Политические институты и процессы - Политические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Политические науки

Политические институты и процессы
Основний виборчий орган в Україні у віковому, гендерному та освітньому спектрах довіри громадян
 
Автор: Ярошко Олеся Зіновіївна, кандидат політичних наук, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
 
Контрольні та консультативно-методичні повноваження щодо організації виборів усіх рівнів – від президентських до місцевих, – як і референдумів, належать в Україні Центральній виборчій комісії (далі – ЦВК) [3]. Ставлення до неї громадян є показником оцінки виборчої системи в державі загалом.
Мета цього дослідження – визначення особливостей довіри громадян України до ЦВК за їх віком, статтю та освітнім рівнем.
Для досягнення поставленої мети застосовуватимемо результати моніторингових досліджень явища довіри дорослого населення до владних органів Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, зокрема дані всеукраїнських репрезентативних опитувань методом інтерв’ювання 21– 25 травня 2007 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,2%) [2, 4], 18– 24 грудня 2009 року (вибірка – 1997 осіб, похибка – 2,2%) [4, 4], 26– 31 серпня 2010 року (вибірка – 2003 особи, похибка – 2,2%) [1, 4] і 27– 31 серпня 2011 року (вибірка – 2000 осіб, похибка – 2,2%) [5, 4]. Розрізняючи довіру громадян за віком, виділяємо такі категорії опитаних: молодь (18–29 років), середня (30–55 років) і старша (56 років і більше) групи [2, 33; 4, 33; 1, 11; 5, 20]. За статтю виділяємо серед респондентів жінок і чоловіків [2, 32; 4, 34; 1, 12; 5, 21]. За рівнем освіти населення виокремлюємо осіб з: повною вищою освітою; неповною вищою і середньою спеціальною освітою; повною середньою освітою; неповною середньою освітою [4, 35; 1, 13; 5, 22].
Як вже зазначалось в наших попередніх працях, громадянам в цілому важко визначитись у питанні довіри до ЦВК [6, 126], проте на загал вони схильні їй більше не довіряти, аніж довіряти [7, 74]. Напередодні виборів показники довіри до ЦВК дещо покращуються, а після – погіршуються як наслідок розчарування [7, 74]. Регіональний вимір довіри детермінується принципом «своїх» і «чужих»: при перебуванні при владі «своїх» та їх очікуваної перемоги українські регіони більше або ж на рівні середньовибіркових індикаторів довіряють ключовому виборчому органу, а «чужих» – відповідно, нижчий рівень довіри [7, 75].
На фоні загального негативу ставлення громадян до ЦВК у період з 2007 по 2011 роки покращилось: довіра зросла в 1,2 рази, а недовіра зменшилась в 1,1 рази [5, 17]. Рейтинги довіри до цієї інституції у 2007–2011 роках: 27,7%, 20,0%, 28,4%, 35,8% і 33,7%, відповідно; рейтинги недовіри: 49,4%, 57,9%, 49,4%, 41,4% і 43,5%, відповідно [5, 17].
Вікових розбіжностей серед українців щодо довіри до ЦВК у досліджуваний період не виявлено. Рейтинги довіри ЦВК серед молоді: 20,5% (2007), 28,0% (2009), 36,3% (2010) і 35,8% (2011); серед осіб середньої групи: 19,8%, 26,8%, 33,9% і 32,8%, відповідно; серед осіб старшої групи: 21,9%, 29,6%, 37,7% і 33,8%, відповідно [2, 33; 4, 33; 1, 11; 5, 20]. Проте на фоні зростання показника довіри на 13,1%, серед молоді цей приріст дещо більший (15,3%) (середня – 13,0% і старша групи – 11,9%) [2, 29, 33; 5, 16, 20].
Істотних відмінностей між довірою жінок і чоловіків до ЦВК також не зафіксовано. Рейтинги довіри ЦВК серед жінок: 19,2% (2007), 28,7% (2009), 36,8% (2010) і 34,7% (2011); серед чоловіків: 22,0%, 28,0%, 34,6% і 32,6%, відповідно [2, 32; 4, 34; 1, 12; 5, 21]. Проте довіра серед жінок до цієї владної інституції зросла дещо більше (на 15,5%), аніж серед чоловіків (на 10,6%) [2, 32; 5, 21].
Така ж ситуація з довірою респондентів до ЦВК за рівнем освіти у період 2009–2011 років: різниця між показниками різних освітніх груп статистично неістотна. Хоча у 2010 році особи з повною вищою освітою щодо більше довіряли ЦВК (39,7%), а особи з неповною вищою і середньою спеціальною освітою – менше (33,4%) (показник довіри серед осіб з повною середньою освітою – 34,7%, з неповною середньою – 36,7%) [1, 13]. Рейтинги довіри ЦВК серед осіб з повною вищою освітою у 2009 і 2011 роках – 29,2% і 34,8%; серед осіб з неповною вищою і середньою спеціальною освітою – 28,7% і 33,9%; серед осіб з повною середньою освітою – 28,1% і 33,2%; серед осіб з неповною середньою освітою – 27,5% і 33,5% [4, 35; 5, 22].
Таким чином, суттєвих вікових, статевих і освітніх диференціацій серед українців у їх ставленні до ЦВК не виявлено: всі ці категорії однаково більше не довіряють, аніж довіряють їй. Проте більшими темпами зростає довіра до неї серед жінок і молоді.
Отже, ключовим у ставленні до основного виборчого органу в Україні залишається регіональна приналежність респондентів, що накладається не лише на ставлення до ЦВК та інституту виборів, а й до політичної системи в державі в цілому.
 
Література:
1.Актуальні проблеми українського суспільства на старті нового політичного сезону : інформаційний бюлетень. Вересень ’2010 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2010. – 58 с.
2.Політична криза – 2007 у вимірах суспільної свідомості : інформаційний бюлетень. Травень ’2007 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2007. – 48 с.
3.Про Центральну виборчу комісію : закон України від 30 червня 2004 року № 1932–IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1932-15/print1359460551787485
4.Україна передвиборна : рейтинги кандидатів у президенти, рівень довіри громадян до органів державної влади та інших суспільних інститутів, соціальні настрої : інформаційний бюлетень. Грудень ’2009 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2009. – 50 с.
5.Українська держава на рубежі третього десятиріччя незалежності : думки та оцінки громадян : інформаційний бюлетень. Вересень ’2011 / за ред. М. М. Слюсаревського; упоряд. Л. П. Черниш. – К., 2011. – 60 с.
6.Ярошко О. З. Особливості квантифікації довіри громадян України до політичних і суспільних інститутів / О. З. Ярошко // Перспективы развития науки в стране : материалы ХХХІ Междунар. науч.-практ. конф., 21–22 марта 2013 г. – Горловка : ФЛП Пантюх Ю. Ф., 2013. – С. 125–127.
7.Ярошко О. З. Очільниця системи виборчих комісій у фокусі довіри українців / О. З. Ярошко // Альянс наук : вчений – вченому : матеріали VIІI Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 берез. 2013 р. : у 4 т. – Дніпропетровськ : Біла К. О., 2013. – Т. 1 : Теоретичні та практичні питання сьогодення. – 2013. – С. 73–76.
Категория: Политические науки | Добавил: Иван155 (17.05.2013)
Просмотров: 546 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 2
2  
Найкращим показником довіри громадян ЦВК є визнання чи не визнання результатів вибору. Не довіра до оприлюднених підсумків виборчої кампанії, вилилась в Помаранчеву революцію. Надалі, українці погоджувались з результатами, навіть, на численні відомості про фальсифікації на виборчих дільницях. Але вони були такими, які не змогли спотворити вплив загальної думки.

1  
Речи о доверии к ЦВК и быть не может, после 2004 года. Отсутствие избирательного кодекса, назначение "ручных" членов ЦВК играют важнейшую негативную роль в плане доверия. Из-за этого и страдает авторитет как самой комиссии, так и доверие к новоизбранным депутатам, президенту. Положительной тенденцией стали выборы президента в мае - безоговорочная победа не вызывала никаких сомнений, соответственно, при отсутствии фальсификаций, к ЦВК не возникало никаких вопросов.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]