Теория и методика профессионального образования - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика профессионального образования

Моделювання процесу формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування засобами тренінгових технологій

 

Автор: Кончович Катерина Тиберіївна, Мукачівський державний університет

 

Моделювання дає змогу всебічно охарактеризувати досліджуване явище, сприяє осмисленню мовленнєвих понять, уможливлює демонстрацію основних властивостей досліджуваного об’єкта.

У процесі розробки моделі формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування враховувалися необхідні й достатні умови існування моделі, визначені В. Штоффом: 1) між моделлю й оригіналом існує подібність, формування якої достатньо виявлене і точно зафіксоване (умова відображення і витонченої аналогії); 2) модель у процесі наукового пізнання є аналогом досліджуваного об’єкта (умова репрезентативності); 3) вивчення моделі дозволяє отримати інформацію про оригінал (умова екстраполяції) [1, 19]. Враховувалося розуміння моделі як категорії динамічної, що дозволяє уникнути ігнорування значущих диференційованих відмінностей і нівелювання специфічних особливостей низки ознак, характерних для статичної моделі. Розроблена модель визначається як спосіб осмислення стратегії, тактики і логіки організації взаємодії викладача іноземної мови зі студентами для формування у них готовності до педагогічного спілкування та охоплює цільовий, змістовий, діяльнісний і результативний блоки.

У цільовому блоці моделі відображено мету, завдання та принципи формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування. Для організації навчального процесу, адекватного поставленій меті і завданням дослідження, визначено принципи, за допомогою яких більш детально і змістовно розкривається мета, визначається тактика і стратегія навчання: принципи функціональності, ситуативності, автентичності, креативності, усвідомленого засвоєння знань, самовизначення студентів-філологів (принцип автономії).

У діяльнісному блоці окреслені принципи реалізуються у педагогічних умовах, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування засобами тренінгових технологій в умовах професійної підготовки. У контексті дослідження такими педагогічними умовами визначено: аксіологізацію педагогічного спілкування у професійній діяльності майбутніх учителів-філологів засобами тренінгових технологій; ідентифікацію професійно-значущих стратегій педагогічного спілкування на уроках іноземної мови і методів їх реалізації шляхом використання тренінгів; моделювання комунікативно-педагогічних ситуацій; збагачення особистого комунікативного досвіду іншомовного педагогічного спілкування.

Для досягнення поставленої мети та реалізації визначених педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування у контексті дослідження визначено організаційні форми та методи навчання. Основними формами організації навчання, що відповідають моделі формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування, визначено: загальні (індивідуальна, парна, групова, фронтальна робота); внутрішні (лекційні та практичні заняття); зовнішні (самостійна робота студентів).

У контексті дослідження використовувалися такі методи: організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (розмова, розповідь, осмислення і аналіз проблемних ситуацій, демонстрація певних зразків взаємодії); стимулювання і мотивації навчання (рольова гра, дискусія, інсценування, еталонна ситуація); контролю і самоконтролю в навчанні (опитування, самоперевірка, самоаналіз індивідуальний і груповий). Особливе значення відіграють такі методи навчання, як: дискусія, осмислення й аналіз проблемних ситуацій, рольова гра, інсценування.

У моделі конкретизовані педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів-філологів до педагогічного спілкування, реалізація яких відбувалася за таким алгоритмом: ознайомлення студентів з основними теоретичними поняттями, презентація видів педагогічного спілкування, зразків дидактичної мови і визначення її функцій на основі використання тренінгових технологій; організація безпосереднього спілкування (передмовленнєве тренування) з використанням тренінгових технологій; управління спілкуванням у педагогічному процесі (мовленнєва практика в застосуванні дидактичної мови в комунікативно-педагогічних ситуаціях іншомовного педагогічного спілкування та регульована активізація мовних засобів педагогічного спілкування у мовленні студентів-філологів); контроль та аналіз здійсненого педагогічного спілкування.

У моделі відображено, що на основі дотримання окреслених принципів, та реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування у студентів формується мотиваційно-ціннісний, когнітивно-комунікативний, продуктивно-діяльнісний та емоційно-рефлексивний компоненти готовності до педагогічного спілкування майбутніх учителів іноземної мови.

У моделі зазначено, що результатом проведеного дослідження є сформованість готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування засобами тренінгових технологій, та відображено органічний зв’язок між трьома рівнями, що свідчить про можливі прогресивні зміни у формуванні готовності до педагогічного спілкування студентів-філологів: від базово-репродуктивного (задовільного) до оптимально-пошукового (достатнього) та творчо-дослідницького (високого) рівнів.

Розроблена модель формування готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування засобами тренінгових технологій сприяє методичній інтерпретації основних концептуальних положень дослідження.

Особливістю побудованої моделі є збалансованість, взаємодоповненість та взаємозумовленість педагогічних умов та алгоритму формування готовності до педагогічного спілкування майбутніх учителів іноземної мови, використання тренінгових технологій, комплекс взаємопов’язаних між собою компонентів, інтеграція цілеспрямованого і опосередкованого впливів, що у своїй сукупності створюють єдиний професійно-комунікативний простір. У результаті формується таке виховне і розвивальне середовище, яке сприяє формуванню всіх структурних компонентів готовності майбутніх учителів-філологів до педагогічного спілкування.

 

Література:

  1. Штофф В.А. Моделирование и философия / В.А. Штофф. – М. : Наука, 1966. – 302 с.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (25.12.2015)
Просмотров: 282 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]