Академия наук

Рекомендації щодо організації навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації за методом брейнстормінгу

Автор: Романенко Юлія Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Застосування методу брейнстормінгу на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики, хімії, фізики в Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти здійснювалося за схемою «зміст у формі». Це означає, що за зазначеною технологією здійснювалася робота зі слухачами і цю ж технологію розглядали як досліджуваний матеріал.

Ми рекомендували під час експерименту не боятися висловлювати самі несподівані, фантастичні, і навіть безглузді пропозиції. Пропозицій мало бути якомога більше. Вони повинні котитися лавиною, безупинно. Якщо наставала заминка, педагог сам мав подати пропозицію тощо.

Як показала практика метод «мозкова атака» володіє колосальним потенціалом розвитку творчих можливостей особистості, дозволяє розвивати мислення, пам'ять, увагу, прищеплювати уміння швидко орієнтуватися в ситуації, формувати впевненість у собі, приймати рішення, розвивати комунікативні вміння, толерантність у стосунках зі своїми колегами.

Проаналізуємо етапи та правила «мозкового штурму». Практика показала на типові помилки організації брейнстормінгу:

1.  Змішання штурму на нараду. Потрібно пам'ятати, що «мозковий штурм» – це не нарада, не диспут і не сеанс психотерапії. Колективне проголошення банальностей по команді ведучого «Ну, колеги, сміливіше, висловлюйтеся, у нас на порядку денному «мозковий штурм» не може надати нової якості ідей.
2.  Складне завдання не роздроблено на більш прості задачі. Про що часто забувають при вирішенні творчих завдань. Дослідження показало, що «мозковий штурм», ймовірно, ефективний при вирішенні відносно простих завдань «в один-два ходи». Вирішення більш складної задачі цим методом можливо лише за умови дуже сильного дроблення на підзавдання. Зрозуміло, що в такому випадку витрати часу на проведення штурму значно зростає.
3.  Відсутність розігріву. Для початку штурму недостатньо бадьорого вигуку ведучого: «Сміливіше, видавайте Ваші несподівані ідеї!». Уявіть собі, що штурм проводиться на якійсь школі. Учасники штурму – втомлені, обтяжені проблемами люди, хто-то з них тільки що пообідав, у когось болить голова… Серед учасників – і керівники, і підлеглі (пишуть, що учасники повинні бути приблизно однакові за статусом, на практиці це не завжди можливо). І від ведучого потрібно зокрема, щоб на якийсь час підлеглий забув, що він підлеглий.

Далі, щоб обговорення «завелися» необхідна розминка або розігрів, так зване «психологічне вирівнювання» учасників. З цією метою вкидається якась нейтральна, проста тема. Скажімо, дуже легко спровокувати обговорення, якщо почати з питання: «Автор таблиці Дмитра Івановича Менделєєва». Як показує практика, під час такої процедури деякі учасники починають щасливо реготати. Ось тут і починається основна тема брейнстормінгу.

Потім слід забезпечити виконання правил методу. Повна заборона на критику і будь-яку (в тому числі позитивну) оцінку висловлюваних ідей, так як оцінка відволікає від основного завдання і збиває творчий настрій. Вітаються незвичайні, і навіть абсурдні ідеї. Комбінуються і поліпшуються будь-які ідеї.

Наступний етап – це групування, відбір і оцінка ідей. Цей етап часто забувають, але саме він, як показало дослідження, дозволяє виділити найбільш цінні ідеї і дати остаточний результат «мозкового штурму». На цьому етапі, оцінка не обмежується, а навпаки, вітається. В процесі «мозкового штурму», як правило, спочатку рішення не відрізняються високою оригінальністю, але з пришестям деякого часу типові, шаблонні рішення вичерпуються і в учасників починають виникати незвичайні ідеї. Всі ідеї записуються ведучим. Потім, коли всі ідеї висловлені, проводиться їх аналіз, розвиток і відбір. У результаті знаходиться максимально ефективне і часто нетривіальне рішення задачі.

Ми знали, що «мозковий штурм» дає можливість об'єднати в процесі пошуку рішень дуже різних людей; а якщо групі вдається знайти рішення, то її учасники зазвичай стають стійкими прихильниками його реалізації. Тому впровадили даний метод в навчальні програми курсів підвищення кваліфікації, щоб практично вивчити і технологію вище згаданого методу, і недоліки, і переваги, і головне ефективність генерації ідей; викладачі могли в подальшому застосувати цей метод в навчальному процесі своїх навчальних закладів. Хочеться відзначити, що метод «мозкового штурму» може бути ефективно використаний освітніми закладами для поліпшення якості роботи команд (груп) як учнів, так і вчителів. Ми рекомендуємо проведення «мозкового штурму» у вигляді гри, брейн-рингу, дискусії, проекту, вирішення проблем, спільної роботи з вироблення ідей. Пропонуючи різноманітні варіації у проведенні цих видів роботи – в будь-якому випадку, такий вид роботи є креативним і часто максимально наближеним до реальної ситуації. З різноманіття і великої кількості технік можна вибрати ту, яка відповідає конкретним завданням та цілям. У ході експерименту нами були вдосконалено основні правила проведення «мозкового штурму» на курсах підвищення кваліфікації викладачів, а саме: 1. Учасникам заборонено критикувати ідеї, навіть якщо вони не заслуговують критики або «виходять за рамки». 2. Всі слухачі не повинні боятися того, що їхні ідеї будуть «освистані» колегами. 3. Кожному учасникові необхідно розкріпачити розум для того, щоб подавати самі фантастичні та нереальні ідеї. 4. Немає обмежень по кількості ідей. 5. Кожен учасник висловлює свої найсміливіші пропозиції вголос. Одним словом сеанси уяви мають бути щасливими годинами. «Мозковий штурм» – це коли ми думаємо вільно і продуктивно в обстановці комфорту і задоволення...

Тому використання методу брейнстормінгу на курсах підвищення кваліфікації викладачів стимулює суб'єктів педагогічної діяльності до творчого мислення та дозволяє актуалізувати потенційні можливості кожного учасника.