеї вступу зріс – з 11,8% до 18,1% [2, 56].
Аналогічна тенденція спостерігається і щодо зменшення рівня підтримки ідеї інтеграції України в НАТО і серед вікових категорії респондентів: старша вікова група – спад з 36,7% у 2002 році до 23,0% у 2006 році («проти» – з 42,0% до 52,1%, відповідно), середня вікова група – з 42,8% до 30,6% («проти – з 29,4% до 46,6%, відповідно) [2, 57]. Проте серед молоді рівень підтримки статистично достовірно не змінився – 45,3% у 2002 році та 42,8% у 2006 році, проте рівень несхвалення вступу зріс з 25,5% до 35,5% [2, 57].
Тенденція щодо зменшення рівня підтримки ідеї вступу України до НАТО торкнулась і респондентів з неповною середньою освітою – з 28,3% у 2002 році до 21,7% у 2006 році, непідтримка зросла з 41,7% до 48,2%, відповідно, а також серед респондентів з повною середньою освітою – з 31,1% до 28,6% (непідтримка залишилась на попередньому рівні – 44,1% у 2002 році і 44,9% у 2006 році) [2, 57]. Незмінним залишився рівень підтримки і заперечення ідеї вступу України до НАТО серед осіб з неповною вищою та середньою спеціальною освітою: «за» – 34,5% у 2002 році та 35,9% у 2006 році, «проти» – 45,3% і 44,7%, відповідно [2, 57]. А ось серед осіб з повною вищою освітою, навпаки, зросла підтримка вступу – з 32,7% до 38,5% (непідтримка залишилась на попередньому рівні – 48,9% у 2006 році та 50,9% у 2002 році) [2, 57].
Таким чином, у зв’язку з двояким сприйняттям українцями образу НАТО як двох медалей сили та погіршенням сприйняття його діяльності, «помаранчевим» у спадок дісталась при проголошеному намірі вступу до Альянсу якраз ситуація, де опоненти вступу переважали прихильників, причому в усіх регіонах, за винятком Галичини, усіма віковими групами, окрім молоді, а ось в освітньому вимірі – вищий рівень освіти був показником більшої визначеності щодо НАТО і відповідно підтримки вступу, хоча на загал потрібна була відповідна державна політика щодо інформування громадян з питань євроатлантичної інтеграції, яка змінила б його сприйняття або, принаймні, пом’якшила, на більш позитивне, а отже, й сприяла б підтримці державного курсу на вступ у цю організацію.
 
Література:
1.Моніторинг суспільно-політичної ситуації в Україні : інформаційний бюлетень. Червень ’2005 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2005. – 72 с.
2.Початок нового політичного року : оцінки громадян та їхні електоральні наміри : інформаційний бюлетень. Січень ’2006 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2006. – 62 с.
3.Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: указ Президента України від 11 червня 1998 року № 615/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/615/98
4.Про основи національної безпеки України : закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/964-15

окро

Категория: Политические науки | Добавил: Иван155 (23.07.2013)
Просмотров: 566 | Комментарии: 4 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 4
4  
Для того чтобы понять как на Украине относиться к НАТО достаточно получить хоть какое-то логическое объяснение: цель нахождения войск НАТО на Украине? Что они собираются тут делать? Если кого-то защищать, то кого конкретно и от кого?
Мне это напоминает черный юмор из серии: «Натовские войска мирно бомбили Ирак, Иран, Сирию».
Похоже, что Украина рассчитывает получить деньги за нахождения войск на своей территории, которые можно будет благополучно украсть.

3  
Сейчас очень тяжело говорить правду в нашей стране, все накаливаетсяиз-за дня в день. Вся шумиха, которая подымалась в 2004-2005 годах, это была
первая волна, которая только предостерегает нас, что делать нам в НАТО нечего,
да и я не хочу быть второсортным человеком. Очень хочу, чтоб мы обьеденились с
Россией и Белоруссией, вот наши братья, тогда и НАТО и остальные только будут
нас бояться. Все согласны?

2  
Мне кажется нет смысла вступать в НАТО, наших там точно не ждут чтобы принять как братьев, а только для того чтобы использовать. Нужно это понимать. НАТО всегда было направлено против славянских народов, вот теперь они и подбираются, а некоторые этого понять не могут. Лучше пусть будет подальше от нас, чем рядом. Я только за это!

1  
Уменьшение поддержки среди населения Украины за вступление в НАТО сразу снизилась, когда Ющенко занялся данным вопросом одним из первых. Именно его бездарная политика, отсутствие информации относительно преимущества альянса, резко снизила поддержку населения. Только постепенно, "эволюционное" объяснение населению принципов деятельности данного альянса поможет стране получить надежную защиту блока и поддержку населения.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]