Теория и методика профессионального образования - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 03.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика профессионального образования

Ігрові технології навчання як складова активізації пізнавальної діяльності студентів на лекційних заняттях з дисципліни «Гігієна та санітарія»

Автор: Глущенко Ольга Леонідівна, магістр педагогіки, викладач, Криворізький коледж економіки та управління Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана»

 

Лекція - одна з форм проведення навчальних занять у вищій школі, призначена для засвоєння студентами теоретичного матеріалу. Мета лекції - розкрити основні положення навчального матеріалу, з’ясувати невирішені проблеми, проаналізувати та узагальнити відомі факти, дати рекомендації щодо використання основних висновків на практичних заняттях.

Лекції посідають суттєве місце у навчальному процесі на всіх рівнях освіти, хоча їх кількість щороку різко зменшується у навчальних планах. У зв'язку з цим від педагогів вимагається творче ставлення до них. Ефективність лекції залежить від чіткого визначення її місця у логічній структурі навчального предмету навчального предмета, форм, методів та засобів реалізації навчального матеріалу.

Залежно від форми організації та керування навчально-пізнаваль­ною діяльністю студентів, лекція може бути монологічною, діалогічною, полемічною.--Особливістю монологічної лекції є викладання її змісту викладачем, який подає теоретичний матеріал у вигляді готових висновків. У цьому випадку студенти сприй­мають на слух інформацію, фіксують основні положення, запам'ятовують.

Діалогічна лекція розрахована на активізацію участі студентів при керівній ролі викладача. Лек­ція, проведена в діалогічній формі, матиме успіх тоді, коли викладачем добре продумані та сформульовані запитання для діалогу зі студентами, передбачені можливі варіанти відповідей на них, визна­чені серед них найбільш суттєві.

Полемічна лекція передбачає викладання змісту матеріалу у вигляді постановки проблем, ідей, положень, що вима­гають розв'язання в ході дискусії. При цьому не виключені різні думки з того чи іншого питання.

Роль викладача у проведенні поле­мічної лекції досить складна. Йому необхідно бути ерудитом, володіти мистецтвом полеміки, орієнтуватися в різних поглядах та спрямову­вати студентів на правильні висновки.

Незалежно від форми її організації, лекція що відповідає сучасним дидактичним та виховним цілям, повинна формувати пізнавальний інтерес до вивчення дисципліни, наближувати навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом й почуттями між викладачем та студентами. З цією метою необхідно використовувати прийоми та способи активізації лекційних занять.

У сучасній педагогічній літературі розрізняють такі способи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при проведенні лекцій, як: - постановка проблемних запитань та завдань для аналізу.

- порівнян­ня різних фактів, явищ, самостійних висновків та пропозицій;

- акцентування уваги студентів до змісту лекції за допомогою різноманітних висловів: «Це особливо важливо!..», «Вдумайтесь...», «Зверніть увагу...» «Отже, ми бачимо...»; риторичних за­питань «Чим пояснити цей факт?», «Як пов'язані між собою ці події?», пауз, які дають змо­гу акцентувати увагу на головних моментах лекції;

- фіксація фактів, які необхідні для на­ступного проведення практичного чи лабораторного заняття;

--використання додаткового дидактичного матеріалу.

Отже, ефективність проведення лекції в першу чергу залежить від:

--інтересу студентів до інформації, викладеної в процесі її проведення;

--привертання уваги студентів до змісту лекції за допомогою відомих прийомів спілкування;

--застосування викладачем різноманітних прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

Підготовка висококваліфікованих спеціалістів техніків - технологів з технології харчування вимагає від майбутніх спеціалістів ґрунтовних знань з дисципліни «Гігієна та санітарія». Тому розробка лекційного курсу з цієї дисципліни є необхідною передумовою підготовки фахівців даного профілю та майбутніх техніків - технологів.

Цей матеріал є досить складним для сприйняття, оскільки передбачає знання санітарно – гігієнічних норм та вимог до основних технологічних процесів.

В той же час кількість аудиторних занять з гігієни та санітарії, у тому числі й лекційних, щороку зменшується. За таких умов підтримувати інтерес студентів до навчального матеріалу досить складно.

Тому, на нашу думку, в лекційному курсі дисципліни «Гігієна та санітарія» доцільно використовувати різноманітні прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів. Одним із шляхів розвитку такої пізнавальної активності є використання на лекціях елементів ігрових технологій навчання, які розвивають творче мислення, вміння та навички самостійної розумової праці. Звертаючись до дидактичних ігор та навчальних ігрових моментів, сучасна педагогіка справедливо вбачає в них можливості для ефективної організаторської взаємодії викладача та студента під час проведення саме полемічних лекційних занять.

Використання різноманітних ігрових моментів на лекції допоможе студентам не тільки закріпити й поширити передбачені програмою знання, навчить розуміти зміст лекційного матеріалу, але й підвищить якість, інтенсивність, швидкість його засвоєння.

Так, у вступній частині лекції студентам можна запропонувати розв’язати

невеличкий кросворд, де у визначеному стовпчику або рядку можна прочитати назву класу сполук, біохімічного терміну про який піде мова на занятті.

Розпочати лекцію можна з ігрового моменту «Плутаниця». Викладач пропонує студентам самостійно визначити тему заняття, розглянувши навчальні картки, переглянувши відеофрагмент або прослухавши невеличку інформацію.

При викладі нового матеріалу, поясненні різниці між певними термінами, явищами чи поняттями лекторові можна скористатись ігровою ситуацією «Вільні асоціації». Так, можливе використання асоціацій при поясненні різниці між різними поняттями чи термінами.

При вивченні незнайомих понять чи термінів з дисципліни «Гігієна та санітарія» студентам можна запропонувати цікаву ігрову ситуацію «Пазли».

Ігрова ситуація «Пазли»

Завдання: студенти повинні скласти визначення терміну із ряду запропонова- них понять (або слів).

Наприклад, скласти визначення терміну «гігієна харчування:

 

 

Правильне визначення: гігієна харчування – це наука, що вивчає вплив аліментарного фактора на організм людини і розробляє заходи, щодо попередження захворювань і зміцнення здоров’я людини.

Переможцем буде той, хто правильно та швидше виконає завдання. Таку ігрову ситуацію можна ускладнити, запропонувавши студентам із певної кількості термінів чи понять обрати лише ті, що стосуються даного твердження або терміну.

Ігровий момент «Вірю - не вірю»

На початку лекції кожен студент отримує навчальні картки двох кольорів червоного та синього.

 

 

Під час полемічної лекції викладач зачитує твердження та пропонує студентам обрати лише правильні. Кожне твердження лектор розпочинає словами «Чи вірите Ви, що…»

Наприклад: чи вірите Ви, що час зберігання молочного супу складає не більше 3 годин?

Якщо студенти вірять, що твердження правдиве, вони піднімають картку синього кольору, якщо ні - червоного. Після того, як студенти визначились зі своєю відповіддю, викладач підіймає картку вірного кольору. Відбувається момент обговорення правильної відповіді студентською аудиторією.

Ігровий момент «Вірю - не вірю» дозволяє лекторові:

--визначити ступінь зацікавленості студентів навчальною інформацією;

--акцентувати увагу на окремих моментах лекції;

--швидко виявити складні для осмислення моменти лекції та внести необхідні роз’яснення в разі необхідності.

Заключна частина лекції є не менш важливою, ніж дві попередні. Це фінальний акорд у вивченні певної частини теоретичного матеріалу. Невдале закінчення лекції здатне зіпсувати враження від заняття, зменшити інтерес до виконання самостійної роботи. Для того, щоб закріпити, підсумувати матеріал на заключному етапі лекції можна провести наступні ігрові прийоми.

«Незакінчене речення»

Викладач зачитує початок або фрагмент речення. Студентам необхідно з

закінчити.

Наприклад: харчові отруєння — хвороби, що виникають при вживанні їжі, яка містить……… (шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини).

«Хто швидше запише?»

Викладач пропонує студентам записати на аркуші паперу 10 термінів чи понять з дисципліни «Гігієна та санітарія», які відповідають темі заняття та меті ігрового прийому.

Приклад завдання: записати 10 санітарно - гігієнічних вимог до зберігання готової продукції (перші страви, другі, салати)

Переможцями стануть ті студенти, які швидко та правильно виконають завдання.

Лекція, що відповідає сучасним дидактичним і виховним цілям, повинна формувати пізнавальний інтерес до вивчення дисципліни, наближувати навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом й почуттями між викладачем та студентами.

Впровадження ігрових технологій навчання на різних етапах лекції з гігієни та санітарії - одна із складових швидкого та успішного засвоєння теоретичних знань з цього предмету. Елементи ігрових технологій навчання допомагають викладачеві подолати методичні труднощі при викладанні найбільш складного лекційного матеріалу, сприяють створенню педагогічної взаємодії у системі «викладач - студент».

 

Література:

1. Белкин А.С. Основы возрастной педагогики: Учебное пособие для студентов высш. пед. учеб. Заведений. — М.: Издательский центр «Академия», 2000. — С.111-115.

2. Ванштейн А. Игра как путь к гармонии: [Психология игры: общие вопросы] // Alma mater. — 1993. — №2. — С.23-31.

3. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. – С. 172 – 226.

4. Зимняя И. А. Педагогическая психология. Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб. — М.: Издательская корпорация «Логос», 2000. — С.236-298.

5. Зубар Н.М. Основи фізіології та гігієни харчування: Підручник. - К.: Центр учбової літератури. - 2010. – С. 112 – 198.

6. Яворська Г.X. Педагогіка для працівників: Посіб. - К.: Знання, 2004. – С. 235.

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (25.12.2015)
Просмотров: 292 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]