Теория и методика воспитания - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика воспитания

Підвищення ґендерної компетентності вчителів

Автор: Бутурлим Тетяна Іванівна, кандидат педагогічних наук, Ніжинський обласний педагогічний ліцей Чернігівської обласної ради

 

В умовах функціонування полікультурної парадигми актуалізується потреба в удосконаленні системи освіти, підготовки вчителів, спроможних виховати ерудованих, високодуховних, креативних, мобільних учнів, здатних самостійно й  конструктивно вирішити проблему. Тому важливим є підвищення професійної компетентності педпрацівників. Виходячи з того, що компетентність переважно розуміється як володіння певною компетенцією, сукупність знань, умінь, навичок, способів діяльності, необхідних для здійснення продуктивної діяльності  (Н. Баграмова, І. Загайнов, О. Ільченко, В. Наперова, С. Ожогов, Е. Симанюк, А. Сластьонін, Л. Фішман, А. Хуторський, А. Черемисина, С. Шишов та ін.), професійна компетентністьінтегральна характеристика професійних та особистісних якостей, що сприяють досягненню високого результату діяльності (Д. Алферова, В. Введенський, Т. Добутько, О. Дубасенюк, М.Єрмоленко, Г. Ковальчук, В. Крижко, В. Кричевський, Л. Мітіна, Н. Разіна, М. Рижаков, Г. Саранцев, С. Тищенко, Н. Харитонова, Л. Хоружа та ін.). У контексті ґендерного виховання актуалізується необхідність у формуванні ґендерної компетентності вчителів.  Теоретичний аналіз даного поняття в наукових дослідженнях О. Болотської, Т. Дороніної, І. Загайнова, С. Котової-Олійник, І. Мунтяна, М. Радзівілової, С. Рожкової та ін. дав можливість уточнити його зміст: «складова  ґендерної культури вчителя,  здатність ефективно застосувати сукупність ґендерних знань, ґендерних цінностей, ґендерних умінь і навичок у навчально-виховному процесі з метою формування високого рівня ґендерної культури учнів» [2].

Наведемо приклад підвищення ґендерної компетентності вчителів – майстер-клас «Шляхи підвищення професійної компетентності вчителя щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників» ривалість заходу ‒ 1,5 год.; цільова аудиторія ‒ учителі суспільно-гуманітарних дисциплін).

Хід майстер-класу

Слово тренера

  • Останнім часом слово «ґендер» уже не сприймається як неологізм, а як поняття, що потребує детального осмилення. За останні 20 років відбулися кардинальні зміни в ґендерознавстві, системі знань про соціальний статус жінок і чоловіків, їх взаємини. Відкрито багато наукових лабораторій, захищено більше 100 дисертацій на ґендерну тематику, науково досліджено взаємозв’язок ґендеру й літературознавства, лінгвістики, релігії, філософії, психології, соціології, педагогіки тощо. Проводиться багато обласних, всеукраїнських та міжнародних конференцій із питань ґендеру, організовуються подібні конкурси для науковців, учителів, учнів. Проблема ґендерної нерівності, насилля активно піднімається в ЗМІ: розробляються соціальні реклами, телепередачі, телешоу, знімаються документальні  фільми. Випускається маса наукової й масової літератури з питань  ґендерної політики в Україні. І хоч ми, українці, відстали від світової ґендерології на півстоліття, намагаємося йти в ногу з часом, підвищуючи свою  ґендерну компетентність.

Саме цьому питанню й присвятимо сьогоднішній захід.

Самооцінка рівня професійної компетентності вчителя щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників.

Учасники тренінгу мають подумки оцінити рівень власної професійної компетентності щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників за 5-бальною шкалою. Потім вони підходять до того розміщеного долі паперового круга з цифрою, що вони собі поставили.

Рефлексія

  • Чому саме так Ви себе оцінили?
  • Із яким аспектом  ґендерного виховання старшокласників Ви хотіли б глибше  ознайомитися? Чому?

Заповнення схеми «Образ компетентного вчителя, що здійснює ґендерного виховання».

  • Спробуємо підвищити ваші знання з питань ґендерної освіти, зокрема ґендерної компетентності вчителя, шляхом самоосвіти. Використовуючи роздатковий матеріал, заповніть роздані вам схеми.

Учасники поділяються на 3 мікрогрупи. Кожна з них отримує окреме завдання заповнити схему «Образ компетентного вчителя, що здійснює ґендерного виховання»: когнітивну складову ґендерної компетентності вчителя (мікрогрупа № 1), емоційно-ціннісну складову ґендерної компетентності вчителя (мікрогрупа № 2), поведінкову складову ґендерної компетентності вчителя (мікрогрупа № 3).

Завдання для мікрогрупи 1 (продовжити речення)

  • Характерною особливістю суспільства, що будується на домінуючій владі чоловіка чи жінки, є…
  • Знає основні поняття ґендерної педагогіки: …
  • Знайомий (-а) зі змістом нормативних документів, що стосуються ґендерної політики: …
  • Знає представників української та зарубіжної ґендерної освіти: …
  • Розуміє мету й завдання ґендерного виховання: …
  • Володіє методикою застосування специфічних форм, методів, прийомів ґендерного виховання: …
  • Хлопці й дівчата відрізняються тим, що…, проте вони …
  • Усвідомлює, що у власних вчинках, думках, емоціях, прагненнях переважають такі якості:  …
  • Усвідомлює кінцевий результат ґендерного виховання: …

Завдання для мікрогрупи 2 (продовжити речення)

  • Переосмислює ґендерний досвід поколінь, зокрема патріархатної культури (…) та усвідомлює значення рівноправності статей для суспільства:…
  • Прагне подолати в собі…, а виховати ‒ …
  • Прагне вдосконалити власні знання, уміння щодо  ґендерного виховання: …
  • У своїх висловлюваннях, діях по відношенню до особи протилежної статі, у тому числі до юнаків і юнок, уникає…, дотримується …
  • Інформацію про існуючу в суспільстві ґендерну ситуацію презентує учням із позиції…
  • Виховує у хлопців і дівчат такі ґендерні цінності: …
  • Спонукає учнів до окреслення чіткої позиції щодо місця й ролі чоловіка та  жінки у світі: …
  • Спонукає учнів до побудови взаємин із особою протилежної статі на засадах…

Завдання для мікрогрупи 3 (продовжити речення)

  • У взаєминах із особою протилежної статі, у тому числі й учнями, проявляє…
  • Розв’язує конфлікти з особою протилежної статі,  у тому числі й учнями, шляхом…
  • Здійснює профілактичну й корекційно-розвивальну роботу, пов’язану з подоланням схильності до  міжстатевої дискримінації, ґендерного насилля шляхом …
  • Спонукає учнів до побудови взаємин із особою протилежної статі на засадах…
  • В урочний та позаурочний час формує в учнів ґендерну культуру, тобто…
  • Свідомо й відповідально підходить до реалізації технології  ґендерного виховання (Т. Бутурлим, С.Вихор, П. Терзі, С. Харчнко, Л. Яценко, С. Яшник та ін.), зокрема навчає…, розвиває…, виховує…
  • У процесі вивчення навчальних тем, пов’язаних із  ґендерною проблематикою, розширює знання про…, розвиває…, виховує…
  • Із метою досягнення високого результату  ґендерного виховання реалізує такі педагогічні умови: …

Слово тренера

  • Отже, ґендерна компетентність – один із видів компетентностей сучасного педагога, складова ґендерної культури особистості. Основними її структурними компонентами є когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий.

Рольова гра «Від андроцентричного до ґендерного виховання»

Слово тренера

  • А про те, як ще позбутися гендерних стереотипів, які нав’язували нам не місяцями, не роками, а століттями, поговоримо тут і зараз.

Сьогодні ми можемо з упевненістю стверджувати, що жінка – не річ, не дешева робоча сила, пристрасна коханка, віддана мати, це особистість перш за все, яка здатна гармонійно поєднати сім’ю, роботу, відпочинок, громадські обов’язки. Чоловік ХХІ ст. – уже не цар, не розпорядник жіночих життів, проте без нього немислиме існування іншої половинки, створеної для нього. Це особистість, яка прийняла нову, емансиповану жінку, з усіма її забаганками, особистість, яка намагається бути не лише гаманцем для сім’ї, а й люблячим батьком, вірним чоловіком. Тому зараз подумки скажіть «дякую!» своїй другій половинці за те, що він чи вона такий/така є. Цей настрій допоможе виконати наступну вправу «Від андроцентричного до ґендерного виховання», яка навчить нас не повторювати помилок минулого, а йти уперед – до щасливого майбутнього.

Учасники гри поділяються на 3 мікрогрупи. Кожному з них роздаються картки, на яких написані якості ґендерно некоректного вчителя (ҐК) та якості ґендерно коректного вчителя (ҐН). Із кожної пари карток учителі обирають характеристику, яка найбільш яскраво підкреслює їхню індивідуальність.

  • Вважаю, що ідея ґендерної рівності сприяє демократії в державі. ҐК
  • Вважаю, що ґендерна рівність – це шлях руйнації традицій, звичаїв, нав’язування ідеології «зрівнялівки статей» українській нації. ҐН
  • Я усвідомлюю, що в моїх учинках, думках, емоціях, прагненнях переважає емоційність, емпатійність, інтуїтивність, залежність, орієнтація на людей, співпрацю. ‒ ҐН
  • Я усвідомлюю, що намагаюся проявляти чоловічий і жіночий тип поведінки гнучко, відповідно до життєвої ситуації. ‒ ҐК
  • Вважаю, що ґендер – це філософія статі, ґендерні відмінності – це статеві відмінності, ґендерне виховання – це статеве виховання.ҐН
  • Я знаю, що ґендерне насильство – це суспільно-небезпечна поведінка особи (чоловіка чи жінки) стосовно протилежної стат, яка проявляється у спричиненні фізичних, сексуальних, морально-психологічних та інших страждань. ‒ ҐК
  • У більшості ситуацій я займаю лідерську позицію: мені подобається керувати, особливо комфортно почуваюся в ситуації домінування в діалозі з особою протилежної статі. ҐН
  • Переважно я думаю, дію відповідно до власних цінностей, індивідуальних особливостей, а не усталених приписів. ‒ ҐК
  • У роботі зі старшокласниками я намагаюся сформувати в них думку, що всі учні – однакові. ‒ ҐН
  • У своїй педагогічній діяльності я розцінюю хлопців і дівчат (учнів) як рівних, але різних, проте намагаюся створити однакові умови для їхньої самореалізації. ‒ ҐК
  • Якщо на уроці потрібно розв’язати складну задачу, я переважно викликаю хлопців, якщо потрібно розподілити обов’язки в процесі підготовки до виховного заходу – звертаюся до дівчат. ‒ ҐН
  • Я намагаюся не акцентувати не відмінностях хлопців і дівчат, висуваю до них однакові педагогічні вимоги щодо навчання, культури поведінки. ҐК
  • У своїй педагогічній діяльності вживаю терміни: «директор/директорка, кандидат/кандидатка, професор/ професорка, аспірант/аспірантка, секретар/секретарка, завідувач/завідувачка» ‒ як у чоловічому, так і жіночому роді. ‒ ҐК
  • Коли у своїй педагогічній діяльності згадую імена жінок-письменниць (Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Ліни Костенко та ін.), то вживаю поняття «автор (-и)». ‒ ҐН
  • У своїй педагогічній діяльності я віддаю перевагу традиційним методам і формам навчання, виховання, намагаюся довести, що все у світі визначається чоловіками. ‒ ҐН
  • У процесі ґендерного виховання віддаю перевагу демократичному, діалогічному, інтерактивному стилю навчання та виховання. ‒ ҐК
  • У процесі осмислення історії розвитку суспільства, культури серед визначних письменників, істориків, культурних діячів, науковців найчастіше згадую представників чоловічої статі, оскільки саме вони є рушійною силою функціонування світу. ҐН
  • У процесі підготовки до уроку критично переосмислюю матеріал,    представлений у підручниках, посібниках, ЗМІ, звертаю увагу на різностатевий характер малюнків, сюжетів, заголовків тощо. ‒ ҐК
  • В урочний та позаурочний час я намагаюся розширити ґендерні знання учнів, спонукаю їх до самоосвіти, удосконалення рівня ґендерної культури. ‒ ҐК
  • Я маю поодинокі й несистематичні знання щодо ґендерної освіти, тому проблему ґендеру намагаюся не піднімати в урочний та позаурочний час.  ‒ ҐН
  • Даю можливість виражати свою думку, виконувати завдання будь-якої складності як хлопцям, так і дівчатам; у процесі створення мікрогруп намагаюся не відокремлювати хлопців і дівчат, спонукаю їх до гармонійної комунікації. ‒ ҐК
  • У своїй педагогічній діяльності намагаюся підготувати старшокласників до сімейного життя: у дівчат виховую покірність, у хлопців лідерські якості. ҐН

Потім учасники оцінюють свою самохарактеристику з допомогою перевірочної таблиці на електронній презентації. Підраховується загальна кількість співпадінь у кожній групі. Якщо в цілому співпало близько 30% відповідей, що не містять ознак андроцентричного виховання, то представники кожної групи стають біля паперової сходинки №1, близько 60% відповідей біля паперової сходинки №2, близько 90% відповідей біля паперової сходинки №3, близько 100%  відповідей біля паперової сходинки №4.

Представники мікрогруп, користуючись порівняльною таблицею, ведуть перехресний діалог між собою: ті, хто потрапив на сходинки № 1-2, доводять важливість андроцентричного виховання в школі, ті, хто потрапив на сходинки № 3-4, доводять важливість ґендерного виховання. Під час наведення аргументів учасники гри обмотують опонентів в’язальною ниткою (1 раз), під час наведення контраргументів – розмотують себе (1 раз).

Слово тренера

  • Те, що ви так вправно «визволялися з-під пут ґендерних стереотипів у навчально-виховному процесі», не нав’язуючи іншим власної думки, а аргументовано відстоюючи її, свідчить про ефективність і важливість реалізації ґендерного виховання, оскільки його ключовими є свобода, рівність, взаємоповага, взаєморозуміння, партнерство, співробітництво.

Потім із допомогою іграшкового «мікрофона» відбувається бесіда з учасниками гри:

  • Що потрібно зробити представникам Вашої групи для вдосконалення власної професійної компетентності щодо ґендерного виховання? (для тих, хто потрапив на сходинки № 1-2)
  • Що допомогло представникам Вашої групи бути ґендерно коректним учителем? (для тих, хто потрапив на сходинку № 3)
  • Як Ви вважаєте, що допомогло представникам Вашої групи піднятися на вершину «Олімпу ґендерної компетентності» (для тих, хто потрапив на сходинку № 4)
  • Який висновок Ви зробили з цієї вправи?
  • У чому переваги ґендерного виховання перед андроцентричним?

Групова робота «Як підвищити професійну компетентність учителя щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників?»

  • Узагальніть результати роботи в попередніх вправах, давши асоціативну відповідь на запитання «Як підвищити професійну компетентність учителя щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників?», тобто кожна мікрогрупа має створити свій асоціативний малюнок як відповідь на запитання.

Самооцінка рівня професійної компетентності вчителя щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників.

Учасники тренінгу мають повторно оцінити рівень власної ґендерної компетентності за допомогою п’яти паперових квітів. Потрібно підняти стільки квітів, на скільки балів учасники оцінюють власну ґендерну компетентність (1-5 балів).

Слово тренера

  • Отже, як кажуть у народі: «Чоловік та жінка ‒ одне діло, одне ціле, один дух». Саме такій високій меті – побудові гармонійної партнерської сім’ї – покликано служити ґендерне виховання. Спрямоване на формування поваги до традицій українського народу та неприйняття стереотипів, що дезорганізовують особистість, зумовлюють ґендерні конфлікти, порушення прав. Передбачає виховання особистості, яка проявляє повагу, розуміння, щирість, вірність, гуманність, паритетність у взаєминах з особою протилежної статі, здатна повноцінно реалізуватися в усіх сферах життя, має почуття обов’язку перед державою на шляху розбудови її демократії та суверенітету.

Таким чином, результат ґендерного виховання значною мірою залежить від ґендерної компетентності учасників навчально-виховного процесу, зокрема від ґрунтовності й цілісності ґендерних знань, ступеня усвідомлення сутності ґендерного підходу, шляхів вивчення ґендерної теорії, уміння здійснювати ґендерну інтерпретацію тексту, здатності встановити діалогічний зв’язок між ґендерною картиною світу персонажів і старшокласників, готовності учнів трансформувати стереотипну ґендерну свідомість чи вдосконалити власну ґендерну культуру, ґендерної коректності вчителя, урахування психологічних особливостей старшокласників.

 

Література:

1.Бутурлим Т. І. Формування ґендерної культури старшокласників у процесі вивчення української літератури : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 „Теорія і методика вихованняˮ / Т. І. Бутурлим; Інститут проблем виховання НАПН України. – Київ, 2013. – 400 с.

2.Бутурлим Т. І. Шляхи підвищення професійної компетентності вчителя щодо здійснення ґендерного виховання старшокласників / Т. І. Бутурлим //    Підготовка компетентного вчителя: традиції та інновації матеріали Всеукр. наук.-метод. семінару  (м. Умань, 21 березня 2014 р.) / ред. кол.: Ярошинська О.О. та ін. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. – С. 15 – 21.

 

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (29.10.2015)
Просмотров: 252 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]