Политические науки - Политические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 03.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Политические науки

Политические науки

Політичний аспект категорії «права людини»

Автор: Давиденко Валерія Сергіївна, студентка 2 курсу Полтавського юридичного колледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

 

Політика та права людини характеризуються нерозривним взаємозв’язком та взаємним впливом. Політика як суспільне явище має багату історію розвитку та певним чином впливає на стан дотримання у суспільстві прав та свобод людини і громадянина.

Слово «політика» походить із грецької мови та трактується як «державна діяльність, державні чи суспільні справи». Політику розглядають як участь у справах держави, діяльність органів державної влади, що відображає суспільно-економічний лад, суспільні відносини в країні, діяльність суспільних класів і політичних партій, яка визначається їхніми інтересами та становищем у суспільстві [3]. Політичні інститути,установи та політичні ідеї складають політику. Саме у цьому контексті варто згадати про права людини, адже їх виконання та дотримання є невід’ємною складовою відносин між різними громадянами, соціальними групами, класами та відповідними державними установами.

Права людини як категорія знаходять своє відображення у законодавстві, юристпуденції, в політиці, а також у громадянському суспільстві. Існують численні декларації і конвенції регіонального та міжнародного характеру, покликані забезпечити права людини в різних сферах життєдіяльності, у тому числі й у політиці. До таких документів належать Загальна декларація прав людини, Міжнародний Білль ООН про права людини, Міжнародний пакт ООН про громадські політичні права, Міжнародний пакт ООН про економічні, соціальні та культурні права. Якщо розглядати це питання  у контексті  України, основні права людини законодавчо закріплені у другому розділі Конституції України. Зазначені правові акти безпосередньо закріплюють важливі права і свободи людини та громадянина.

Сучасна теорія прав людини, на відміну від теорії природних прав, на думку багатьох науковців, передбачає розуміння прав людини як низки специфічних захистів від уряду, якими є свобода слова, релігії, заборона рабства, обмеження на переслідування та покарання злочинців, належна процедура, рівність перед законом, а також невтручання у приватні справи, в тому числі у використання приватної власності [1].

Рівень дотримання прав людини напряму взаємопов’язаний з політичним устроєм держави. Наприклад, якщо держава побудована на демократичних началах, права та свободи людини  та громадянина будуть дотримані у повному, широкому обсязі, бо така держава функціонує на засадах верховенства права, принципу гуманізму та визнання людини головною соціальною цінністю. Якщо держава є тоталітарною, то права і свободи у цій державі не є доцільними.

На реалізацію прав і свобод людини в суспільстві та державі визначальним чином впливають такі створені в державі чинники як політична система, політичний режим, політичні умови. Виходячи із того, що політика – це сфера узгодження інтересів індивіда, групи індивідів і суспільства в цілому, необхідно з’ясувати роль у ланцюгу зазначених інтересів окремої людини, особистості з її потребами. Специфікою політики є те, що вона скерована на підпорядкування однієї волі іншій нерідко із застосуванням тих чи інших форм насильства [2]. Політика – це діяльність, що пов’язана зі здійсненням влади, між великими соціальними групами. У будь-якому випадку, пріоритетними виявляються права та свободи однієї групи осіб (в масштабах села, міста чи держави) над іншою.

Політична система – це сукупність узгоджених елементів, що забезпечує соціальну стабільність, реалізацію влади і певну соціальну орієнтацію.  Система будь-якої держави оцінюється, в першу чергу, за рівнем захисту прав і свобод людини і громадянина. Вони мають бути не лише формально закріплені у нормативно-правових актах, але і забезпечуватися на практиці. Обсяг гарантованих та забезпечених державою прав людини є свідченням рівня розвитку політичної системи, її ефективності та життєздатності.

На нашу думку, будь-яка політика, як зовнішня так і внутрішня,  повинна бути побудована на засадах демократії, рівності, гуманізму та захисту прав і свобод людини.  Держава з допомогою різноманітних політичних інститутів має забезпечувати реалізацію прав та гарантувати їхній захист. У ідеально побудованій політичній системі задоволення потреб різних верств населення носить збалансований характер та населення держави має високий рівень довіри.

Дотримання прав людини є важливим критерієм етичної оцінки політики як внутрішньодержавної,  так і міжнародної.  Реалізація прав людини залежить від рівня розвитку демократії, політичних порядків окремої держави.

 

Література:

  1. Брюггер В. Образ людини у концепції прав людини // Проблеми філософії права. – 2003. – Том 1. – с. 136-146;
  2. Етика: навч. Посіб. / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О.А. Стасевська та ін.; За ред.. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.;
  3. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998.
Категория: Политические науки | Добавил: Administrator (25.06.2016)
Просмотров: 103 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]