Теория и методика профессионального образования - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика профессионального образования

Педагогічна оцінка та їївплив на емоційно-почуттєву сферу сучасного покоління школярів

Автори:

Дзундза А.І., проф., доктор пед. наук, Донецький національний університет

Літвінова В.Ю., здобувач, Донецький національний університет

 

Анотація: У статті йдеться про вплив оцінки на емоційно-почуттєву сферу учнів, про тісний зв'язок між успіхами, які школярі досягнули в оволодінні навчальною діяльністю і розвитком особистості.

Нажаль, більшість сучасних підлітків ставляться до оцінки навчальних досягнень досить байдуже, тому успішність навчання з часом знижується. Головна цінність оцінки для школярів сучасного покоління полягає в тому, що вона надає їм можливості зайняти в класі більш високе статутне положення. Враховуючи цей емоційно-психологічний аспект, учитель в змозі підвищити важливість оцінки знань, що, безумовно, впливає не тільки на самооцінку учня, а й на його ставлення до цілей навчання і навчального предмету і, як наслідок, на вибір життєвого і професійного шляху.

Одним з основних завдань шкільного навчання, є формування в учнів пізнавальної мотивації. У школі зазвичай в якості основної спонукальної сили виступає шкільна оцінка. Питання адекватності й доцільності виставляння оцінки на уроці,як і раніше залишається складною педагогічною проблемою. Педагогічна оцінка виражає і оцінку знань учня, і колективну думку про нього, тому учні прагнуть високих оцінок не власне заради знань, а переважно заради збереження і підвищення свого престижу. У зв'язку з цим школяр може використовувати неприйнятні шляхи для отримання бажаних відміток, він нерідко схиляється до переоцінки своїх результатів. За даними Ш. Амонашвілі близько 60% учнів, які отримали різні оцінки в школі, йдуть додому незадоволені, вважаючи, що вони заслужили вищої оцінки, а вчителі її занизили. Інші звикають до своїх невдач, поступово втрачають віру в свої сили і стають зовсім байдужими до одержуваних оцінок в школі.

Проблема оцінювання навчальних досягнень учнів була предметом досліджень А. Спіріна, який зазначав, що оціночна діяльність стає засобом орієнтації людини на життєво необхідні цінності, вона «відокремлює корисне від шкідливого або марного, здійснює вибір між ними, виходячи з людських потреб, інтересів, цілей, норм та ідеалів». Я. Коменський писав у своїй праці «Велика дидактика» про те, що немає нічого в людському житті більш згубного, ніж, коли речам дається неналежна оцінка, звідси саме народжуються в людських умах усілякі омани і помилки. Справжня ж оцінка надає учневі можливості максимально розкрити свій потенціал» [1]. В. Шацький говорив про те, що неадекватна оцінка негативно впливає на учнів. Вчений наголошував на необхідності такого контролю, який допомагав би дітям вчитися і не шкодив би формуванню їхньої емоційно-почуттєвої сфери. Був проти таємних записів вчителями у блокноті, бо вважав, що учні повинні знати і розуміти підстави оцінювання. В.Сухомлинський писав: "Відмітка повинна винагороджувати працьовитість, а не карати за лінь і недбайливість. Якщо вчитель вбачає у двійці або одиниці батіг, а в четвірці і п'ятірці пряник, то незабаром діти зненавидять і батіг і пряник". Головним стимулом, що спонукає до навчання, він вважав радість праці, прагнення успіху в навчанні. Сухомлинський говорив про те, щоб не було легких, випадкових, незаслужених оцінок, щоб кожна оцінка була результатом наполегливої праці з оволодіння знаннями. Такі вчені як Ш. Амонашвілі, І. Гутник, І. Якиманська, В. Беспалько та інші, досліджували питанням впливу педагогічної оцінки на формування особистості учня. А. Прихожан вивчала питання впливу педагогічної оцінки на шкільну тривожність [1].

Суттєвим недоліком існуючої системи оцінок є травмуючий вплив на особистість дитини. Зупинимося на цьому докладніше. Оцінка тісним чином пов'язана з такими емоційними характеристиками, як мотивація навчальної діяльності, ставлення до навчальної діяльності, тривожність, емоційний комфорт і благополуччя, самооцінка, мотивація досягнення успіху, якість взаємин з оточуючими, тобто між школярем і його однокласниками, батьками, вчителем.

Головним чином, для формування у школярів позитивної мотивації навчальної діяльності важливо, щоб при виставленні оцінки, вчителем був проведений якісний аналіз роботи учня, підкреслення всіх позитивних моментів, успіхів у засвоєнні навчального матеріалу та виявлення причин недоліків, а не тільки їх критика. Такий аналіз роботи повинен спрямовуватися на формування в учнів адекватної самооцінки [2].

Мотивацію в навчальній сфері створюють вищі бали. Відмінника високі оцінки будуть мотивувати до певного моменту, потім відмітка почне виступати свого роду планкою досягнень. Дитина почне думати про те, що якщо вона вчитиметься на одні п'ятірки , то вона буду хорошою, її будуть любити, а якщо оцінки знизяться, то вона стане поганою, її перестануть любити. Діти, які не мають проблем з навчанням, часто вважають, що повинні все робити тільки найкращим чином і не прощати собі жодної помилки. Подібна установка може неабияк знизити самооцінку дитини, впевненість у собі. У такому випадку навчання вже не викликає почуття радості, задоволення. У внутрішньому світі дитини починає утворюватися порожнеча.

Оціночна діяльність педагога також повинна впливати і на мотивацію досягнення успіху. У ситуації постійно негативного оцінювання слабшає мотив досягнення успіху. Прагнення до успіху спочатку замінюється на стан напруги, а потім на байдуже ставлення до навчання.

Шкільна тривожність також безпосередньо пов'язана з оцінками, які виставляє вчитель. У школярів часто присутній острах не відповідати очікуванням оточуючих, виникає страх самовираження, страх перед вчителем. Як показують дослідження, найбільший страх у школі - це страх ситуації перевірки знань. Якщо учень постійно отримує негативну оцінку, то переживання невдачі провокують прояви невпевненості в собі, внаслідок чого знижується рівень формування емоційно-чуттєвої сфери, позитивних емоцій і позитивного ставлення до навчальної діяльності [3].

Педагогічна оцінка впливає на зміну внутрішнього світу дитини, в тому числі і на компоненти емоційно-чуттєвої сфери, такі як тривожність, настрій, самооцінка. Педагогічна оцінка є важливим фактором, який впливає на зниження або збільшення рівня тривожності у школяра. Крім того, дослідження показало, що педагогічна оцінка впливає на спілкування дітей з батьками. Якщо учень отримує гарні оцінки, то батьки починають їм пишатися, говорити слова заохочення, висловлювати почуття радості. Але, якщо учень отримує погані оцінки, то батьки відразу починають сварити свою дитину, карати, перестають її підтримувати. Таким чином, педагогічна оцінка починає формувати в дитини почуття страху, тривожність.

Кожен учень по-своєму реагує на успіхи й недоліки у власній навчальній діяльності, по-своєму сприймає оцінку своєї навчальної праці. Загроза поганої оцінки і пов'язані з нею неприємності вдома пригнічують слабких учнів, знижують у них почуття радості, позитивні емоції взагалі. Негативна оцінка є для них покаранням, викликає лише негативні емоції, такі як злість, заглибленість у себе, недовіру, страх. А оскільки навчально-виховний процес іде під керівництвом вчителя, то всі переживання учня, які пов'язані з навчальною працею, обов'язково відображаються на його взаєминах з учителем.

Тому будь-яке оцінювання має ґрунтуватися на доброзичливому ставленні до учня. Учитель зобов'язаний достатньо зрозуміло для учня проаналізувати труднощі, цілі, які той не подолав, пояснити, до чого це призводить, націлити на позитивний результат, підбадьорити учня Необхідно пам'ятати про те, що незадовільна оцінка негативно впливає на емоційну сферу учня, створює тривожний стан, невдоволення собою і негативно позначається на його самооцінці [2].

Оцінка є емоційним ставленням вчителя до роботи учнів і може виражатися у словах, жестах, міміці і означати згоду, схвалення, похвалу, невдоволення. Позитивна оцінка повинна бути засобом зміцнення віри учня в його сили і можливості. Негативна оцінка покликана стати засобом усунення помилок у роботі учня. Оціночне ставлення може мати велике значення для формування в учня самооцінки як важливого елемента самосвідомості. Досада, незадоволення учня оцінками, можуть спричинити неусвідомлений конфлікт з оточенням, зниження самооцінки, розчарування у своїх силах, дезактивацію пізнавального інтересу до вивчення предмета.

Щоб оцінка стала надійним інструментом у практиці вчителя, засобом активізації навчально-виховного процесу, вчитель повинен систематично вивчати психологічний стан своїх учнів, умови їх соціальної життєдіяльності, актуалізувати всі грані їхньої особистісної сфери.

 

Література:

1. Чошанов М.А. Школьная оценка: старые проблемы и новые перспективы / М.А. Чошанов. – Педагогика, 2000.

2. Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе/ Г.И. Щукина – М.: Просвещение, 1979.

3. Скаткина М.Н., Краевский М.Н Качество знаний учащихся и пути его совершенствования / М.Н. Скаткина, М.Н. Краевского –М.: Педагогика, 1978.

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (02.07.2015)
Просмотров: 408 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]