Теория и методика управления образования - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика управления образования
Удосконалення професійної підготовки менеджерів освіти в умовах магістратури
 
Автор: Жигірь Вікторія Іванівна, кандидат педагогічних наук, Бердянський державний педагогічний університет
 
Постановка проблеми. Освітні установи, діючи в умовах ринкової економіки вимагають високоефективного менеджменту, заснованого на сучасних концепціях, стратегіях і моделях управління, орієнтованих на досягнення конкретного освітнього результату. Основною фігурою й динамічною силою цього варіативного процесу стає компетентний менеджер освіти, здатний бачити майбутнє і приймати якісні управлінські рішення.
Аналіз останніх публікацій. Дослідженню проблеми підготовки магістрів з менеджменту освіти приділяється певна увага науковців і дослідників, зокрема з проблем розвитку вищої педагогічної освіти (В. Берека, О. Дубасенюк, О. Глузман, В. Луговий, Н. Ничкало, В. Олійник, В. Якунін та ін.).
Мета статті - визначення особливостей підготовки менеджерів освіти в умовах магістратури та обґрунтування основних напрямів її удосконалення відповідно до сучасних вимог.
Виклад основного матеріалу. Професійну діяльність менеджера освіти ми розглядаємо як видову категорію, що містить в собі спеціалізовану трудову діяльність, яка вимагає конкретної підготовки і реалізується на відповідному рівні майстерності.
Праця менеджера включає в себе завдання, які необхідно виконати щоб організація досягла поставлених цілей. Крім того, саме праця, як діяльність, спрямована на отримання результату, є критерієм оцінки менеджера, головним вимірником його професіоналізму. У зв’язку з цим підвищення ефективності підготовки менеджера освіти розглядаємо як освітній процес, спрямований на розвиток особистісних здібностей фахівця виконувати свої трудові функції завдяки освоєнню нових інтегрованих взаємозв’язків між сучасною наукою і практикою.
Сьогодні не можна досягти будь-якого успіху в навчанні без зміни парадигми організації навчального процесу. Так, на відміну від звичайного освітнього процесу, який спрямований на передачу знань та навичок, отриманих у минулому, менеджмент - це вміння створювати майбутнє. Тому підготовка управлінців вимагає переходу до формування у студентів стійких творчих і дослідницьких навичок, уміння вирішувати проблеми. Це означає, що процес освіти повинен вибудовуватися з обов'язковим зворотним зв'язком між результатами дослідів та свідомістю майбутнього менеджера освіти, адже мова йде про цілеспрямовану освіту.
Крім того навчання має спонукати до саморозвитку та самореалізації. Воно має бути максимально наближеним до реальної практики.
Вирішальне значення у професійній підготовці менеджера освіти мають технології навчання, бо саме вони є основною (процесуальною) частиною дидактичної або методичної системи [2]. До технологій, які доцільно використовувати в процесі підготовки майбутнього менеджера освіти відносимо: технології творчого розвитку; проблемного навчання; проектні технології та технологію організації самостійної роботи [1]. Професійна підготовка майбутніх менеджерів освіти також має враховувати реалії інформаційного суспільства, зокрема – необхідність реалізації нових професійних функцій менеджера, пов’язаних з оперуванням сучасною інформацією (правила функціонування Інтернету; створення віртуальних організацій; методи управління віртуальними організаціями; нові форми презентації, що базуються на електронних засобах масової інформації; психологічними і суспільними проблемами, які з’явилися у результаті застосування інформаційних технологій).
Оскільки акценти підготовки спеціалістів, а особливо спеціалістів з менеджменту, змістилися у бік практичних навичок, практичне навчання має бути конкретним і спрямованим на реальні проблеми і життєві ситуації. Ситуаційний підхід передбачає відсутність єдиної вірної або однозначної відповіді для всіх випадків з одного й того ж приводу, пошук того чи іншого рішення тісно пов’язаний з умінням проводити аналіз конкретної ситуації і давати оцінку альтернативним ідеям і діям. Тому кейси і ситуації з практики потрібно використовувати в якості предмета дискусій, а не для того, щоб виробляти в магістрантів правильний алгоритм прийняття рішень.
Засадою інноваційних підходів до навчання майбутніх менеджерів освіти є моделювання, імітація майбутньої професійної реальності, спроба оволодіти не лише відтворенням знань (що характерно для традиційних підходів у навчанні), а на основі реальної, нехай ігрової, експериментальної дії за допомогою ділових ігор; створення проблемних ситуацій практичного спрямування; створення ситуацій ризику та конфліктів для формування навичок із їх розв’язання.
В цьому аспекті великого поширення набуває й новий стиль освітнього менеджменту так званий «коучинг». «Коучинг» (coaching) з англійської – наставляти, тренувати, надихати. Коуч-менеджмент – це особлива філософія життя, що має свою систему цінностей, коли першорядним є бачення людини з її цінностями, прагненнями, особистими цілями. Методологія коучинга виходить з того, що людина від природи безмежно талановита та володіє великим потенціалом, який не реалізується нею в повній мірі. Коучинг, як стиль менеджменту, спрямований на досягнення організаційних цілей з одночасним забезпеченням максимально можливого розвитку персоналу за обраним напрямом.
У підготовці менеджерів освіти провідну роль здійснює викладацький корпус. Його інтелектуальний потенціал, педагогічна майстерність і мистецтво викладання сприяють формуванню особистості менеджера, розвитку здібностей, розуміння професії.
Підготовка менеджера визначається також тією організаційною культурою та середовищем, в якій вона триває. Вчити потрібно прикладом, а не повчанням і деклараціями. Управління освітою - це чинник підготовки менеджера, який не повинен бачити, що лише в теоріях існує добре організований менеджмент, і немає в організаційному середовищі освіти прикладів для наслідування і формування позитивних звичок ділової поведінки.
Для реалізації освоєння менеджером освіти досвіду призначені спеціальні форми навчальних занять: інтерактивна лекція, інтерактивний семінар, індивідуальні консультації з портфоліо, групова і спільна робота над проектом, практика ділових ігор, аналіз критичних ситуацій, тренінги практичних навичок, презентація графік-органайзерів та ін.
Інтеграція перерахованих вище форм навчання дозволить створити єдину логічну систему, необхідну для вирішення дидактичних завдань при підготовці конкурентоспроможних менеджерів освіти. Вона поєднає професійну освіту і професійну практику у всіх видах і проявах.
Немає управління без вибору альтернатив, як немає і вибору альтернатив без інтуїції і передбачення наслідків. Все це мистецтво управління. Мистецтво управління спирається на індивідуальні здібності кожної людини, тобто це досвід і знання, перетворені на специфічний образ діяльності.
Найбільша складність у навчанні менеджменту полягає у формуванні таких якостей, як «бачення», уміння ставити мету. Ці якості настільки ж складні для розуміння, як і інтуїція. Вони проявляються у сміливості, підприємливості, умінні надихати, знаходити нове, бути непередбачуваними.
Для формування й розвитку якостей особистості, які дозволяють застосовувати знання й уміння на практиці, необхідна зміна самих методик навчання, додавання практичних, тренінгових курсів, закріплення знань в діях, оцінку відповідності психологічних особливостей даного фахівця комплексу кваліфікаційних вимог на основі стандартизованих психологічних тестів, аналізу наявної інформації про діяльність менеджерів з досвідом роботи. Це дозволить не стільки перевірити на практиці отримані знання, скільки з власної діяльності отримати знання і придбати новий досвід. Якщо головне в методиці - це вироблення цілісного розуміння роботи менеджера, то навчання має сприяти придбанню магістрантами власного бачення, напрямів докладання своїх зусиль, вміння ставити цілі, формування намірів, що відрізняє роботу менеджера від всіх інших спеціальностей. Придбання власного бачення - це, швидше за все, питання не до змісту програми і навіть не до методики навчання, швидше за все це цінності, дух і культура навчального закладу.
Висновки. Таким чином, підвищення ефективності підготовки менеджерів освіти, забезпечення їх мобільності, конкурентоспроможності на ринку праці вимагає подальшого вдосконалення організації навчального процесу в магістратурі вищого навчального закладу. Основними напрямами здійснення модернізації підготовки магістрів з управління навчальним закладом вважаємо фундаменталізацію й інтенсифікацію наукових досліджень в управлінській та педагогічній галузях; інтеграцію вітчизняної освіти зі світовою; впровадження новітніх наукових і технологічних досягнень у практику підготовки зазначених фахівців; забезпечення гармонійного розвитку особистості майбутнього менеджера освіти та його творчої самореалізації, здатності до інноваційної освітньої діяльності.
 
Література:
1.Берека В.Є. Теоретико-методичні основи фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. Є. Берека. – К., 2008. – 42 с.
2.Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии / Д.Г. Левитес.М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1998. – С.151.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (05.09.2012)
Просмотров: 679 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]